Рішення № 126481207, 08.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року Київ № 320/9811/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати Структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затверджену в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів та виконуючим обов`язки Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19.03.2021;

-визнати протиправним та скасувати штатний розпис на 2021 рік Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затверджений заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів ОСОБА_2 27.04.2021;

-зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області ввести в дію штатний розпис на 2021 рік затверджений заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Андрієм Лордкіпанідзе 05.02.2021;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 12.07.2021 №329-к про звільнення ОСОБА_1 ;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області;

-стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 адміністративну справу № 320/9811/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 адміністративну справу №320/9811/21 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №320/9811/21 в частині позовних вимог до Відповідача-2 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, в частині, які вказані в позовній заяві в 1 та 2 пункті, а саме: визнати протиправною та скасувати Структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затвердженої в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19.03.2021 р. та виконуючим обов`язки Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 19.03.2021 р. та визнати протиправним та скасувати штатний розпис на 2021 р. Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затверджений Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності та харчових продуктів та захисту прав споживачів від 05 лютого 2021 р. та в частині позовних вимог до Відповідача-1 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, які вказані в позовній заяві в 3 пункті, а саме: зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ввести в дію штатний розпис на 2021 р. затверджений Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності та харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_2 від 05 лютого 2021 р.

Таким чином, розгляд справи триває щодо таких позовних вимог:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 12.07.2021 №329-к про звільнення ОСОБА_1 ;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області;

-стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на недотримання порядку його прийняття та відсутності для цього правових підстав.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують на обґрунтованості прийнятого рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління від 27.07.2020 року №158-К ОСОБА_3 призначено з 28.07.2020 на посаду начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки шляхом укладення контракту про проходження державної служби від 27.07.2020 (на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

В подальшому, у зв`язку із скороченням чисельності штату внаслідок зміни структури та штатного розпису Головного управління відповідно до наказу Головного управління від 27.04.2021 № 1824-ОД «Про введення в дію нової структури та штатного розпису» ОСОБА_3 попереджено про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини 1 ст. 87 та ст. 43 Закону України «Про державну службу», запропоновано для переведення вакантну посаду: Головного спеціаліста сектору державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Васильківського відділу Головного управління. Повідомлено, що у разі згоди на переведення на запропоновану посаду, необхідно подати відповідну заяву; у разі відмови від переведення трудовий договір буде припинено на підставі пункту 1 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Роз`яснено про необхідність проходження конкурсу для призначена на вакантну посаду.

З даним попередженням ОСОБА_3 ознайомлений 03.06.2021, що підтверджується його підписом. Також 03.06.2021, позивачем повідомлено про незгоду із запропонованою посадою, що підтверджується його власноручним підписом.

У зв`язку із зазначеними обставинами Головним управлінням видано наказ «Про звільнення ОСОБА_3 » від 12.07.2021 № 329-К. Пунктом 1 наказової частини даного наказу передбачено: «припинити державну службу та звільнити ОСОБА_3 , начальника Білоцерківського міськрайонного управління Головного управління 3 червня 2021 року згідно пункту 1 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» з виплатою двох середньомісячних заробітних плат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій, держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави для припинення державної служби визначені ст. 83 Закону України «Про державну службу», зокрема державна служба припиняється: за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону); у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

При цьому, ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

У відповідності до частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

В пункті 1 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В пункті 1 частини 1 статті 41 Закону України Про державну службу визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення.

Суд звертає увагу, що 27.09.2019 Наказом Головного управління від 27.09.2019 № 503 введено в дію структуру Головного управління затверджено Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 25.06.2019, погоджено В.о. Міністра аграрної політики та продовольства України 11.07.2019.

Як вбачається із структури, яка діяла з 27.09.2019 в складі Головного управління наявний структурний підрозділ № 6 Відділ реєстрації сільськогосподарської техніки (кількість штатних одиниць 12 осіб).

Також, Наказом від 30.10.2020 №231-К введено в дію Штатний розпис Головного управління на 2020 рік, який затверджено Т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 30.10.2020, згідно якого штат у кількості 527 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати на місяць за посадовими окладами 2 766 353,00 грн.; фонд заробітної плати на місяць за посадовими окладами відділу реєстрації сільськогосподарської техніки становить 57 193,00 грн.

В подальшому Головним управлінням введено нову структуру та штатний розпис, у зв`язку із чим відбулося скорочення певних посад, в тому числі і скорочення посади позивача.

Так, згідно з Структурою Головного управління затвердженою В.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 19.03.2021 та погодженою В.о. Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 19.03.2021 в складі Головного управління наявний структурний підрозділ № 8 Відділ реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі (кількість штатних одиниць 12 осіб).

Штатний розпис на 2021 затверджений Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 27.04.2021, передбачає штат у кількості 520 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 2 706 125,00 грн., відповідно до якого фонд заробітної плати на місяць за посадовими окладами відділу реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі становить 57 193,00 грн.

Вказане дозволяє зробити висновок, що відбулася зміна (скорочення) штату, а саме ліквідація відділу реєстрації сільськогосподарської техніки та створення відділу реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі, що призвело в тому числі і до ліквідації посади позивача.

Міністерство праці та соціальної політики України у листі від 07.04.2011 №114/06/187-11 роз`яснило, що чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому, скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Таким чином, те, що у зв`язку із зміною структури та штатного розпису не відбулося зменшення чисельності працівників не може свідчити про те, що не відбулося скорочення штату працівників.

Згідно штатного розпису, який діяв до введення в дію штатного розпису від 27.04.2021 штат працівників складав 527 штатних одиниць, при цьому штат працівників передбачений штатним розписом від 27.04.2021 склав 520 штатних одиниць. Таким чином, у зв`язку із введення нової структури також відбувалося і скорочення чисельності працівників і скорочення штату.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» у цьому Законі термін рівнозначна посада вживається в такому значенні: посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про державну службу» визначено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» встановлюються такі категорії посад державної служби:

категорія «Б» - посади:

керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів;

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» затверджено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про державну службу» з метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за такими рівнями: 1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора; 2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; 4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя; 5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Разом з тим Законом України «Про державну службу» не визначено поняття «нижча посада» та «вища посада».

Однак аналіз положень Закону України «Про державну службу» свідчить, що: нижчою посадою є посада державної служби, яка належить до нижчої підкатегорії посад державної служби незважаючи на рівень державного органу, а також посада державної служби у державному органі з нижчим рівнем в межах однієї підкатегорії посад державної служби; вищою посадою є посада державної служби, яка належить до вищої підкатегорії посад державної служби незважаючи на рівень державного органу, а також посада державної служби у державному органі з вищим рівнем в межах однієї підкатегорії посад державної служби.

Так, порівняння Положення про відділ реєстрації сільськогосподарської техніки та Положення про відділ реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі, дає підстави стверджувати, що новостворений відділ реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі хоча і частково перебрав повноваження відділу, проте і отримав нові специфічні повноваження.

Аналогічний висновок можна зробити, і щодо повноважень начальника відділу передбачених вказаними положеннями.

Так, до повноважень відділу реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі додано:

здійснення прийняття екзаменів від осіб, які закінчили навчання у відповідних учбових закладах, щодо видачі їм посвідчення тракториста-машиніста;

ведення обліку виданих, вилучених та знищених посвідчень тракториста- машиніста з використанням Єдиного реєстру;

розгляд заяви суб`єктів господарювання щодо їх обліку та внесення до реєстру в територіальних органах Держпродспоживслужби;

підготовка відповіді на офіційні запити державних органів та окремих посадових осіб в межах їх функціональних обов`язків згідно вимог чинного законодавства.

Також суд звертає увагу на обов`язки начальника відділу реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі. Так, Начальник Відділу:

-здійснює керівництво діяльністю Відділу, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

-організовує та забезпечує виконання Відділом Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, наказів Міністерства економіки України, доручень Міністра економіки України, його першого заступника та заступників, наказів Держпродспоживслужби, доручень Голови Держпродспоживслужби України та його заступників, наказів Головного управління;

-планує роботу працівників відділу;

-подає на затвердження начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області положення про відділ, посадові інструкції працівників;

-визначає політику і стратегію відділу;

-проводить наради з працівниками відділу;

-розподіляє обов`язки між працівниками, встановлює ступінь їх відповідальності;

-вносить пропозиції начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо призначення та звільнення працівників Відділу;

-вживає заходів щодо вдосконалення організації роботи відділу;

-здійснює контроль за веденням діловодства, збереженням документів відділу;

-забезпечує дотримання працівниками відділу внутрішнього трудового розпорядку, законодавства України з питань державної служби та боротьби з корупцією;

-представляє Головне управління, за дорученням її керівника, в органах виконавчої, правоохоронних та судових органах, підприємствах, установах та організаціях з питань, що належать до компетенції Відділу;

-отримує в установленому порядку від структурних підрозділів Головного управління необхідні статистичні та оперативні дані, звіти та інші документи з питань, що стосуються діяльності Відділу для реалізації наданих йому повноважень;

-готує запити і отримує в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що належать до компетенції Відділу;

-за погодженням із начальником Головного управління, залучає в установленому порядку до участі у проведенні перевірок працівників інших структурних підрозділів Головного управління;

-бере участь в нарадах, колегіях, семінарах, «круглих столах» та інших заходах, які проводяться в Головному управлінні;

-вносить пропозиції щодо удосконалення організації роботи Відділу, подає пропозиції до планів роботи Держпродспоживслужби в Київській області;

-сприяє постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів Відділу;

-розробляє та подає керівництву пропозиції щодо удосконалення нормативно- правових актів;

-звітує щодо виконання покладених на Відділ завдань та планів роботи;

-здійснює інші повноваження, передбачені законодавством і цим Положенням.

Відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про засади запобігання та протидії корупції», інших законодавчих актів начальник Відділу несе персональну відповідальність за:

1)належну організацію діяльності Відділу та виконання покладених на нього завдань;

2)збереження документів і матеріалів, нерозголошення інформації, яка становить державну, комерційну або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційної інформації;

3)дотримання присяги державного службовця, відповідних повноважень, обмежень і заборон, установлених законодавством;

4)виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, норм професійної етики та інших вимог службової дисципліни.

При цьому, як слідує з Положення про відділ реєстрації сільськогосподарської техніки (копія додається) у Начальника відділу реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі коло посадових обов`язків стало ширшим.

Вказане дає підстави стверджувати, що відділ реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління (як структурний підрозділ Головного управління), так і посада Начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління були ліквідовані не лише формально, як зазначає позивач, а й номінально.

У зв`язку із вказаними обставинами було утворено новий підрозділ - відділ реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі Головного управління та введено до Штатного розпису нову посаду - Начальник відділу реєстрації і обліку машин в агропромисловому комплексі Головного управління.

Отже, доводи позивача про відсутність обставин реального скорочення посади, з якої його було звільнено, не знайшли свого підтвердження та спростовуються фактичними обставинами справи.

Позивач зазначає, що йому не було запропоновано для переведення іншу рівнозначну посаду державної служби, яка дорівнює посаді Начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління, а також як виняток нижчу посаду. У цьому контексті суд звертає увагу на таке.

Як вже зазначалось, між Головним управлінням та ОСОБА_3 укладено контракт №2 про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 27.07.2021.

Пунктом 8 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (в редакцій чинній на час укладення контракту з позивачем) передбачено:

«Тимчасово, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ- 19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2, зупинити дію положень Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами) та Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385 із наступними змінами) в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу.

Установити, що у період, визначений в абзаці першому цього пункту:

для призначення на посади державної служби суб`єктом призначення або керівником державної служби першочергово розглядаються кандидатури, запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, зокрема у разі, коли строк оприлюднення результатів конкурсу перевищує 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу. Інші оголошені конкурси на посади державної служби, результати яких не оприлюднені, скасовуються;

у разі відсутності або відхилення суб`єктом призначення або керівником державної служби кандидатур, запропонованих Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, суб`єкт призначення або керівник державної служби може призначити на посади державної служби особу шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення

суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу, оголошеного згідно з абзацом шостим цього пункту.

Призначення на посади державної служби здійснюється в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, який визначає механізм добору на посади державної служби шляхом проведення співбесід з визначеними суб`єктом призначення посадовими особами.

Граничний строк перебування особи на зазначеній посаді державної служби, призначення на яку відбулося відповідно до порядку, встановленого цим пунктом, становить не більше двох місяців після відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.».

Відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України постановою від 22.04.2020 № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (втратила чинність 25.03.2021 на підставі постанови Кабінет Міністрів України № 237 від 24.03.2021) затвердив Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Порядок).

Як свідчать фактичні обставини справи та що не заперечується позивачем, він проходив державну службу за контрактом на період дії карантину. Тобто, його призначення відбувалося відповідно до Порядку та після відміни карантину від переведення державних службовців, призначених на державну службу шляхом укладення контрактів на підставі Типового контракту, затвердженого цією постановою, на рівнозначні або нижчі посади.

Також пунктом 3 Постанови від 22.04.2020 № 290 постановлено Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та місцевим державним адміністраціям утриматися на період дії Порядку та після відміни карантину від переведення державних службовців, призначених на державну службу шляхом укладення контрактів на підставі Типового контракту, затвердженого цією постановою, на рівнозначні або нижчі посади.

Вказане узгоджується із приписами частини 1 статті 21 Закону України «Про державну службу» вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

В подальшому Законом України від 23.02.2021 № 1285-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» (набрав чинності 06.03.2021) Пункт 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 19, ст. 126, № 39, ст. 294; із змінами, внесеними Законом України від 16 грудня 2020 року № 1086-ІХ) виключено.

Установлено, що (п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»):

1) конкурси на посади, що обіймають особи, з якими до набрання чинності цим Законом укладені контракти про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оголошуються протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом відповідно до черговості укладення контрактів про проходження державної служби на відповідні посади.

У разі відсутності переможця конкурсу на посаду, зазначену в абзаці першому цього підпункту, суб`єкт призначення приймає рішення про проведення повторного конкурсу протягом 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби;

2) контракти про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, укладені до набрання чинності цим Законом, діють до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом;

3) оголошені добори для призначення на вакантну посаду державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, рішення за результатами яких не оприлюднені, скасовуються;

4) у разі якщо на день набрання чинності цим Законом рішення про призначення на посаду державної служби особи за результатами добору не прийнято, результати відповідного добору скасовуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 237 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визнано такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, з 06.03.2021 проведення доборів на вакантні посади державної служби не передбачено законодавством.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 №237 постановлено Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та місцевим державним адміністраціям:

забезпечити оголошення конкурсів на посади, що обіймають особи, з якими укладені контракти на період дії карантину, протягом шести місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до черговості укладення таких контрактів;

у разі відсутності переможця конкурсу на посаду, зазначену в абзаці третьому цього пункту, забезпечити прийняття рішення про проведення повторного конкурсу протягом 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби;

утриматися від переведення державних службовців, призначених на посади державної служби шляхом укладення контрактів на період дії карантину, на інші посади державної служби.

Таким чином, фактично відповідач-1 був позбавлений можливості пропонувати позивачу вакантні рівнозначні посади до переведення. При цьому позивачу під час ознайомлення з повідомленням про наступне звільнення роз`яснено положення Закону України «Про державну службу» та про необхідність подачі документів на конкурс для подальшого призначення його на посаду державної служби та запропоновано вакантну посаді головного спеціаліста.

При цьому, позивач не був позбавлений можливості подавати документи на інші вакантні посади в Головному управлінні на які оголошувалися конкурси починаючи із 03.06.2021 (коли його попереджено про наступне звільнення).

Проте, ОСОБА_3 не виявив бажання подавати документи на конкурс та не брав участі у жодному із оголошених Головним управлінням конкурсів.

У зв`язку із скороченням посади позивача та неможливістю його переведення на вакантну посаду державної служби, оскільки він проходив державну службу за контрактом на період дії карантину, відповідач фактично був позбавлений можливості пропонувати йому вакантні посади державної служби без проходження позивачем конкурсу.

Водночас, як вже зазначалось, частиною 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» визначено суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Так відповідно до змісту відповідного повідомлення, позивачу запропоновано для переведення вакантну посаду: Головного спеціаліста сектору державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Васильківського відділу Головного управління. Повідомлено, що у разі згоди на переведення на запропоновану посаду, необхідно подати відповідну заяву; у разі відмови від переведення трудовий договір буде припинено на підставі пункту 1 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

З даним попередженням ОСОБА_4 ознайомлений 03.06.2021, що підтверджується його підписом.

Позивачу роз`яснено, що про необхідність проходження конкурсу для призначення на запропоновану вакантну посаду.

В той же час, позивачем зроблений надпис «з запропонованою посадою не згоден».

При цьому, як вже зазначалось, позивач не подав жодних заяв для участі у конкурсах, що були оголошені в Головному управлінні.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач-1 не дотримався ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» спростовуються фактичними обставинами справи та наданими доказами.

Враховуючи наведене, суд вбачає, що відповідачем-1 було дотримано порядок звільнення позивача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 подано заяву про визнання позовних вимог.

Оцінюючи таку заяву суд враховує, що відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Водночас, враховуючи, що встановленим вище підтверджується правомірність оскаржуваного рішення про звільнення позивача, суд вважає, що заявлена відповідачем-1 відмова від позову суперечить вимогам закону, а тому відсутні законні підстави для прийняття такої відмови та, відповідно, задоволення позовних вимог шляхом скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 12.07.2021 №329-к про звільнення ОСОБА_1 , його подальше поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд не приймає визнання відповідачем-1 позову ОСОБА_1 , та вважає правомірним відмовити у задоволенні останнього.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ;) до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (код ЄДРПОУ 40323081; адреса: 08134, м. Вишневе, вул. Паркова, буд. 34-А;), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (код ЄДРПОУ 39924774, адреса: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.