Рішення № 126481370, 09.04.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7259/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у звільненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що у зв`язку з тим, що мати Позивача потребує постійного догляду, її єдиний син - ОСОБА_1 змушений звільнитися з військової служби. Ситуація ускладнюється тим, що, незважаючи на важкий стан здоров`я матері, вона не може отримати статус інваліда через бюрократичні перешкоди та недоліки в системі медичної експертизи.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

29.11.2024, ухвалою судді, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Вказує, що позивачем рапорт подано не по команді. Крім того зазначає, що ним не надано доказів того, що його мати є особою з інвалідністю І-ІІ групи. Потреба у постійному догляді без статусу інвалідності не дає підстав для звільнення з військової служби.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_4 .

10 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби (а.с.19).

До рапорту було додано:

- форму первинної облікової документації №080-4/о (висновок №108 від 03.09.2024 року) (а.с.17-18);

-нотаріальну заяву ОСОБА_2 про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд (а.с.16).

- свідоцтва про народження і розірвання шлюбу (а.с.14-15).

Листом від 16.10.2024 року відповідачем повідомлено, шо рапорт позивача був залишений без розгляду у зв`язку з тим, що поданий не по команді.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду і цим позовом.

153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008).

Пунктом 7 Положення №1153/2008 встановлено, що військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Згідно з абзацом 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах, за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170 затверджена Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170).

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України (абз.13 пункту 14.10 Інструкції №170 у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, позивач 11.07.2024 подав рапорт на командира військової частини НОМЕР_5 через ІНФОРМАЦІЯ_2 по системі електронного документообігу (СЕДО). До рапорту долучив виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №827502 від 08.07.2024 та довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №827502 від 08.07.2024.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 (надалі по тексту також Інструкція №40), рапорт (заява) це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

Отже, бажання військовослужбовця звільнитися з військової служби виражається у формі письмового звернення рапорту, до якого додаються документи, що підтверджують підстави звільнення. Такий рапорт повинен бути розглянутий командуванням військової частини, до якої зараховано військовослужбовця, що виявив бажання звільнитися з військової служби, із прийняттям відповідного рішення за результатами його розгляду.

Відповідно до пункту 233 Положення №1153 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що наслідком розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби командир військової частини зобов`язаний видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту.

При цьому, подання рапорту "по команді", як то визначено пунктом 233 Положення №1153/2008, означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті.

Відповідачем не розглянуто рапорт позивача у встановлений законом порядок, що зокрема відповідач і підтверджує у своєму відзиві.

Факт отримання рапорту позивача не звільняє відповідача, як суб`єкта до повноважень та компетенції якого належить вирішення спірного питання щодо можливості звільнення позивача з військової служби, від обов`язку прийняття рішення за наслідками розгляду рапорту по суті.

Враховуючи, що рапорт позивача по суті розглянутий не був, суд не надає оцінку підставам для звільнення позивача з військової служби.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що відповідачем не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду рапорту і зобов`язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача про звільнення з військової служби з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, вимоги про зобов`язання відповідача звільнити ОСОБА_1 з військової служби задоволенню не підлягає

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Доказів понесення сторонами судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 10.10.2024 про звільнення з військової служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути поданий ОСОБА_1 рапорт від 10.10.2024 про звільнення з військової служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА