Рішення № 126482072, 09.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5129/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «РОНДО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від « 12» лютого 2025 року № 6334/15-32-09-01 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 280,0 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Одеській області дійшло висновку про наявність порушень п. 63.3 статті 63, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України несвоєчасне подання повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) та ненадання особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, на підставі чого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. При цьому підприємство не займається діяльністю, переліченою в пп. 80.2.5 ПКУ, не має РРО та каси, не має в обігу підакцизних товарів, патентів та ліцензій, контроль за наявністю яких покладено на податкові органи та є предметом фактичної перевірки. На переконання позивача, наказ про проведення фактичної перевірки від 14.01.2025 № 248-п виданий без законних на те підстав, оскільки не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, а саме в ньому відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки: не містять жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Вказана обставина зумовлює й незаконність самої перевірки, відтак, акт, складений за результатами проведення останньої, не може визнаватися допустимим доказом у справі. Відповідно, і податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акта, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що повідомлення за формою 20-ОПП щодо орендованої ним техніки та об`єктів нерухомості не є тим документом, за неподання якого можна застосувати штрафну санкцію, що передбачена пунктом 117.1 статті 117 ПК. Вважає неправомірним з`ясування під час проведення фактичної перевірки подання чи неподання повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, оскільки в даному випадку було відсутнє посилання на перевірку ведення обліку основних засобів, об`єктів оподаткування, звітування щодо об`єктів оподаткування позивача. Працівникам ДПС з відповідних податкових баз відомо, що компанія не займається діяльністю з виробництва та продажу акцизних товарів і більшість запитуваних документів, у запиті від 15.01.2025 взагалі відсутні на підприємстві, так як їх перелік не відповідає аспектам нашої господарської діяльності. Відповідно до п. 85.2. ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. На зауваження позивача щодо некоректності запиту, ним отримано відповідь, що запит про надання документів розроблений загальний для всіх перевірок, а нам треба вибрати з переліку тільки ті документи, що стосуються перевірки. Під час проведення перевірки, за результатами якої винесене оскаржуване податкові повідомлення-рішення, Акт та Опис, передбачені пунктами 85.6 та 85.7 ст. 85 ПК України, посадовими особами контролюючого органу не складались.

Ухвалою судді від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у змішаній формі.

11.03.2025 до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України на виконання наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.01.2025 № 248-п та відповідно направлень від 14.01.2025 № 500/15-32-09-04-10 та від 14.01.2025 № 501/15-32-09-04-10 проведено фактичну перевірку ТОВ «Транспортна компанія «Рондо» за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, 42. Підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, з метою контролю за дотриманням умов чинного законодавства, яке регулює обіг та ліцензування пального, дослідження напрямків використання пального. Було проведено аналіз господарської діяльності ТОВ «Транспортна компанія «Рондо», у ході якого встановлено розбіжності, а саме: відповідно до даних ЄРПН за період з травня 2023 року та на момент перевірки отримано дизельного пального в кількості 11 924,65 літрів, при цьому відповідно до даних ЄРАН-2019 отримано пального 29 408,25 літрів. Не зазначення конкретної підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст. 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин. Зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України друга частина речення - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом. Таким чином, Головним управлінням ДПС в Одеській області не було допущено жодних порушень в ході прийняття наказу від 14.01.2025 № 248-п щодо призначення фактичної перевірки ТОВ «Транспортна компанія «Рондо», адже перевірка відбулась в рамках вимог, визначених законодавством. Головне управління ДПС в Одеській області на початку проведення фактичної перевірки звернулося до ТОВ «Транспортна компанія «Рондо» з письмовою вимогою від 15.01.2025 б/н надати до перевірки інформацію та її документальне підтвердження з питань обігу підакцизних товарів. Станом на 24.01.2025 Товариством чи іншими уповноваженими особами не було надано доступ до оригіналів та копій документів, які підлягають дослідженню та пов`язані з предметом перевірки, а саме: фіскальні чеки з АЗС, ТТН на перевезення вантажу частково, CRM на перевезення вантажу частково, акти прийому-передачі транспортних засобів до договору оренди, накази про відрядження, табелі обліку робочого часу за листопад-грудень 2024 року, які відображені в запиті про надання документів, чим порушено вимоги п. 85.2 ст. 85 ПК України. Згідно відомостей про об`єкти оподаткування платників податків, які формуються згідно поданих заяв 20-ОПП, у Товариства відсутні дані по транспортним засобам та обладнанню, кількість яких складає 13 одиниць. Отже, ТОВ «Транспортна компанія «Рондо» було допущено порушення відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України, тобто не поставлено на облік у контролюючому органі, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП, об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, у кількості 13 одиниць, а також п. 85.2 ст. 85 ПК України, тобто вимоги надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу необхідні документи та відомості, які стосуються предмету перевірки. Під час проведення перевірки ТОВ «Транспортна компанія «Рондо», контролюючому органу не надалось можливим повністю та об`єктивно проаналізувати діяльність даного суб`єкта, оскільки платником не надано посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: фіскальні чеки з АЗС; ТТН на перевезення вантажу; CMR на перевезення вантажу частково; акти прийому-передачі транспортних засобів до договору оренди; оборотно-сальдові відомості субрахунків (361, 631); накази про відрядження, табелі обліку робочого часу за листопад-грудень 2024 року, що було зафіксовано у акті фактичної перевірки від 27.01.2025, № 3004/15- 32-09-04-10/45000676. Доводи, наведені у позовній заяві, не спростовують порушення, встановлене перевіркою та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

25.03.2025 до суду від ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «РОНДО» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відповідач не звернув увагу , що по справам 460/9415/20 та 140/14625/20, 460/9415/20 платники податків, які зверталися до суду, мали діючі (або анульовані) ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, мали в обігу підакцизні товари та реєстратори розрахункових операцій (РРО) або займалися виробництвом та продажем речовин, які містять спирт. Позивач не займається діяльністю, переліченою в пп. 80.2.5 ПКУ, у не має РРО та каси, не має в обігу підакцизних товарів, патентів та ліцензій, контроль за наявністю яких покладено на податкові органи та є предметом фактичної перевірки. Як вказує відповідач у своєму відзиві, підставою призначення перевірки стало припущення про можливі порушення законодавства. Ніякої конкретної інформації про порушення позивачем законодавства Відповідач не надав. До позивача перед проведенням перевірки ніяких запитів щодо можливих порушень нами законодавства не надходило. Наказ ГУ ДПС Одеській області від 14.01.2025 № 248-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «РОНДО» у розділі мета перевірки містить вказівку на те, що перевірка що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, у тому числі і на виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)…, однак не містить мети - перевірки дотримання законодавства щодо ведення обліку основних засобів, об`єктів оподаткування, звітування щодо об`єктів оподаткування. Вважає неправомірним з`ясування під час проведення фактичної перевірки подання чи неподання повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, оскільки в даному випадку було відсутнє посилання на перевірку ведення обліку основних засобів, об`єктів оподаткування, звітування щодо об`єктів оподаткування позивача.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.01.2025 № 248-п та відповідно направлень від 14.01.2025 № 500/15-32-09-04-10 та від 14.01.2025 № 501/15-32-09-04-10 проведено фактичну перевірку ТОВ «Транспортна компанія «Рондо» (код ЄДРПОУ 45000676) за адресою господарського об`єкта: Одеська область, м. Одеса, вул. Приморська, 42, з 15 січня 2025 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.05.2023 року по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/ або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 27.01.2025 № 3004/15-32-09-04-10/45000676.

За висновками перевірки Товариством порушено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно із п. 121.1 ст. 121 цього Кодексу; п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена відповідальність згідно з п. 117.1 ст. 117 вищевказаного Кодексу.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення 12.02.2025 № 6334/15-32-09-01 про застосування штрафу в сумі 14 280 грн.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п. 85.2 ст. 85 ПКУ застосовано штраф в сумі 1020 грн, згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ; за порушення п. 63.3 ст. 63 ПКУ застосовано штраф в сумі 13260 грн, згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та не підлягаючим скасуванню, з огляду на таке.

З огляду на матеріали справи, підставою для прийняття наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.01.2025 № 248-п слугував аналіз господарської діяльності ТОВ «Транспортна компанія «Рондо», у ході якого встановлено розбіжності, а саме: відповідно до даних ЄРПН за період з травня 2023 року та на момент перевірки отримано дизельного пального в кількості 11 924,65 літрів, при цьому відповідно до даних ЄРАН-2019 отримано пального 29 408,25 літрів.

Зокрема, в ході проведення аналізу управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області встановлено таке: Основний вид діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт. Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, згідно даних ЄРПН за 2024 рік складає 3 370 035,77 грн. Платника не внесено до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Інформація щодо найманих осіб, відповідно до відомостей ф. 1-4 ДФ: у ІІІ кварталі 2024 року здійснювалися нарахування доходу 9 фізичних осіб. Реєстрація в якості платника ПДВ: з 01.10.2024 за № 200857027. Система оподаткування загальна. Не зареєстрований платником акцизного податку. Відомості про об`єкти оподаткування платника податків: м. Одеса, вул. Приморська, 42 офіс, 6 автомобільних транспортних засобів, 7 автопричепів. Ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання и промислової переробки): відсутня. Основні постачальники пального: ТОВ «ОККО-ЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 39228137) та ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» (код ЄДРПОУ 20122395).

Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 08.01.2025 року № 10/15-32-09-04-10, складеної у відповідності до вимог пп.1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470.

Позивач стверджує, що наказ від 14.01.2025 № 248-п про проведення фактичної перевірки не відповідає вимогам підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та статті 81 ПК щодо необхідності зазначення підстав проведення фактичної перевірки та, відповідно, є незаконним. На переконання Товариства, вказана обставина зумовлює й незаконність самої перевірки, відтак, акт, складений за результатами проведення останньої, не може визнаватися допустимим доказом у справі. Відповідно, і податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Зокрема, як передбачено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема:

- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1);

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.2);

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (підпункт 19-1.1.14);

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.16).

За змістом п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням, наведеним у пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Поряд з цим, приведені норми закріплюють таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2023 року у справі №420/11790/22.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19, фактична перевірка не може бути проведена податковим органом довільно. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом.

Відтак, порядок проведення фактичної перевірки та підстави для її призначення визначені у статті 80 ПК України.

За вимогами пункту 80.1 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи.

Так, відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5).

З системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками (пп. 80.2.5);

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп. 80.2.5).

Таку правову позицію підтримує Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №500/5559/21.

Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У такому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг підакцизних товарів).

Разом з тим, при здійсненні призначення фактичної перевірки контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 липня 2023 року у справі №160/9720/22.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу, а також реалізації пального, контроль за його цільовим використанням.

Між іншим, Верховний Суд неодноразово (постанови від 11 травня 2022 року у справі №540/4141/20, від 01 червня 2022 року у справі №520/7331/21, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 липня 2022 року у справі №320/1864/21, від 08 грудня 2022 року у справі №140/2889/21, від 25 квітня 2023 року у справі №520/3328/2020) зазначав, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Також Верховний Суд, зокрема, у постанові від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020, розглядаючи справу з подібними правовідносинами відмітив, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

В даному випадку перевірку здійснено на підставі Податкового кодексу України, Законів України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», від 13.05.1996 № 493 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», від 31.03.1999 № 500 «Про впорядкування видачі суб`єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»; наказу Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 24.07.2002 № 218 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні.

Наказом від 14.01.2025 № 248-п визначено самостійну підставу за підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єктів господарювання, у тому числі, на виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Більш того, виходячи з приписів п.81.1 ст.81 ПК України наказ про проведення перевірки має, крім іншого, містити підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

При цьому, дійсно, окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на яку вказує позивача є, зокрема, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто у випадку призначення перевірки саме виходячи із приведеної підстави контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Водночас, формулювання підстав перевірки в наказі від 14.01.2025 № 248-п дає цілковите розуміння, що підставою перевірки за вказаним підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (яким передбачено декілька підстав для призначення перевірки) є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, та є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки.

Таким чином податковим органом було дотримано форми та змісту наказу про призначення перевірки на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, а відтак доводи позивача про необхідність відображення у наказі про призначення перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України інформації про порушення вимог законодавства у цьому випадку є помилковими.

Виходячи з приведеного вище, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач в порушення п.81.1. ст.81 ПК України виконав лише посилання на норми чинного законодавства без обґрунтування жодної з можливих підстав, визначеної п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Відповідачем зазначено, що за перевіряємий період відповідно до даних «ЄРАН-2019» Товариство отримало 29 408,25 літрів пального. Контрагентами-постачальниками пального за перевіряємий період були: ТОВ "ОККО-ЛАЙТ" код за ЄДРПОУ 39228137, ТОВ "ОККО-ДРАЙВ" ЄДРПОУ 20122395, які зареєстрували на Товариство акцизні накладні з кодом операції « 4». Відповідно до даних ЄРПН за період з травня 2023 року та на момент перевірки отримано дизельного пального в кількості 11 924,65 літрів, при цьому відповідно до даних ЄРАН-2019 отримано пального 29 408,25 літрів.

Тобто з вказаної інформації можна встановити, які саме можливі порушення було допущено позивачем та які норми права імовірно порушені при цьому платником податків.

Посилання позивача на незазначення в наказі про призначення перевірки підстав для проведення фактичної перевірки, визначених у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, як вбачається із наказу фактична перевірка господарської діяльності позивача призначена «з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального».

Відповідно до зазначеної у наказі мети проведення фактичної перевірки чітко вбачається, що контролюючим органом будуть перевірятись, зокрема і питання правильності обліку та обігу пального.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема, пальне.

Таким чином, відповідно до зазначеної у наказі від 14.01.2025 № 248-п мети проведення перевірки, контролюючим органом буде перевірятися облік та обіг пального, що є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання.

Аналогічний висновок приведено у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі №420/6623/23.

При цьому, порушення, які визначені встановлені в ході перевірки, охоплюються підставою призначення перевірки, визначеної в наказі, а саме, здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині обліку та обігу пального.

За вказаних обставин доводи позивача про відсутність у контролюючого органу визначених нормами ПК України підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «Транспортна компанія «Рондо» є безпідставним.

Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі №140/4362/21 за схожих обставин не встановив порушення податкового органу під час призначення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України згідно наказу аналогічного змісту.

Виходячи з приведеного вище, суд відхиляє доводи позивача щодо проведення перевірки з грубим порушенням процедури, оскільки останні не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Перевіркою встановлено, що Головне управлінням ДПС в Одеській області відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України звернулося до ТОВ «Транспортна компанія «Рондо» із письмовою вимогою від 15.01.2025 № б/н, згідно з якою позивачу слід надати до перевірки інформацію та її документальне підтвердження з питань обігу підакцизних товарів.

Основний вид діяльності Товариства: 49.41- Вантажний автомобільний транспорт.

За перевіряємий період відповідно до даних «ЄРАН-2019» Товариство отримало 29 408,25 літрів пального. Контрагентами-постачальниками пального за перевіряємий період були: ТОВ "ОККО-ЛАЙТ" код за ЄДРПОУ 39228137, ТОВ "ОККО-ДРАЙВ" ЄДРПОУ 20122395, які зареєстрували на Товариство акцизні накладні з кодом операції « 4».

Станом на 24.01.2025 Товариством чи іншими уповноваженими особами не було надано доступ до оригіналів та копій документів, які підлягають дослідженню та пов`язані з предметом перевірки, а саме: фіскальні чеки з АЗС, ТТН на перевезення вантажу частково, CMR на перевезення вантажу частково, акти прийому-передачі транспортних засобів до договору оренди, накази про відрядження, табелі обліку робочого часу за листопад грудень 2024 року, які відображені в запиті про надання документів, чим порушено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Окрім цього, у ході перевірки було встановлено, що Товариство для здійснення своєї господарської діяльності використовує транспортні засоби та обладнання. Слід зауважити, що Товариство несвоєчасно подало відомості про об`єкти оподаткування платників податків, які формуються згідно поданих заяв 20-ОПП по транспортним засобам у кількості 12 одиниць, а саме:

- спеціалізований вантажний сідловий тягач MERSEDES-BENZ (реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТР № 582560);

- спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF (реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТР № 582876);

- спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF (реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 );

- спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF (реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_6 );

- спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF (реєстраційний номер НОМЕР_7 , свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_8 );

- спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF (реєстраційний номер НОМЕР_9 свідоцтво про державну реєстрацію серії СТО № 555260);

- спеціалізований напівпричіп MAGYAR (реєстраційний номер НОМЕР_10 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТО № 782634);

- спеціалізований напівпричіп MAISONNEUVE (реєстраційний номер НОМЕР_11 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТО № 874461);

- спеціалізований напівпричіп MAFA (реєстраційний номер НОМЕР_12 , свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_13 );

- спеціалізований напівпричіп MAISONNEUVE (реєстраційний номер НОМЕР_14 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТP № 684399);

- спеціалізований напівпричіп FELDBINDER (реєстраційний номер НОМЕР_15 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТО № 141289);

- спеціалізований напівпричіп VOCOL (реєстраційний номер НОМЕР_16 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТP № 582562).

Окрім цього, Товариство не подало відомості про об`єкт оподаткування платників податків по наступному транспортному засобу: - спеціалізований напівпричіп GROENEWEGEN (реєстраційний номер НОМЕР_17 , свідоцтво про державну реєстрацію серії СТP № 945822)

Враховуючи вищевикладене, згідно відомостей про об`єкти оподаткування платників податків, які формуються згідно поданих заяв 20-ОПП, у Товариства відсутні дані по вищезазначеним транспортним засобам та обладнанню, кількість яких складає 13 одиниць.

Під час проведення перевірки ТОВ «Транспортна компанія «Рондо», контролюючому органу не надалось можливим повністю та об`єктивно проаналізувати діяльність даного суб`єкта, оскільки платником не надано посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: фіскальні чеки з АЗС; ТТН на перевезення вантажу; CMR на перевезення вантажу частково; акти прийому-передачі транспортних засобів до договору оренди; оборотно-сальдові відомості субрахунків (361, 631); накази про відрядження, табелі обліку робочого часу за листопад-грудень 2024 року, що було зафіксовано у акті фактичної перевірки від 27.01.2025, № 3004/15- 32-09-04-10/45000676.

У зв`язку з цим, уповноваженими особами контролюючого органу був складений Акт про ненадання у визначений у запиті строк (надання не в повному обсязі, відмов від надання) платником податків документів для перевірки № 322/15-32-09-04-10 від 24.01.2025, що спростовує твердження позивача у позові щодо не складання такого акту.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладених зокрема у постанові від 26.12.2024 № 420/13156/22, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами п. 44.6 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Згідно з постановами Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 822/554/17, від 10.01.2023 у справі № 814/876/16, від 08.09.2022 у справі № 640/26351/20, факт відмови від надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Таким чином, доводи, наведені у позовній заяві, не спростовують порушення, встановлене перевіркою (ненадання на запит фіскальних чеків з АЗС; ТТН на перевезення вантажу; CMR на перевезення вантажу частково; актів прийому-передачі транспортних засобів по договору оренди; оборотно-сальдових відомостей субрахунків (361, 631); наказів про відрядження, табелі обліку робочого часу за листопад-грудень 2024 року) та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу за порушення п. 85.2 ст. 85 ПКУ в сумі 1020 грн, згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

Крім того, за позицією ГУ ДПС в Одеській області, позивач не повідомляв податковий орган про наявні у нього об`єкти оподаткування або через які провадиться господарська діяльність у загальній кількості 13 шт.

Зазначені вище обставини слугували підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої нормою пункту 117.1 статті 117 ПК України, оскільки цією нормою встановлена відповідальність саме за неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Правопорушення, відповідальність за яке установлена пунктом 117.1 ст.117 ПК України, є триваючим. Об`єктивна сторона цього правопорушення - тривале, безперервне невиконання платником податків обов`язку, передбаченого правовою нормою (бездіяльність). Це правопорушення припиняється виконанням платником податків обов`язку щодо подання заяв (документів) для взяття на облік, відомостей, пов`язаних із обліком або притягненням платника податків до відповідальності за результатами виявлення контролюючим органом цього правопорушення.

За це правопорушення встановлена відповідальність - штраф, розмір якого залежить від суб`єкта правопорушення, зокрема для юридичної особи - 1020 грн.

За таких обставин, невиконання платником податків такого обов`язку станом на час перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно із пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно із пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

При цьому до 01 січня 2011 року суб`єкти господарювання не були зобов`язані подавати інформацію про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до податкових органів, у зв`язку з чим останні не мали повної інформації про наявні до указаної дати об`єкти оподаткування у платників податків.

Водночас із набранням чинності пунктом 63.3 статті 63 ПК України у всіх без виключення платників податків виник обов`язок із надання контролюючому органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Отже, аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є, зокрема майно, у зв`язку з яким у платника податків виникає обов`язок щодо сплати податків та зборів.

Відтак, під час судового розгляду установлено, що позивач не повідомив про використання у господарській діяльності 13 транспортних засобів. Відповідно, здійснення діяльності без такого повідомлення є порушенням вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України.

Подібний висновок щодо застосування штрафу за неподання звітності за формою 20-ОПП викладений у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі №826/14197/17.

Доводи позивача, що не повідомлення про об`єкти оподаткування не є підставою для відповідальності згідно з п.117.1 ст.117 ПК України з посиланням на рішення Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 140/4362/21 суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному рішенні Верховний Суд лише процитував позицію платника податків та не надавав оцінки правомірності застосування штрафної санкції згідно з п.117.1 ст. 117 ПК України.

Таким чином, доводи, наведені у позовній заяві, не спростовують порушення, встановлене перевіркою та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу за порушення п. 63.3 ст. 63 ПКУ в сумі 13260 грн, згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «РОНДО» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Приморська, буд. 42; ЄДРПОУ 45000676) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.