Рішення № 126481646, 08.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 рокусправа № 380/20323/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, як члену сім`ї реабілітованого громадянина, у зарахуванні до трудового стажу позивача, на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917 - 1991 років" та проведенні перерахунку й виплаті підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивача час перебування у засланні з 21.10.1947 до 27.06.1958 у потрійному розмірі на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917-1991 років" та здійснити з 30.05.2024 перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як члену сім`ї реабілітованого громадянина, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, потерпілої від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, у зв`язку із чим звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії з нарахуванням підвищення розміру пенсії на 25% на підставі пункту "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак відповідач листом відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, зазначивши, що підстави для обчислення стажу в потрійному розмірі відсутні.

Позивач вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, а тому звернулася до суду за захистом порушеного права та просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 04.10.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.10.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що позивач з 13.03.2001 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області, як одержувач пенсії за віком. 16.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управлінняПФУ у Львівській області з заявою про перерахунок пенсії та встановлення підвищення пенсії, як реабілітованій особі.

Зауважує, що при зверненні до пенсійного органу за перерахунком пенсії позивач долучила довідку, видану Управлінням внутрішніх справ Львівської області від 22.05.2024 №57 про виселення на спецпоселення та реабілітацію.

Так, відповідно до наданої довідки про реабілітацію, позивачу встановлено підвищення до пенсії як члену сім`ї реабілітованого у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком (4,16 грн), виходячи із встановленої на той час величини розміру мінімальної пенсії за віком, яка застосовувалась при обчисленні підвищень і надбавок до пенсії.

Зважаючи на викладене, відповідач стверджує, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, Головне управління ПФУ у Львівській області діяло у спосіб та у порядок, визначеному чинним законодавством, а отже у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з березня 2001 року отримує пенсію за віком.

Дівоче прізвище ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 16.03.1946 серії НОМЕР_1 .

Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу від 05.02.1991 серії НОМЕР_2 , після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 , позивачу присвоєне прізвище ОСОБА_5 .

Отже, прізвище ОСОБА_3 після шлюбу було змінено на ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 має статус реабілітованої особи, передбачений Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17.04.1991 № 962-ХІІ, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Стрийською міською радою 06.05.2002.

30.05.2024 та 17.08.2024 позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії та встановлення підвищення пенсії, як реабілітованій особі.

09.09.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області листом за № 21432-22788/Д-52/8-1300/24 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, вказавши, що "...згідно з довідкою від 22.05.2024 № 57, виданої Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_1 були виселена на спецпоселення в Омську область та відповідно до статті 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" реабілітована. Враховуючи вищенаведене, позивачу призначено надбавку як члену сім`ї реабілітованого з 16.08.2024, підстави для обчислення стажу в потрійному розмірі відсутні. Розмір пенсійної виплати з 16.08.2024 складає 4683,26 грн, а саме: 3782,37 грн - розмір пенсії за віком; 401,37 грн - доплата за понаднормовий стаж за 17 років; 43,52 грн - надбавка членам сімей реабілітованих; 456,00 грн - компенсаційна виплата 75-ти річним".

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними, та такими, що порушують її право на належний рівень пенсійного забезпечення, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною першою статті 1 Закону УРСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991 № 962-XII (у редакції, чинній на час реабілітації позивача) необхідно вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25.12.1958, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

Статтею 3 № 962-XII у редакції до 05.05.2018 визначено, що реабілітувати всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями.

13.03.2018 Законом України № 2325-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" внесені зміни до ряду законодавчих актів, у тому числі назву, преамбулу і статтю 1 викладено в такій редакції: "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Закон України № 2325-VIII набрав чинності 05.05.2018.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17.04.1991 № 962-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 962-XII) реабілітованими визнаються особи:

1) які до 24.08.1991 були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;

2) стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;

3) стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;

4) які до 24.08.1991 були арештовані, перебували під вартою і яким було пред`явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 ст. 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;

5) стосовно яких до 24.08.1991 за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24.08.1991, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.

Частиною першою ст. 4 Закону № 962-XII передбачено поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.

Згідно із п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII у редакції, чинній станом на 05.05.2018 (далі - Закон № 1788-XII) призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі (ст. 58 Закону № 1788-XII).

Відповідно до п. 6 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-IV), до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 № 654, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова № 654) установлено, що з 01.09.2008 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Стаття 28 Закону № 1058-IV визначає розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений у розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV з наступними змінами та доповненнями, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами 1 - 3 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону № 1788-XII, який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 654, зважаючи на те, що підпункт 2 пункту 4 цієї постанови звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону № 1788-XII.

Аналогічна правову позицію сформовав Верховний Суд у постановах від 10.10.2018 у справі № 446/1549/16-а, від 27.11.2018 у справі № 446/1515/16-а та від 06.02.2019 у справі №446/1848/16-а, яку, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при вирішенні цього спору.

Аналізуючи співвідношення підпункту 2 пункту 4 Постанови № 654 та пункту "г" статті 77 Закону № 1788-XII, суд виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень згаданого Закону, як нормативно-правового акту вищої юридичної сили.

За змістом п. 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі ст. 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) має статус реабілітованої особи, передбачений Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17.04.1991 № 962-ХІІ, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Стрийською міською радою 06.05.2002.

10.10.2001 Управління Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області видало Довідку 4/4-999, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_6 1946 р.н., ОСОБА_7 1937 р.н., ОСОБА_8 1941 р.н., ОСОБА_9 1943 р.н., ОСОБА_3 1946 р.н., 21.10.1947 з села Семигинів, Стрийського району, Львівської області вислані на спецпоселення з конфіскацією майна в Омську область по політичному мотиву, звідки звільнені 1958 року. На підставі статті 3 Закону України від 17.04.1991 "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україна" вищезазначені особи реабілітовані, з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Підстава видачі архівна справа № Р-12234.

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії відповідно до п. "г" статті 77 Закону № 1788-XII з дня набрання чинності Законом України № 2325-VIII, тобто з 05.05.2018.

Разом із тим, у позовній заяві позивач стверджує, що ОСОБА_1 є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована.

Попри те, що у позовних вимогах позивач просить про підвищення пенсії у розмірі 25% як член сім`ї реабілітованого громадянина, з обґрунтування позову вбачається, що ОСОБА_1 вважає себе саме особою, яка зазнала політичних репресій і була реабілітована.

Як зазначено вище, згідно із п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII у редакції, чинній станом на 05.05.2018 призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано - на 50 відсотків, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Так, суд встановив, що ОСОБА_1 1946 року народження, у період з 1947 року по 1958 рік перебувала у засланні.

Відтак, на переконання суду, той факт, що ОСОБА_1 є репресованою особою, яку реабілітовано, а не членом сім`ї, яку було реабілітовано, надає позивачу право на підвищення призначеної пенсії із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не 25 %, як помилково вважає позивач.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 826/11086/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 зазначила, що "...звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах".

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин у цій справі стосується реалізації права позивача як особи, необґрунтовано репресованої та згодом реабілітованої, на підвищення розміру призначеної пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Такий підхід узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23, згідно з якою суд не повинен бути зв`язаний лише формальним формулюванням позовних вимог, якщо це перешкоджає реалізації права особи на ефективний судовий захист.

Відтак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд застосовує підвищення пенсії у розмірі 50% як для особи, яка була репресована та реабілітована.

При цьому, суд встановив, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії 30.05.2024, відтак суд дійшов висновку про здійснення перерахунку пенсії із дати звернення 30.05.2024.

За таких обставин, для забезпечення ефективного захисту порушеного права та у межах повноважень, передбачених частиною 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Львівській області щодо відмови позивачу у перерахунку з 30.05.2024 пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, із розрахунку підвищення розміру пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком, та

зобов`язання Головного управління ПФУ у Львівській області здійснити з 30.05.2024 перерахунок та виплату позивачу пенсії, відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, із розрахунку підвищення розміру пенсії на 50 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.

Щодо проведення перерахунку стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону № 1788-XII суд зазначає, що з 05.05.2018 діє Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", яким викладено в новій редакції Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 962-XII, у редакції, чинній станом на 05.05.2018, реабілітованим громадянам відповідно до цього Закону час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.

Із порівняльного аналізу редакцій статті 6 Закону № 962-XII слідує, що частина перша статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років" із змінами внесеними Законом № 2325-VIII, передбачає надання пільг всім реабілітованим відповідно до цього Закону громадянам, без диференціації залежно від підстави, за якою особу було реабілітовано, як це було передбачено в редакції Закону, яка діяла до 05.05.2018.

Відповідно до статті 58 Закону № 1788-XII громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі.

Згідно з визначенням, яке міститься у статті 1-1 Закону № 962-XII заслання - примусове переміщення особи з місця її проживання з обов`язковим поселенням у певній місцевості, спецпоселенні, встановленням обмеження на право пересування та заборони виїзду з місця спецпоселення.

Отже, законодавством передбачено зарахування стажу в потрійному розмірі особі, яка перебувала в засланні, і в подальшому була реабілітована.

Суд встановив, що відповідно до архівної довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 22.05.2024 № 57, ОСОБА_3 у період з 21.10.1947 по 27.06.1958, перебувала у засланні, а тому, позивач має право на зарахування часу її заслання у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку стажу за час перебування у засланні, як репресованій особі, яку реабілітовано, відповідно до вимог статті 58 Закону № 1788-XII, відтак, порушене право позивача необхідно захистити шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок стажу роботи ОСОБА_1 згідно з статтею 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 30.05.2024, зарахувавши до трудового стажу час перебування у засланні з 21.10.1947 до 27.06.1958 у потрійному розмірі на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) у перерахунку з 30.05.2024 пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, із розрахунку підвищення розміру пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 30.05.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, із розрахунку підвищення розміру пенсії на 50 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) у здійсненні перерахунку стажу роботи за час перебування у засланні з 21.10.1947 до 27.06.1958, як репресованій особі, яку реабілітовано, відповідно до вимог статті 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ13814885) здійснити з 30.05.2024 перерахунок стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ), зарахувавши до трудового стажу час перебування у засланні з 21.10.1947 до 27.06.1958 у потрійному розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна