Рішення № 126483399, 09.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року справа № 580/1552/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до приватного акціонерного товариства Уманьгаз стягнення коштів,

встановив:

12 лютого 2025 року у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до приватного акціонерного товариства Уманьгаз, в якому просить стягнути з ПРАТ УМАНЬГАЗ 14 445,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із несплатою відповідачем пені у розмірі 14445,00 грн, що виникла у зв`язку із несвоєчасною сплатою штрафу накладеного постановою від 10.09.2024 № 1585 «Про застосування санкцій до ПРАТ «УМАНЬГАЗ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» (далі Постанова № 1585) та розстроченого на підставі постанови від 15.10.2024 № 1760 «Про розстрочення сплати штрафу, накладеного на ПРАТ «УМАНЬГАЗ» (далі Постанова № 1760). Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не надав, про причини його неподання суд не повідоми.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Постановою № 1585 від 10.09.2024 на ПРАТ «УМАНЬГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, накладено штраф у сумі 320 875,00 (триста двадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн.

Постановою НКРЕКП № 1760 від 15.10.2024 розстрочено сплату штрафу в розмірі 320 875 гривень, накладеного на ПРАТ «УМАНЬГАЗ» Постановою № 1585 на три місяці відповідно до графіка: до 30.10.2024 107 000 гривень; до 30.11.2024 107 000 гривень; до 30.12.2024 106 875 гривень.

Частини штрафів, що мали бути сплачені до 30.11.2024 та до 30.12.2024, ПРАТ «УМАНЬГАЗ» сплачено в повному обсязі та вчасно, у той час, як перший платіж сплачено з порушенням встановленого строку сплати.

Листом від 11.11.2024 № 3102 ПРАТ «УМАНЬГАЗ» повідомило НКРЕКП про сплату частини штрафу у розмірі 107 000 гривень, яка мала бути сплачена до 30.10.2024, та надало платіжну інструкцію від 08.11.2024 № 3878.

Таким чином, сплата частини штрафу здійснена ПРАТ «УМАНЬГАЗ» з порушенням встановленого строку сплати на 9 днів.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 22 Закону про НКРЕКП за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу.

У той же час, 1,5 відсотка від суми штрафу становить 1 605 гривень (107 000*1,5/100=1 605,00 грн).

Враховуючи вищенаведену вимогу законодавства, терміном прострочення та нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафу є період: з 31.10.2024 по 08.11.2024 (9 днів) 1 605,00*9 = 14 445,00 грн. Усього розмір нарахованої пені становить 14 445,00 грн.

Листом від 20.11.2024 № 13284/14.2.3/7-24, НКРЕКП повідомило ПРАТ «УМАНЬГАЗ» про необхідність сплати пені у сумі 14 445,00 грн. та зобов`язало у термін до 06.12.2024 надати документи, що підтверджують її сплату, проте відповідь на вказаний лист відповідачем не надано та, відповідно, в НКРЕКП відсутні документи, що підтверджують таку сплату.

При вирішенні спору суд керується таким.

Згідно з п.7 ч.1 ст.1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 №222-VIII орган ліцензування - це орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

У спірних правовідносинах таким органом є відповідач - НКРЕКП (Регулятор), правовий статус, завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначаються Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540). Відповідно до статті 1 Закону №1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор, НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно зі статтею 2 Закону №1540 регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг: 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу. Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до абзацу другого статті 5 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Згідно зі статтею 19 Закону №1540-V Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, що підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Відповідно до частини другої статті 22 Закону про НКРЕКП за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, зокрема, у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. Під час застосування санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, що мають стримуючий вплив.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції.

Статтею 22 Закону про НКРЕКП передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

Системно проаналізувавши зазначені нормативно-правові акти, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів сукупно суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та належить до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Уманьгаз (вул. Дерев`янка 19, м. Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 03361419) в дохід державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції) 14445 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА