Рішення № 126480763, 09.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2025 р. справа № 300/1580/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дзісь Андрій Романович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дзісь Андрій Романович, звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2014 році ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності, враховуючи коефіцієнт заробітку 1,32019, який обчислений із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.11.2013. Надалі, позивачу у 2014 році здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, в результаті якого заробітна плата обчислена за період з 01.07.2000 по 28.02.2014 (163 місяці), індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 1,31574. Надалі, у 2022 році позивачу призначено пенсію за віком, виходячи із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.12.2020, внаслідок чого коефіцієнт його заробітку склав 1,11266. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. На переконання представника позивача, зменшення коефіцієнту заробітку, який враховується при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком, суперечить положенням частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому, позивач 16.01.2025 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 30.11.2013 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області йому відмовлено в проведенні такого перерахунку пенсії. Як наслідок, слід зобов`язати відповідача здійснити з 16.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2014 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,31574.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що ОСОБА_1 18.05.2022 звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що при опрацюванні заяви розмір пенсії позивача обчислено від страхового стажу 38 років 11 місяців (враховано по 31.12.2020) та заробітної плати 12068,32 грн (10846,37 (середній заробіток по Україні за 2019-2021 роки) х 1,11266 (індивідуальний коефіцієнт заробітку)).Тобто, при обчисленні розміру пенсії застосовано середню заробітну плату по Україні за 2019-2021 роки, оскільки ОСОБА_1 працював та при переході на пенсію за віком набув 24 місяці страхового стажу, відповідно, розрахунок коефіцієнта заробітку проведено із заробітку врахованого по 31.12.2020. Таким чином, перерахунок пенсії позивача проведено згідно норм чинного законодавства України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 , як пенсіонер з 03.03.2014, отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (зі змінами) (а.с.70).

При цьому пенсія позивача обраховувалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,32019 який обрахований із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.11.2013 (а.с.74-77).

Згідно з розпорядженням відповідача від 17.06.2014 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, в результаті якого заробітна плата обчислена за період з 01.07.2000 по 28.02.2014, а індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 1,31710 (а.с.90-97).

ОСОБА_1 18.05.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (а.с.39).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому пенсія позивача обраховувалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,11266, який обрахований із заробітку за період з 01.07.2000 по 31.12.2020 (а.с.11-14).

Надалі, позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.01.2025 про перерахунок та виплату його пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2013 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019 (а.с.9 на звороті).

За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 10.02.2025 №1145-455/Д-02/8-0900/25 повідомив позивача, що станом на 01.03.2022 розмір його пенсії складав 2300 грн., а саме: 3323,64 грн. - розмір пенсії за віком (4888,83*1,31574*0,40833, де 4888,83 осучаснений середній заробіток по Україні за 2014-2016 роки), 96,70 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 5 років), 3420,34 грн. - загальний розмір пенсії за віком, 1710,17 грн. - розмір пенсії по інвалідності (50% розміру пенсії за віком), 342.03 грн. - підвищення як жителю гірського району, 247,80 грн. - доплата до пенсії. При опрацюванні заяви від 18.05.2022 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком розмір пенсії обчислено від страхового стажу 38 років 11 місяців (враховано по 31.12.2020) та заробітної плати 12068,32 грн. (10846,37 (середній заробіток по Україні за 2019-2021 роки) х 1,11266 (індивідуальний коефіцієнт заробітку)). Тобто, при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 застосовано середню заробітну плату по Україні за 2019-2021 роки, оскільки позивач працював та при переході на пенсію за віком набув 24 місяці страхового стажу, відповідно розрахунок коефіцієнта заробітку проведено із заробітку врахованого по 31.12.2020. Таким чином, розмір пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства України (а.с.10).

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позов до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV).

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).

Відповідно до ст. 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де: Кс коефіцієнт страхового стажу; См сума місяців страхового стажу; Вс визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

З системного аналізу наведених норм слідує, що розмір заробітної плати (доходу) є прямопропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Таким чином, чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії за віком отримує застрахована особа.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Як вже встановлено судом, позивачу 03.03.2014 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, яка обраховувалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,32019 із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.11.2013. Згідно з розпорядженням відповідача від 17.06.2014 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, в результаті якого заробітна плата обчислена за період з 01.07.2000 по 28.02.2014, а індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 1,31710.

Після призначення пенсії по інвалідності, позивач продовжував працювати і згідно з положеннями статті 45 Закону № 1058-VI мав право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зокрема, у зв`язку із збільшенням страхового стажу.

Суд зазначає, що відповідачем при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший було обрано метод обчислення зарплати, при якому відповідач врахував також і зарплату за період після призначення пенсії по інвалідності (з 01.07.2000 по 31.12.2020), який для позивача є менш вигідним, оскільки індивідуальний коефіцієнт зарплати зменшився до 1,11266.

Суд констатує, що статями 42 і 45 Закону № 1058-IV не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. У даному випадку відповідач наведених положень законодавства не врахував і самостійно змінив періоди страхового стажу, з яких обчислювалася заробітна плата (дохід) при призначенні і останньому перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати.

При здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 Закону № 1058-ІV.

В ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач при переведенні на пенсію за віком виявляв бажання здійснювати перерахунок заробітної плати, яка враховується для обчислення розміру пенсії за період 01.03.2014 по 31.12.2020.

Верховний Суд при ухваленні постанови від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 дійшов висновку, що при здійснені перерахунку пенсії позивачу було обрано метод обчислення зарплати при якому враховується зарплата, з якої призначена пенсія у 2004 році та зарплата з 01.07.2004 по 31.05.2008, після призначення пенсії, який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати, визначений у 2004 році. При цьому, зміст статті 42 Закону №1058-ІV свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону № 1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Таким чином, відповідно до ст.42 Закону №1058-ІV при перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідач повинен брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія у 2004 році.

Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Проте, як вбачається з протоколу №627 від 21.03.2014 та відомостей про заробітну плату при призначенні пенсії, пенсія позивача обчислювалася виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,32019, який обрахований із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.11.2013, а не із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2014 та коефіцієнта - 1,31574, як про це просить представник позивача у позовній заяві (а.с.70, 74-77).

З метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 16.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2013, з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дзісь А.Р., до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи приписи ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 850 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи до 1,11266.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) провести з 16.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2013, з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,32019 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.