Рішення № 126481291, 09.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року справа №320/52444/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області, ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління ПФУ в Одеській області (далі відповідач-1), Головного управління ПФУ в м. Києві (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 01.10.2024р. №930100842274, та зобов`язання відповідача-2 провести перерахунок та виплату довічного утримання згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80 протягом 10 днів з дня отримання рішення по справі.

Предметом позову у справі є вимога позивача здійснити перерахунок та виплату її щомісячного довічного утримання як судді у відставці за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. (з урахуванням раніше виплачених сум), згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.

Від відповідачів надійшли відзиви на адміністративний позов, відповідно до яких вони просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстави їх незаконності.

Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є суддею Вищого адміністративного суду України у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та у період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене відповідно до Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Позивач звернулася до відповідача-2 з заявою від 02.07.2024р. про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. згідно з довідкою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80, виданою на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2024р. у справі №320/30226/23.

За результатом розгляду документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням ПФУ в Одеській області було прийнято рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.10.2024р. №930100842274.

Підставою для відмови у задоволенні заяви стало те, що з 27.12.2023р. щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України підлягає перерахунку виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду. За довідкою від 23.01.2024р. №393/0/2-24 позивачу вже було здійснено відповідний перерахунок.

Не погоджуючись з рішенням відповідача-1, позивач звернулася до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Реалізація зазначеної конституційної гарантії є необхідною передумовою забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави, в особі державних органів (статті 3, 8, 55 Конституції України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013 у справі № 1-1/2013 відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIІІ).

Частиною першою статті 142 Закону №1402-VIІІ визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142 Закону №1402-VIІІ).

Абзацом першим пункту 6 розділу ІV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 12.03.2008 № 3-1 (далі Порядок № 3-1) передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Абзацом другим пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 встановлено, що звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці.

Згідно з пунктом 7 розділу ІV Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024р. у справі №320/30226/23 зобов`язано Вищий адміністративний суд України в особі Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р., виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону №1402-VIII.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024р. у справі №320/30226/23 позивачу видано довідку від 26.06.2024р. №80.

Позивач 02.07.2024р. подала до Головного управління ПФУ в м. Києві заяву встановленого зразка, до якої була додана копія довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80 про суддівському винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р.

Як вбачається з рішення від 01.10.2024р. №930100842274, Головне управління ПФУ в Одеській області, визначене для розгляду заяви за принципом екстериторіальності, відмовило в проведенні перерахунку у зв`язку з тим, що із 27.12.2023 встановлено окремий порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України і на виконання відповідних змін позивачу було проведено перерахунок на підставі довідки від 23.01.2024р. №393/0/2-24 про суддівську винагороду, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.

27.12.2023р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України» від 21.11.2023р. № 3481-IX.

Вказаним Законом розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII було доповнено, зокрема, пунктом 14-4 такого змісту:

«У разі звільнення у зв`язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.

Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами), мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.

Особові справи суддів, зазначених у цьому пункті, підлягають зберіганню у Верховному Суді, на який покладається видача документів для призначення/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці».

Отже, з 27.12.2023р. для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, на підставі довідок, виданих Верховним Судом.

Разом з тим, предметом позову у справі є вимога позивача здійснити перерахунок та виплату її довічного утримання як судді у відставці за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р., тобто за період, що передує 27.12.2023р.

Крім того позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на інших положеннях Закону №1402-VIII, ніж пунктом 14-4 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення».

Так, п.п. 22-25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII були визначені особливості нарахування суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання у залежності від проходження суддею кваліфікаційного оцінювання.

Також положеннями п. 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII було визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453-VI (Закон, на підставі якого позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до п. 22 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

За правилами п. 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019р. №193-IX (далі Закон №193-IX), який набрав чинності 07.11.2019р., п.п. 22, 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII були виключені.

Згідно з п. 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: для судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

У свою чергу п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII передбачав, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді залежав від проходження кваліфікаційного оцінювання та відпрацювання на посаді судді щонайменше трьох років з дня прийняття щодо судді відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В залежності від наведених обставин правовідносини щодо визначення розміру довічного грошового утримання судді регулювалося Законом № 2453-VI або Законом № 1402-VIII.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020 положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У пункті 16 рішення від 18.02.2020р. № 2-р/2020 Конституційним Судом України зазначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

У зв`язку із наведеним Конституційний Суд України дійшов до висновку, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020р. № 2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці і жоден інший закон не регулює дане питання, в тому числі й Закон №2453-VI. З 19.02.2020р. правовідносини щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання судді регулюється виключно Законом №1402-VIII.

При цьому, судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024р. по справі №320/30226/23, визначено, що суддівська винагорода для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді Вищого адміністративного суду України у відставці, у період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. повинна визначатись з врахуванням розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону №1402-VIII.

До набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та Закону № 1402-VIII систему судів загальної юрисдикції складали: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України (частина друга статті 17 Закону № 2453-VI).

Згідно із частиною другою статті 31 Закону № 2453-VI вищими спеціалізованими судами були: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Для створення більш ефективної моделі системи судоустрою, приведення її у відповідність із конституційними змінами, Верховною Радою України був прийнятий Закон № 1402-VIII, згідно із частиною третьою статті 17 якого, систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Причому, принципи його побудови (територіальності, спеціалізації та інстанційності) залишились незмінними.

Враховуючи, що Вищий адміністративний суд України був вищим спеціалізованим судом, суддівська винагорода для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для перерахунку довічного утримання позивача повинна визначатись з врахуванням базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, визначеного пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII.

Після рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020р. № 2-р/2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.

За таких обставин, враховуючи, що позивач обіймала посаду судді вищого спеціалізованого суду, звільнилася у відставку та має статус судді у відставці, вона має право на відповідні гарантії, встановлені Законом № 1402-VIII для судді вищого спеціалізованого суду, зокрема на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020р. у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

У той же час, у період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці не здійснювався, у видачі довідки, необхідної для здійснення відповідного перерахунку, позивачу було відмовлено, у зв`язку з чим вона зверталася до суду з адміністративним позовом про зобов`язання Вищого адміністративного суду України видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону №1402-VIII.

Згідно з пунктом 9 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

У спірному випадку, як встановлено судом, позивачем заявлено позовні вимоги про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з дня виникнення права на відповідний перерахунок згідно з рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020, тобто з 19.02.2020р.

Разом із заявою про проведення перерахунку позивач надала довідку Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80, правові підстави для видачі якої були перевірені та встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.

Довідка Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80 містить відомості про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за чітко визначений період, а саме за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р.

Отже, аналіз викладених правових норм, наведеної правової позиції Конституційного Суду України та фактичних обставин справи дозволяє стверджувати, що відмова Головного управління ПФУ в Одеській області в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. №80 за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. є протиправною.

Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Одеській області, рішенням якого позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Одеській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.05.2024р. по справі №460/38580/22, від 28.11.2024р. по справі №320/10744/21.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність належних та достатніх доказів для визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 01.10.2024р. №930100842274 та зобов`язання Головного управління ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. (з урахуванням раніше виплачених сум), згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024 року № 80.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини у справі, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2336,00 грн.

Оскільки позов задоволено частково, з урахуванням пропорційності задоволених вимог, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Одеській області з урахуванням висновку суду, що саме рішення відповідача-1 стосувалось прав позивача у цьому спорі.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ: 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ: 20987385) від 01.10.2024р. № 930100842274 про відмову ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. № 80.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ: 20987385) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020р. по 18.07.2023р. (з урахуванням раніше виплачених сум) згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 26.06.2024р. № 80.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна,83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ: 20987385).

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.