Рішення № 126481488, 08.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 рокусправа № 380/21497/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна 83, м. Одеса, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.07.2024 року № 951290119512 «Про відмову в перерахунку пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 17.12.1999 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01.07.2024 року, з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в митних органах з 13.09.1969 р. по 24.07.2002 р., а також з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2024 р. № 120 та № 130.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, ГУ ПФУ у Львівській області рішенням відмовило позивачу у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки у відповідача ГУ ПФУ у Львівській області не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи на посадах в митних органах та відмови у зв`язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 01.11.2024 про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача post@lv.pfu.gov.ua.

Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що однією із вимог призначення пенсій згідно Закону України «Про державну службу» є наявність відповідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723, основною умовою зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Робота на посадах в органах державної митної служби України, зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалися спеціальні звання. Згідно пункту 17 статті 3 Закону № 899, дія цього закону не поширюється на осіб, яким присвоєно спеціальне звання.

Відповідач звертає увагу, що посилання позивача на Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 є необґрунтованим, оскільки з 1 травня 2016 року цей Порядок № 283 втратив чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229. А це означає, що позивач безпідставно посилається на зазначений Порядок № 283 та таким чином вводить в оману суд просячи зарахувати до стажу державної служби періоди з 05.08.1978 по 14.04.1993 на підставі нормативно-правових актів що втратили законної сили.

Відповідач вважає, що вимога позивача щодо здійснення нарахування і виплати пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2024 №120 та №130 є передчасною, оскільки відомості, наведені у довідці, не досліджувалися Пенсійним фондом у зв`язку з відсутністю права на пенсію з урахуванням стажу роботи на державній службі.

Таким чином, з урахуванням наведених доводів позивача у позовній заяві, відсутні законні підстави для її задоволення, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області діяло лише на підставі норм діючого законодавства України, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для визнання протиправними дій органу ПФУ відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви позивач долучив довідки від 29.05.2024 №№120, 130 про складові заробітної плати для призначення пенсії, видані Одеською митницею.

За принципом екстериторіальності, заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.07.2024 №951290119512 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із відсутністю підстав. Рішення мотивоване тим, що періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, яким визначається механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723. Враховуючи те, що Закон № 889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом № 3723, Постановою № 1013 скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій , який був передбачений статтею 37.1 Закону 3723, відсутні.

Не погоджуючись із спірним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом №889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми свідчить, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 01 травня 2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 283 цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Із записів трудової книжки НОМЕР_3 , суд встановив, що позивач працював з 13.09.1969 по 24.07.2002, в митних органах. 24.07.2002 звільнений із займаної посади начальника відділу митного поста «Рені» за ст. 154 Митного кодексу України в зв`язку із виходом на пенсію державного службовця.

Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 року № 92-IV) (далі - Митний кодекс) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Згідно з частиною першою статті 413 Митного кодексу у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

Суд встановив, що 05.06.1995 позивач прийняв Присягу державного службовця.

Відповідно до частин першої та другої статті 569 Митного кодексу (у редакції Закону від 13 березня 2012 року № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 588 Митного кодексу (у редакції Закону від 13 березня 2012 року №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.

Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Частиною другою статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 5 Порядку №229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.

Таким чином, суд робить висновок, що в сукупності стаж позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зокрема період проходження служби в митних органах, є достатній для призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Виходячи з того, що на час звернення до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досяг 62-річного віку та мав стаж державної служби понад 20 років, суд робить висновок, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону № 3723-ХІІ.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб ( далі - Порядок № 622).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та призначення пенсії неодноразово було предметом аналізу Верховного Суду України, зокрема у постановах від 31.03.2015 у справі №21-612а14, від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суд робить висновок, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом, зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону, вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію по віку, яка йому обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Щодо врахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії, суд зазначає таке.

Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

За змістом абзацу 6 пункту 4 Порядку № 622 за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/300048 (далі - Постанова №1-3), затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а саме:

1) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

2) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

3) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

З матеріалів справи суд встановив, що позивачу Одеською митницею видано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2024 №120 та №130.

Такі довідки відповідають формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженим Постановою №1-3 та відображають складові заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання; надбавка за вислугу років, та особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказане зумовлює висновок суду, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому ці довідки повинні братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII.

Отже, з наведених обставин суд висновує, що ГУ ПФУ у Львівській області протиправно відмовило позивачу у призначенні та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.07.2024 року № 951290119512 про відмову позивачу в проведенні перерахунку пенсії переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.06.2024 - дати звернення, здійснивши перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), з врахуванням до стажу державної служби періоду роботи в митних органах з 13.09.1969 по 24.07.2002, а також з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2024 №120 та №130.

Щодо підстав розгляду заяви позивача та визначення належного органу Пенсійного фонду України, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку та яке прийняло оскаржуване рішення від 01.07.2024 року № 951290119512 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача.

Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як визначений суб`єкт призначення.

Отже, у задоволенні позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області слід відмовити.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З огляду на викладене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача-1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1614,92 грн. пропорційно задоволених позовних вимог, оскільки саме його рішення стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) від 01.07.2024 року № 951290119512 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку пенсії переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.06.2024 - дати звернення, здійснивши перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), з врахуванням до стажу державної служби періоду роботи в митних органах з 13.09.1969 по 24.07.2002, а також з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2024 №120 та №130.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) судовий збір у розмірі 1614,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 08.04.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович