Ухвала суду № 126481598, 09.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/16270/23

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

09 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Жовківської міської ради (місцезнаходження: 80300, Львівська область, м. Жовква, пл. Вічева, 1, код ЄДРПОУ 04056248), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати Розпорядження Жовківського міського голови від 12.07.2023 №03-21/266 Про звільнення ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу містобудування та архітектури Жовківської міської ради Львівського району Львівської області;

стягнути з Жовківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025, повний текст якого складено 24.03.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Жовківської міської ради (місцезнаходження: 80300, Львівська область, м. Жовква, пл. Вічева, 1, код ЄДРПОУ 04056248) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Жовківського міського голови від 12.07.2023 №03-21/266 Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління просторового розвитку та земельних ресурсів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (начальника відділу містобудування та архітектури Жовківської міської ради Львівського району Львівської області) з 13.07.2023.

Стягнуто з Жовківської міської ради (місцезнаходження: 80300, Львівська область, м. Жовква, пл. Вічева, 1, код ЄДРПОУ 04056248) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.07.2023 по 19.03.2025 в сумі 548 664 (п`ятсот сорок вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 04 копійки з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 27 368 (двадцять сім тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання

Судом були виготовлені виконавчі листи на звернення рішення суду до негайного виконання, які видані 19 березня 2025 року.

01.04.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив зобов`язати Жовківську міську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/16270/23 в частині поновлення позивача на посаді начальника Управління просторового розвитку та земельних ресурсів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області. Заява мотивована тим, що 24.03.2025 було відкрито виконавче провадження №77607421 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/16270/23. Проте 24.03.2025 розпорядженням Жовківського міського голови №03-21/124, всупереч рішення суду, ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу архітектури, містобудування та культурної спадщини Управління просторового розвитку та земельних ресурсів. На посаду ж начальника Управління просторового розвитку та земельних ресурсів відповідач призначив іншу особу, хоча посада начальника Управління просторового розвитку та земельних ресурсів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на момент ухвалення рішення була вакантна.

Відповідач своїм правом на подання письмових пояснень або заперечень на заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не скористався.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а.

Суд зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» («Sokur v. Ukraine»), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» («Kryshchuk v. Ukraine»), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим частини першої статті 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду представник позивача зазначив, що 24.03.2025 було відкрито виконавче провадження №77607421 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/16270/23. Проте, 24.03.2025 розпорядженням Жовківського міського голови №03-21/124, всупереч рішенню суду, позивача було поновлено на посаді начальника відділу архітектури, містобудування та культурної спадщини Управління просторового розвитку та земельних ресурсів.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в частині першій цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» визначено чіткий перелік заходів, які може вчиняти виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду.

При цьому позивачем не надано до суду доказів повної та належної перевірки виконавцем виконання рішення суду та вжиття усіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача щодо невиконання рішення повинні перевіритися відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки таким органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Отже, станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Крім того, суд також звертає увагу, що рішення від 19.03.2025 у справі №380/16270/23 в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць було допущено до негайного виконання.

Отже на переконання суду, у даному випадку встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом встановлення строку на подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення, , не є належним та ефективним способом забезпечення виконання судового рішення, позаяк фактично у такому випадку суд встановлює новий строк на його виконання.

Відповідний правовий висновок викладений в ухвалі Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 01.02.2021, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.03.2021.

Суд зазначає, що лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку виконання судового рішення надає право суду встановлювати судовий контроль. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність застосування такого заходу.

Таким чином, оскільки позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

За таких обставин суд приходить до висновку про передчасність заявленого представником позивача клопотання та про недоцільність зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення на вказаному етапі, а тому відсутні підстави для встановлення судового контролю.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382, 382-1 КАС України суд,-

п о с т а н о в и в

у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.03.2025 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Суддя Чаплик І.Д.