Рішення № 126481643, 07.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24005/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Пащук Артем Ігорович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу (загального стажу) та підземного (пільгового) стажу при обчисленні пенсії позивача за списком №1 і до розрахунку середньої заробітної плати періоду роботи з 01.01.2022 по 01.09.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивачу починаючи з 10.09.2024, з урахуванням раніше проведених виплат, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) стажу та підземного (пільгового) стажу за списком №1 і до розрахунку середньої заробітної плати період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є інвалідом ІІІ групи, з 10.09.2024 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок професійного захворювання. При призначенні пенсії відповідачем не було зараховано до страхового стажу роботи та пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.2022 по 01.09.2024, оскільки відсутні відомості про сплату підприємством страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за цей період. Зазначає, що сама по собі наявність заборгованості у платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може обмежувати права позивача як працівника, а тому не може впливати на визначення його страхового стажу. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а. Для відновлення порушеного права звернувся з даним позовом до суду.

ГУ ПФУ у Львівській області щодо задоволення позову заперечило з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Згідно документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 призначено пенсію по ІІI групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 10.09.2024 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж при призначенні пенсії ОСОБА_1 обчислений по 31.12.2022 згідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, який становить 16 років 02 місяці 05 днів, в тому числі 10 років 09 місяців 25 днів - пільговий стаж роботи за Списком № 1 (стаж на підземних роботах). Період роботи з 01.01.2023 по 26.06.2024 (01 рік 05 місяців 26 днів) на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» зараховано до пільгового стажу за Списком №1, що дає право для обчислення пенсії на пільгових умовах.

Вказує, що розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 обчислено відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 1058-ІV в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, який становить 5826,07 грн. При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.01.2023 по 01.09.2024 не зараховано до страхового стажу; період роботи з 01.01.2023 по 26.06.2024 не зараховано до стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля». Зазначає, що період з 27.06.2024 по 01.09.2024 не підлягає до зарахування позивачу до підземного (пільгового) стажу за списком №1, оскільки учень слюсаря- ремонтника не відноситься до підземних робіт, до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідачем 16.12.2024 (вх. №92615) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.09.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю III групи внаслідок професійного захворювання відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до 30.09.2025.

Відповідно до запису трудової книжки №8 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 02.09.2013 працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» (Наказ №240-к від 09.09.2013).

Відповідно до запису трудової книжки №21 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 27.06.2024 переведений учнем слюсаря-ремонтника за станом здоров`я, згідно заключення ЛКК (Наказ №304-к від 27.06.2024).

Представник позивача 03.11.2024 звернувся до відповідача із адвокатським запитом стосовно зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2023 по 01.09.2024 до його страхового та підземного стажу за Списком №1 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля».

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 08.11.2024 №1300-5903-8/185585 повідомило, що при прийнятті рішення про призначення пенсії по інвалідності не враховано період роботи ОСОБА_1 на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.09.2024 до страхового стажу та до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки на час призначення пенсії (дата звернення 08.10.2024) підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні до страхового стажу та до стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи з 01.01.2022 по 01.09.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

- персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з нормами статей 14, 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці), які зобов`язані сплачувати страхові внески за застрахованих осіб (працівників) до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано статтею 21 Закону №1058-IV.

Як зазначено в частині другій цієї статті, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи та, серед іншого, частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

Нормами статті 106 Закону №1058-IV передбачена відповідальність страхувальників, зокрема за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VІ (далі - Закон №345-VІ).

Дія цього Закону, згідно зі статтею 1 поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону №345-VІ передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону №1058-IV.

Аналіз наведеної норми зумовлює висновок, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2020 у справі справа №205/8712/16-а.

Статтею 13 Закону № 1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Відповідно до статті 14 Закону №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 10 цього Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

До цього Списку відносяться «Гірничі роботи», визначені розділом І (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) та посади працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а від 30.09.2019, у справі № 316/1392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Законодавством не передбачена відповідальність застрахованої особи - найманого працівника за невиконання страхувальником - роботодавцем обов`язку сплати страхових внесків.

При цьому, найманий працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Суд звертає увагу, що у випадку невиконання страхувальником обов`язку щодо сплати єдиного внеску, в тому числі порушення строків його сплати, законодавством передбачає відповідальність страхувальника, шляхом сплати недоїмки, штрафу та пені на вимогу органу доходів і зборів, встановлюючи можливість виконання такої вимоги як виконавчого документа державною виконавчою службою та наділяючи орган доходів і зборів правом звернення до суду з позовом про стягнення такої недоїмки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 01.0.2021 у справі № 423/757/17 та від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, за умови підтвердження пільгового стажу, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 02.09.2013 працював у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» (Наказ №240-к від 09.09.2013) та з 27.06.2024 переведений учнем слюсаря-ремонтника за станом здоров`я, згідно заключення ЛКК (Наказ №304-к від 27.06.2024).

Період роботи позивача з 01.01.2022 по 01.09.2024 у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» відповідачем не заперечується.

Таким чином, відомостями трудової книжки позивача підтверджується стаж роботи ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 27.06.2024 з повним робочим днем в шахті.

Як встановлено судом, період роботи позивача з 01.01.2022 по 01.09.2024 відповідачем не зараховано до пільгового стажу з підстав несплати страхувальником єдиного соціального внеску.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України встановлено відсутність сплати ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» страхових внесків за період з 01.01.2022 по 01.09.2024.

Вказане свідчить, що фактично єдиною підставою для відмови у зарахуванні позивачу до страхового стажу та пільгового стажу періоду роботи з 01.01.2022 по 01.09.2024 стала несплата страхувальником єдиного соціального внеску.

Враховуючи те, що обов`язок зі сплати страхових внесків покладено на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», то вказаний період роботи підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування позивачу ані до страхового (загального), ані до пільгового стажу періодів роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» через несплату страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

При розгляді справи суд встановив, що записами трудової книжки позивача підтверджується період роботи ОСОБА_1 у період з 01.01.2022 по 26.06.2024 повний робочий день за професією, котра за Списком №1 є роботою зі шкідливими та важкими умовами праці.

Тому не зарахування відповідачем вказаного вище періоду роботи ОСОБА_1 до страхового (загального) та до пільгового (спеціального) стажу за Списком №1, який становить 2 рік 08 місяців 8 днів страхового та пільгового стажу, є протиправним.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ у Львівській області у зарахуванні до страхового та пільгового стажу і до розрахунку середньої заробітної періоду роботи з 01.01.2022 по 26.06.2024 у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду поведінки і чинному законодавству та порушує право позивача на належний розмір пенсії, тому такі дії слід визнати протиправним, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового та підземного (пільгового) стажу за Списком №1 і до розрахунку середньої заробітної плати позивачу період роботи з 01.01.2022 по 26.06.2024 у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» та провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з урахуванням збільшеного страхового стажу з 10.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому суд виходить з такого.

Згідно до запису №21 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 з 27.06.2024 ОСОБА_1 переведений учнем слюсаря-ремонтника за станом здоров`я, згідно заключення ЛКК (наказ №304-к від 27.06.2024).

Суд зауважує, що робота «учня слюсаря-ремонтника» не відноситься до підземних робіт, до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, тому правових підстав для зарахування позивачу періоду з 27.06.2024 по 01.09.2024 до підземного (пільгового) стажу за списком №1 немає.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та мотиви щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області пропорційно до задоволених вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн 20 к., сплаченого за квитанцією від 24.11.2024 №7306-3159-6154-4869.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-24, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у зарахуванні до страхового та пільгового стажу і до розрахунку середньої заробітної плати періоду роботи з 01.01.2022 по 26.06.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового та пільгового стажу за списком №1 і до розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи з 01.01.2022 по 26.06.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» та провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з урахуванням збільшеного страхового стажу з 10.09.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома