Ухвала суду № 126481628, 09.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/1645/25

У Х В А Л А

з питань відводу

09 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Кухар Н.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна,48; код ЄДРПОУ 34081234), в якому позивач (з врахуванням заяви про усунення недоліків) просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкові повідомлення рішення, постановлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30 грудня 2024 р.:

2712671-2417-0409 на суму 714,71 грн. за 2019 рік;

2712672-2417-0409 на суму 656,12 грн. за 2019 рік;

2712673-2417-0409 на суму 742,60 грн. за 2019 рік;

2712674-2417-0409 на суму 808,90 грн. за 2019 рік;

- визнати незаконною та протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на бюджетний рахунок НОМЕР_2 у зв`язку з тим, що орган місцевого самоврядування Покровська міська рада Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 340881234) не являється власником такого рахунку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №7 від 22.06.2018 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яке постановлено з порушенням діючого законодавства України та ч.2 ст. 19 Конституції України;

- зобов`язати юридичну особу - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010300);

- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 400 000, 00 грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.).

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

03 квітня 2025 року позивач подав заяву про відвід судді Кухар Н.А. від розгляду адміністративної справи №380/1645/25. Вказана заява мотивована тим, що суддя Н.Кухар допускає до участі у справі представників ГУ ДПС України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області, які не є адвокатами та перешкоджає у доступі до правосуддя представникам людини з особливими потребами А.Гузовій, ОСОБА_3 , які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Ухвалою від 04.04.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25 та передано матеріали справи №380/1645/25 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 визначено суддю для розгляду заяви про відвід - Чаплик І.Д.

Позивач у заяві про відвід судді просив розглядати вказану заяву у судовому засіданні з викликом сторін. Проте суд зазначає, що за частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Отже, заява про відвід судді за загальним правилом має розглядатися в порядку письмового провадження, а розгляд такої заяви в засіданні можливий лише за ініціативою суду. З огляду на доводи позивача, викладені у заяві про відвід судді, враховуючи встановлений законом дводенний строк для вирішення питання про відвід судді та з метою недопущення порушень строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про відвід судді Кухар Н.А. в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши заяву позивача про відвід судді Кухар Н.А., суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

Частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами 8, 11, 12 статті 40 КАС України визначено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (ухвала Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що існує дуже тісний взаємозв`язок між гарантіями «незалежного та неупередженого» суду та правом на «суд, встановлений законом». Хоча кожен із них слугує конкретним цілям у ролі окремих гарантій справедливого судового розгляду, Суд вбачає взаємну рису в інституційних вимогах пункту 1 статті 6, оскільки вони керуються метою дотримання основоположних принципів верховенства права та розподілу влади. Суд зазначає, що в основі кожної з цих вимог лежить необхідність підтримувати довіру суспільства до судової системи й гарантувати її незалежність від інших гілок влади (рішення у справі «Гудмундур Андрі Астрадсон проти Ісландії» (Gudmundur Andri Asdradsson v. Iceland) від 1 грудня 2020 року, заява № 26374/18; рішення у справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) від 9 лютого 2021 року, заява № 15227/19).

Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у справі «Гаушільдт проти Данії» («Hauschildt v. Denmark», заява №10486/83) зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №908/137/18.

Заява позивача про відвід судді Кухар Н.А. від розгляду справи №380/1645/25 обґрунтована незгодою з допуском до участі у справі представників Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області, які не є адвокатами та недопуском до участі у справі його представників, які діяли на підставі довіреностей і не є адвокатами ухвалою від 11.03.2025 про відкладення підготовчого засідання.

З наведеного випливає, що вказані доводи позивача щодо можливої упередженості судді зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді по вказаній адміністративній справі, що згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу судді.

Так, у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» вказано, що процесуальні дії судді, законність та обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода сторони з винесенням суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, за вказаними доводами позивача підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні.

Інші доводи позивача, зокрема щодо створення перешкод у доступі до правосуддя для осіб з особливими потребами та особистої заінтересованості судді у розгляді справи суд оцінює критично, оскільки такі доводи базуються лише на суб`єктивних припущеннях позивача. Водночас, суд звертає увагу, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або необ`єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

За таких умов суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність об`єктивних підстав для відводу судді, які передбачені статтями 36-37 КАС України.

Суд також зазначає. що підстави, на які покликається позивач, повинні були стати йому відомі 11.03.2025 (дата постановлення ухвали про відкладення підготовчого засідання з наданням позивачу строку для забезпечення можливості участі у судовому засіданні особисто або через представника, який є адвокатом), проте заява про відвід надійшла на електронну адресу суду 03.04.2025, тоді як за вимогами частини третьої статті 39 КАС України відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За таких умов суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність об`єктивних підстав для відводу судді, які передбачені статтями 36-37 КАС України, отже, заява представника позивача про відвід судді Кухар Н.А. не відповідає вимогам ст. 39 КАС України щодо її обґрунтованості та вмотивованості, а також порядку заявлення, тому у її задоволенні належить відмовити.

Керуючись статтями 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви позивача про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25 - відмовити.

Адміністративну справу №380/1645/25 разом з усіма матеріалами повернути судді Кухар Н.А. для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чаплик І.Д.