Рішення № 126480673, 07.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року Справа № 280/10715/23 СН/280/44/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соболєвої Н.М.,

представника позивача: Безух А.М.

представника відповідача: Жовтоножко Д.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» (вул. Складська, 8, м.Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 34535386)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» (далі позивач, ТОВ «Восток Автомир») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 за №359708010701, №359908010701, №359808010701 та від 21.08.2023 за №3647/08012408 у повному обсязі, прийняті відповідачем.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 позов ТОВ «Восток Автомир» задоволено в повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено частково, а саме змінено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 шляхом викладення тексту його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 в частині податкових повідомлень рішень від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701, №359808010701 скасовано, а справу №280/10715/23 у відповідній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа №280/10715/23 повернулась 24.12.2024.

Ухвалою суду від 27.12.2024 справу №280/10715/23 (провадження СН/280/44/24) в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701, №359808010701 прийнято до провадження. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. В процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 22.01.2025.

Ухвалою суду від 22.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.03.2025.

Ухвалою суду від 10.03.2025 задоволено клопотання представника ТОВ «Восток Автомир» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2025 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.03.2025 та забезпечено участь представника позивача у наступному підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2025 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.03.2025 та забезпечено участь представника позивача у наступному підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.03.2025 зупинено провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України до 01.04.2025 за клопотанням сторін. Крім того, вказаною ухвалою забезпечено участь представника позивача у наступному підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.04.2025 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025.

Протокольною ухвалою суду від 01.04.2025 оголошено перерву в розгляді справи до 07.04.2025 та забезпечено участь представника позивача у наступному судовому в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 07.04.2025, на підставі статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 229 КАС України у відкритому судовому засіданні здійснювалась аудіо фіксація судового засідання за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

Обґрунтування позовних вимог викладено, зокрема, у позовній заяві (вх.№57169 від 21.12.2023) та письмових поясненнях, з урахуванням постанови Верховного Суду (вх.№2964 від 20.01.2025). Зокрема зазначено, що посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Восток Автомир» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 та питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої податковим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки №1347/08-01-07-01/34535386 від 01.02.2022. Зауважено, що висновки контролюючого органу, викладені у вказаному акті перевірки зроблені з порушенням законодавства та в цілому не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки виходячи із змісту акту перевірки, податковий орган дійшов хибного висновку щодо порушень TOB «Восток Автомир» норм податкового законодавства. Водночас вказано, що у грудні 2020 року проведено реорганізацію TOB «Восток Автомир» шляхом виділення нового підприємства TOB «ТУКТАК» (код ЄДРПОУ 43920215). На підставі розподільчого балансу TOB «Восток Автомир» та TOB «ТУКТАК» після створення останнього суб`єкту господарювання шляхом виділу з TOB «Восток Автомир», складено передавальний Акт, відповідно до якого директор TOB «Восток Автомир» Сидоров Д.Ю. передав, а директор TOB «ТУКТАК» ОСОБА_1 прийняв документи щодо прав та обов`язків TOB «Восток Автомир» та майно у вигляді товарно-матеріальних цінностей вартістю - 60 326 тис. грн без ПДВ. Після передачі товарно-матеріальних цінностей до TOB «ТУКТАК» службові особи TOB «Восток Автомир» не несуть відповідальність за майно, яке передане до іншого суб`єкта господарської діяльності, відповідно до норм чинного законодавства. Відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб. За вказаною операцією, норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України не застосовуються і податкові зобов`язання з ПДВ згідно з вказаними нормами не нараховуються, тому є не законним встановлення податковим органом порушень статті 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, що нібито призвело до заниження податку на додану вартість на суму 13 091 964 грн. Додатково відзначено, що ділова мета операції виділу для платника податку TOB «Восток Автомир» полягає у диференціації діяльності ТОВ «Восток Автомир», шляхом виділу неліквідних активів та поточної заборгованості, що позитивно вплинула на основні фінансові показники діяльності підприємства і призвела до росту прибутків. З наведених підстав позивач вважає, що відповідачем не наведено належних та допустимих доказів порушення TOB «Восток Автомир» податкового законодавства, а тому винесені податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701, №359808010701 ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, у зв`язку із чим підлягають скасуванню. Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені TOB «Восток Автомир» позовні вимоги, з підстав наведених вище та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Заперечення проти позову викладено, окрім іншого, у відзивах на позовну заяву (вх.№3140 від 22.01.2024 та вх.№3140 від 10.01.2025). Зокрема вказано, що документальною плановою виїзною перевіркою TOB «Восток Автомир» встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, про що відображено в акті про результати документальної планової виїзної перевірки №1347/08-01-07-01/34535386 від 01.02.2022. Водночас зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Восток Автомир» у грудні 2020 здійснило реорганізацію шляхом виділення нового підприємства ТОВ «ТУКТАК» (код ЄДРПОУ 43920215). Відповідно до розподільчого балансу ТОВ «Восток Автомир» вирішено передати до новоствореного підприємства ТОВ «ТУКТАК» наступні активи та пасиви: запаси на суму 60 326 тис. грн, дебіторська заборгованість за виданими авансами на суму 7559 тис. грн. Зауважено, що ТОВ «ТУКТАК» не реєструвалося як платник податку на додану вартість, а з дати реєстрації юридичної особи по теперішній час підприємством ТОВ «ТУКТАК» не подано жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу (у тому числі відсутнє повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу). Крім того, у контролюючого органу відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «ТУКТАК» складських приміщень та основних фондів, оскільки останнє не повідомляло про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП. Відповідно до інформаційних баз Державної податкової служби України встановлено, що ОСОБА_3 є керівником та засновником ще 27 підприємств по різних регіонах України, які не звітують. Відсутність у виділеного суб`єкта ТОВ «ТУКТАК» здійснення господарської діяльності у сукупності засвідчує не підтвердження реальності здійснення господарської операції ТОВ «Восток Автомир», тобто відбулась операція надання товару невстановленій особі, що свідчить про здійснення операції з виділення ТОВ «Восток Автомир» без розумної економічної причини (ділової мети). Придбані підприємством ТОВ «Восток Автомир» товарно-матеріальні цінності починають використовуватись ним в операціях, що не є господарською діяльністю. У зв`язку з тим, що підприємством ТОВ «Восток Автомир» товарно-матеріальні цінності були використані не у господарській діяльності, а суми податку на додану вартість під час придбання були включені до складу податкового кредиту, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбулось їх списання, повинно здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою, виходячи із вартості придбання таких товарів та відобразити їх у рядку 4.1 розділу «податкові зобов`язання» податкової декларації з ПДВ. ТОВ «Восток Автомир» у грудні 2020 не включено до бази оподаткування суму списаних з балансу товарно-матеріальних цінностей у розмірі 60 325 869,89 грн та не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ по товарно-матеріальним цінностям, які були використані не у господарській діяльності на суму 12 065 173,98 грн, не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну. Такі дії позивача кваліфікуються як податкове правопорушення, за яке передбачена фінансова відповідальність, визначена пунктом 123.2 статті 123 розділу ІІ, з урахуванням пункту 11, пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України. Враховуючи викладене наголошено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті в межах діючого законодавства, а тому не підлягають скасуванню. Під час розгляду справи представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Восток Автомир» (код ЄДРПОУ 34535386) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 03.08.2006 (номер запису: 11031020000014635) з основним видом діяльності за КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

У грудні 2020 року проведено реорганізацію TOB «Восток Автомир» шляхом виділення нового підприємства TOB «ТУКТАК» (код ЄДРПОУ 43920215).

Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників TOB «Восток Автомир» №07.12.20 від 07.12.2020 прийнято рішення щодо створення нового підприємства шляхом його виділу з вказаного підприємства (а.с.189-190 т.1).

Протоколом Загальних зборів учасників TOB «Восток Автомир» № 23.12.20 від 23.12.2020 був затверджений розподільчий баланс, складений станом на 18.12.2020, у зв`язку з виділом частини майна, прав та обов`язків TOB «Восток Автомир» до новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.186-187 т.1).

Відповідно до розподільчого балансу TOB «Восток Автомир» передано до новоствореного підприємства TOB «ТУКТАК» наступні активи та пасиви: запаси на суму 60 326 тис. грн, дебіторська заборгованість за виданими авансами на суму 7559 тис. грн, зареєстрований (пайовий) капітал на суму 1 тис. грн, інші поточні зобов`язання на суму 67 884 тис. грн (а.с.185 т.1).

На підставі протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ТУКТАК» №1 від 23.12.2020 за участю фізичної особи ОСОБА_4 та юридичної особи TOB «КУА «ІНВЕСТГРУП», прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю шляхом виділу з TOB «Восток Автомир» та обрано директором TOB «ТУКТАК» громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (а.с.183-184 т.1).

29.12.2020 складено передавальний акт TOB «Восток Автомир», відповідно до якого ОСОБА_5 (директор TOB «Восток Автомир») передав, а ОСОБА_1 прийняв документи щодо прав та обов`язків TOB «Восток Автомир» та майно у вигляді ТМЦ вартістю 60 325 869,89 грн без ПДВ, згідно Розподільчого балансу складеного станом на 18.12.2020. Передачу майна здійснено за адресою: м. Запоріжжя, Донецьке шосе буд. 8 (а.с.195-200 т.1).

На підставі направлень від 10.12.2023 № № 5809, 5811, 5814, виданих ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 77.1 статті 77 ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 29.11.2021 №3480-п, у період з 10.12.2021 по 25.01.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «Восток Автомир» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки №1347/08-01-07-01/34535386 від 01.02.2022 (а.с.51-67 т.1), яким зокрема встановлено порушення позивачем:

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 занижено податок на додану вартість на суму 13 091 964 грн, у тому числі по періодам: грудень 2020 р. - 11 820 632 грн, січень 2021 р. - 185 865 грн, лютий 2021р. - 1 085 467 грн.

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 233 124 грн, у тому числі по періодам: вересень 2021 р. - 233 124 грн.

- п.201.10 ст.201 ПК України не складено та не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну, по операції з умовного продажу ТМЦ, що використовувалися не в господарській діяльності підприємства на загальну суму ПДВ 13 325 088 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, викладеними у акті про результати документальної планової виїзної перевірки №1347/08-01-07-01/34535386 від 01.02.2022, позивачем 30.05.2022 до ГУ ДПС у Запорізькій області подано заперечення до вказаного акту перевірки (а.с.21-26 т.1).

На підставі матеріалів перевірки та висновків, викладених у акті про результати документальної планової виїзної перевірки №1347/08-01-07-01/34535386 від 01.02.2022, контролюючим органом 18.08.2023 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №359708010701, яким TOB «Восток Автомир» збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 13 091 964,00 грн та штрафні санкції у розмірі 3 272991,00 грн, всього на загальну суму 16 364 955, 00 грн (а.с.45-46 т.1);

- №359908010701, яким TOB «Восток Автомир» визначено штрафні санкції у розмірі 3 400, 00 грн за не реєстрацію податкової накладної (а.с.43-44 т.1);

- №359808010701, яким TOB «Восток Автомир» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 233 124, 00 грн (а.с.41-42 т.1).

Крім того, 21.08.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №3647/08012408, яким TOB «Восток Автомир» визначено штрафні санкції у розмірі 1 286,60 грн за ненадання пояснень під час проведення документальної перевірки (а.с.49-50 т.1)

11.09.2023 позивачем було направлено до Держаної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 за №359708010701, №359908010701, №359808010701 та від 21.08.2023 за №3647/08012408, яка зареєстрована Державною податковою службою України за вх. №30858/6 від 15.09.2023 (а.с.34-40 т.1).

Рішенням Держаної податкової служби України №28671/6/99-00-06-01-01-09 від 27.09.2023 скаргу TOB «Восток Автомир» залишено без розгляду та повернуто заявнику (а.с.26-27 т.1).

28.09.2023 позивачем було повторно направлено до Держаної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 за №359708010701, №359908010701, №359808010701 та від 21.08.2023 за №3647/08012408, яка зареєстрована Державною податковою службою України за вх. №32260/6 від 28.09.2023.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення № 34632/6/99-00-06-01-01 від 21.11.2023, яким скаргу TOB «Восток Автомир» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.08.2023 за №359708010701, №359908010701, №359808010701 та від 21.08.2023 №3647/08012408 - без змін (а.с.9-18 т.1).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 18.08.2023 за №359708010701, №359908010701, №359808010701 та від 21.08.2023 за №3647/08012408, ТОВ «Восток Автомир» звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 позов ТОВ «Восток Автомир» задоволено в повному обсязі, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701, №359808010701 та від 21.08.2023 №3647/08012408.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено частково, а саме змінено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 шляхом викладення тексту його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 в частині податкових повідомлень рішень від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701, №359808010701 скасовано, а справу №280/10715/23 у відповідній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи позицію Верховного Суду щодо необхідності надання оцінки наявності/відсутності ділової мети при здійсненні ТОВ «Восток Автомир» реорганізації шляхом виділу та передачі TOB «ТУКТАК» за розподільчим балансом активів та пасивів, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями ПК України.

Судом під час розгляду справи встановлено, що висновку про порушення позивачем податкового законодавства у вигляді не включення ТОВ «Восток Автомир» у грудні 2020 до бази оподаткування суми списаних з балансу товарно-матеріальних цінностей у розмірі 60 325 869,89 грн, не нарахування податкового зобов`язання з ПДВ по товарно-матеріальним цінностям, які були використані не у господарській діяльності на суму 12 065 173,98 грн та не складання і не реєстрація в ЄРПН податкової накладної, контролюючий орган дійшов виходячи з відсутності здійснення господарської діяльності підприємством ТОВ «ТУКТАК», утвореним шляхом виділу з підприємства ТОВ «Восток Автомир».

Водночас, на думку контролюючого органу, у даному випадку відбулась операція надання товару невстановленій особі, що свідчить про здійснення операції з виділення ТОВ «Восток Автомир» без розумної економічної причини (ділової мети).

Суд зазначає, що процедура виділення регламентована нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно з пунктом 1 статті 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) орган, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно із статтею 47 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

На підставі пункту 2 статті 109 Цивільного кодексу України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Відповідно до пункту 98.3. статті 98 ПК України реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов`язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Відповідно до підпункту 98.1.4. пункту 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

В силу пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до визначення термінів під постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб (підпункт 196.1.7 пункт 196.1 статті 196 Податкового кодексу України).

В постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16 Верховний Суд зазначив, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 640/1845/19.

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2020 року було проведено реорганізацію TOB «Восток Автомир» шляхом виділення нового підприємства TOB «ТУКТАК» (код ЄДРПОУ 43920215).

В результаті здійснення виділу був складений розподільчий баланс, відповідно до якого TOB «Восток Автомир» передано до новоствореного підприємства TOB «ТУКТАК» наступні активи та пасиви: запаси на суму 60 326 тис. грн, дебіторська заборгованість за виданими авансами на суму 7559 тис. грн, зареєстрований (пайовий) капітал на суму 1 тис. грн, інші поточні зобов`язання на суму 67 884 тис. грн.

Підставою збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість, зменшення суми від`ємного значення з цього податку та нарахування штрафних санкцій за не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну за вказаною операцією відповідач визначив пункт 198.5 статті 198 ПК України.

Встановлюючи наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України відповідач виходив з відсутності розумної економічної причини (ділової мети) здійснення реорганізації TOB «Восток Автомир», внаслідок якої шляхом виділу створено TOB «ТУКТАК» та передачі йому за розподільчим балансом активів та пасивів.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку(крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №360/4169/21.

При цьому використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 814/476/18.

У постанові від 24.01.2023 у справі № 560/7669/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.02.2024 у справі № 813/1777/16.

Так, обґрунтовуючи наявність ділової мети в реорганізації ТОВ «Восток Автомир» шляхом виділення нового підприємства TOB «ТУКТАК» представник позивача зазначає, що відповідно до даних передавального акту від 29.12.2020, затвердженого рішенням загальних зборів учасників TOB «Восток Автомир» №23.12.20 від 23.12.2020, активи це запчастини придбані в період 2019-2020 років, на підставі укладених з контрагентами договорів поставки.

Згідно з доповідною запискою комісії по інвентаризації: в ході проведення інвентаризації 17.12.2020 встановлено ряд не ліквідних товаро-матеріальних цінностей, наявність яких ускладнює ефективне управління активами, сповільнює оборотність запасів та перешкоджає проведенню оптимізації складських запасів. Висновок - допущені помилки при плануванні товарного асортименту та закупівлі ряду позицій. Закуплені товаро-матеріальні цінності, що не користуються попитом, тому очікуваний період реалізації значених товарів досить тривалий, та не дозволить підприємству отримати планований прибуток, таким чином фактично це заморожені активи. Дебіторська заборгованість ТОВ «Алекс Авто» в сумі 7 559 481,43 гривень період виникнення 2019 рік складна до стягнення, оскільки за фінансовою звітністю зазначеного контрагента його зобов`язання значно перевищують активи.

Водночас, як зазначає представник позивача, настав строк по сплаті поточної кредиторської заборгованості позики 2019 року ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестгруп» - на суму 66 624 437,73 гривень.

Передача в процесі виділу зазначених недостатньо ліквідних активів разом з пасивами сумою позики, яку було потрібно сплатити значно покращило всі фінасові показники діяльності TOB «Восток Автомир», зокрема змінився коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності), який є показником, що характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов`язань підприємства, яка може бути сплачена за рахунок першокласних ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів), тобто спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. В скороченому вигляді Грошові кошти / Поточні зобов`язання.

Теоретичне оптимальне значення цього показника становить приблизно 0,20,25. Після проведення операції виділу, за даними балансу 2020 року цей показник значно покращився до 0,11 (2078 гроші/18 535 поточні зобов`язання), за даними балансу 2019 року складав 0,02 (1147 гроші/58767 поточні/зобов`язання).

Внаслідок цього виріс до 10 разів головний показник прибутковості, який обраховується прибуток до сплати податків/усього активів.

Також значно поліпшилися фінансові показники: Рентабельність усього капіталу підприємства - Загальний прибуток/Підсумок балансу, Коефіцієнт автономії - Власний капітал/Майно підприємства.

Зазначене призвело до росту рівня прибутковості від поточної операційної діяльності, оскільки чистий фінансовий результат за ф-2 за 2020 рік складав 3095 тис. гривень, в той час, як чистий фінансовий результат за ф-2 за 2021 рік склав - 3 451 тис. гривень, тим самим наявний ріст на 11,7 % за рік, що є дуже значним показником.

Таким чином, ділова мета зазначеної операції диференціація діяльності ТОВ «Восток Автомир», шляхом виділу неліквідних активів та поточної заборгованості, що позитивно вплинула на основні фінансові показники діяльності підприємства і призвела до росту прибутків, що позитивно і для бюджету.

Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази на підтвердження вказаних доводів представника позивача, серед яких: доповідна записка комісії по інвентаризації; передавальний акт від 29.12.2020, затверджений рішенням загальних зборів учасників TOB «Восток Автомир» №23.12.20 від 23.12.2020; Баланс (звіт про фінансовий стан) на 18.12.2020; Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020; Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік; Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2021 та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2021 рік, суд дійшов висновку про обґрунтованість таких доводів та наявність ділової мети, спрямованої на покращення ліквідності та платоспроможності ТОВ «Восток Автомир» після передачі частини майна, прав та обов`язків останнього до підприємства ТОВ «ТУКТАК, яке створено в результаті реорганізації шляхом виділу з ТОВ «Восток Автомир».

Також, суд приймаючи до уваги надані сторонами по справі докази, дослідив висновок економічної експертизи, який було надано позивачем по справі та зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою, другою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частинами третьою, шостою, сьомою статті 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Отже, з огляду на вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що наданий позивачем висновок експерта №1041/84701 від 06.03.2025, складений за результатами судово-економічної експертизи (а.с.140-155 т.2) відповідає вимогам, які ставляться до даного виду доказу.

Так, з висновку експерта, зокрема, вбачається, що на вирішення експертизи поставлені наступні питання:

«1. Чи підтверджується документально встановлене в Акті від 01.02.2022 № 1347/08-01-07-01/34535386 ГУ ДПС у Запорізькій області заниження ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2020 року по операції з умовного продажу ТМЦ, що використовувалися не в господарській діяльності підприємства на загальну суму ПДВ 13 325 088 грн., в результаті реорганізації ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» шляхом виділення нового підприємства ТОВ «ТУКТАК»?

2. Чи підтверджуються документально висновки Акта від 01.02.2022 № 1347/08-01-07-01/34535386 ГУ ДПС у Запорізькій області про заниження ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» податку на додану вартість за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 на суму 13 091 964 грн, у тому числі по періодам:

- грудень 2020-11 820 632 грн.;

- січень 2021-185 865 грн.;

- лютий 2021 - 1 085 467 грн.?

3. Чи підтверджуються документально висновки Акта від 01.02.2022 № 1347/08-01-07-01/34535386 ГУ ДПС у Запорізькій області про завищення ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 233 124 грн, у тому числі по періодам: вересень 2021 р. - 233 124 грн.?».

Водночас із зазначеного висновку експерта, зокрема, вбачається, що в ході вирішення першого питання експертом досліджувалось відповідність операцій з передачі частини майна, прав та обов`язків ТОВ «Восток Автомир» до підприємства ТОВ «ТУКТАК» поняттям «господарська діяльність» та «розумна економічна причина (ділова мета)», в результаті чого, зокрема, зазначено наступне:

«Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета)-причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефекту результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Згідно з пп. 4.1 п. 4 Статуту ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» Протокол від 19.11.2021 № 19.11.21 (далі - Статут ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР») (т. 1, арк. 51-81), метою діяльності Товариства, зокрема, є отримання прибутку для задоволення потреб учасників у вигляді дивідендів та іншими засобами за рахунок здійснення господарської діяльності.

Товариство у порядку, встановленому діючим законодавством України, у відповідності зі Статутом ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР», має, зокрема, право створювати самостійно або разом з іншими юридичними і фізичними особами, як українськими, так і іноземними, як на території України, так і за її межами нові підприємства, організації, господарські товариства і інші суб`єкти підприємницької діяльності як комерційного, так і некомерційного характеру, розміщувати грошові засоби і облігації позик, сертифікати банків та інші цінні папери, які знаходяться в обігу, проводити ярмарки, виставки, приймати участь в аукціонах, ярмарках та виставках (п. 6.4 Статуту ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР») (т. 1, арк. 51-81).

Експертом проведено розрахунок показників ліквідності та платоспроможності ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» до та після передачі частини майна, прав та обов`язків ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» до підприємства ТОВ «ТУКТАК, яке створено в результаті реорганізації шляхом виділу з ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР», відповідно до основних показників, наведених у Методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2006 № 14 (табл. 2).

Виходячи з наведеного, документально підтверджується покращення показників ліквідності та платоспроможності ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» після передачі частини майна, прав та обов`язків ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» до підприємства ТОВ «ТУКТАК», яке створено в результаті реорганізації шляхом виділу з ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР».

Відтак, документально підтверджується отримання ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» економічного ефекту у вигляді покращення показників фінансово-господарської діяльності в результаті операції з передачі частини майна, прав та обов`язків ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» до підприємства ТОВ «ТУКТАК», яке створено в результаті реорганізації шляхом виділу з ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР».

Отже, операція з передачі частини майна, прав та обов`язків ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» до підприємства ТОВ «ТУКТАК, яке створено в результаті реорганізації шляхом виділу з ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР», в результаті яких ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» набуло право одержувати в майбутньому економічний ефект відповідає поняттям «розумна економічна причина (ділова мета)», наведеному у пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України та «господарська діяльність» відповідно до ст. 3 ГК України і пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України».

Таким чином, наданим до матеріалів справи висновком експерта №1041/84701 від 06.03.2025, складеним за результатами судово-економічної експертизи додатково підтверджуються доводи представника позивача щодо наявності ділової мети в реорганізації ТОВ «Восток Автомир», шляхом виділення нового підприємства TOB «ТУКТАК», яка полягає в отриманні економічного ефекту у вигляді покращення показників фінансово-господарської діяльності, зокрема показників ліквідності та платоспроможності ТОВ «Восток Автомир».

Разом із тим, за результатами проведеної експертизи експертом сформульовано наступні висновки:

- По першому питанню - документально не підтверджується встановлене в Акті від 01.02.2022 № 1347/08-01-07-01/34535386 ГУ ДПС у Запорізькій області заниження ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2021 року по операції з умовного продажу ТМЦ, що використовувалися не в господарській діяльності підприємства на загальну суму ПДВ 13 325 088 грн., в результаті реорганізації ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» шляхом виділення нового підприємства ТОВ «ТУКТАК»;

- По другому питанню - документально не підтверджуються висновки Акта від 01.02.2022 № 1347/08-01-07-01/34535386 ГУ ДПС у Запорізькій області про заниження ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» податку на додану вартість за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 на суму 13 091 964 грн., у тому числі по періодам:грудень 2020 - 11 820 632грн.; січень 2021-185 865 грн.; лютий 2021-1 085 467 грн;

- По третьому питанню - документально не підтверджуються висновки Акта від 01.02.2022 №1347/08-01-07-01/34535386 ГУ ДПС у Запорізькій області про завищення ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР» суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 233 124 грн, у тому числі по періодам: вересень 2021 р. - 233 124 грн.

На підставі вищевикладеного у сукупності, з огляду на обставини встановлені при попередньому розгляді справи, а також враховуючи встановлену при даному розгляді справи наявність ділової мети в реорганізації ТОВ «Восток Автомир», шляхом виділення нового підприємства TOB «ТУКТАК», яка полягає в отриманні економічного ефекту у вигляді покращення показників фінансово-господарської діяльності, зокрема показників ліквідності та платоспроможності ТОВ «Восток Автомир», суд дійшов висновку, що доводи відповідача жодним чином не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведеної операції або висновку про їх нездійснення.

Разом із тим, суд наголошує, що відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділу відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов`язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що державна реєстрація ТОВ «ТУКТАК» (код ЄДРПОУ 43920215), як юридичної особи, не скасовувалась, судом фіктивною не визнавалась, а тому висновки податкового органу про виникнення у позивача обов`язку включення до бази оподаткування суми ТМЦ у розмірі 60 325 869,89 грн та нарахування податкових зобов`язань, на майно, яке передане іншій особі, є не обґрунтованими.

Відповідно до пояснень відповідача, наданих під час розгляду справи, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень були висновки останнього про відсутність у виділеного суб`єкта ТОВ «ТУКТАК» здійснення господарської діяльності, що у сукупності засвідчує не підтвердження реальності здійснення господарської операції ТОВ «Восток Автомир», тобто відбулась операція надання товару невстановленій особі. Вищезазначене щодо новоствореного підприємства ТОВ «ТУКТАК», на переконання відповідача, свідчить про здійснення операції з виділення ТОВ «Восток Автомир» без розумної економічної причини (ділової мети). З огляду на вказане, податковий орган вважає наявною схему оформлення штучного виділу (удаваного правочину), яка свідчить про узгодженість дій ТОВ «Восток Автомир» та виділеного суб`єкта ТОВ «ТУКТАК» для одержання товариством незаконної податкової вигоди. Таким чином, встановлені обставини є підтвердженням, що придбані підприємством ТОВ «Восток Автомир» ТМЦ починають використовуватись ним в операціях, що не є господарською діяльністю.

Водночас, вказані висновки податкового органу ґрунтуються лише на податковій інформації стосовно ТОВ «ТУКТАК».

У зв`язку з викладеним такі висновки є неналежними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без урахування даних первинних документів.

У випадку посилання на таку інформацію, контролюючий орган має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №200/13883/19-а.

Таким чином, суд констатує, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Восток Автомир» п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 занижено податок на додану вартість на суму 13 091 964 грн, у тому числі по періодам: грудень 2020 р. - 11 820 632 грн, січень 2021 р. - 185 865 грн, лютий 2021р. - 1 085 467 грн; п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 233 124 грн, у тому числі по періодам: вересень 2021 р. - 233 124 грн.; п.201.10 ст.201 ПК України не складено та не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну, по операції з умовного продажу ТМЦ, що використовувалися не в господарській діяльності підприємства на загальну суму ПДВ 13 325 088 грн.

Ураховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701, №359808010701, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо заявленого представником позивача клопотання про відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням судово-економічної експертизи, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи установлено, що позивачем на підтвердження своєї позиції до суду подано висновок експерта №1041/84701 від 06.03.2025, складений за результатами судово-економічної експертизи (а.с.140-155 т.2).

Відповідно до частин першої та другої статті 104 КАС учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 108 КАС висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз регламентовані статтею 137 КАС .

Так, відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частиною шостою статті 137 КАС розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Частиною сьомою статті 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 137 КАС обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на підготовку висновку експерта від 06.03.2025 №1041/84701 за результатами судово-економічної експертизи, представником позивача до матеріалів справи надано:

- Договір про надання експертних та консультаційних послуг №03-01/2501 від 03.01.2025 (а.с.157-158 т.2);

- Додаткова угода до Договору про надання експертних та консультаційних послуг від 03.01.2025 №03-01/2501 (а.с.159 т.2);

- Платіжна інструкція №0.0.4151070598.1 (код документа 9367-4717-4322-3253) від 22.01.2025 на суму 85000,00грн (а.с.160 т.2).

Таким чином, наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що позивачем на підготовку висновку експерта від 06.03.2025 №1041/84701 за результатами судово-економічної експертизи понесено витрати в загальному розмірі 85000,00 грн.

Суд зазначає, що висновок експерта від 06.03.2025 №1041/84701 визнано як доказ у цій справі, який відповідає вимогам КАС України, оскільки містить інформацію про предмет доказування, отриманий в передбаченому порядку та на його підставі можна встановити дійсні обставини справи. Крім того, вартість проведеної експертизи співмірна із її складністю, оскільки викладені висновки містять належне вмотивоване обґрунтування, а також з обсягом виконаної експертом роботи.

Відтак, беручи до уваги надані представником позивача докази на підтвердження понесення витрат на підготовку висновку експерта та враховуючи характер і обсяг виконаної експертом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що понесені ТОВ «Восток Автомир» витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 85 000,00грн мають бути відшкодовані позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1693 від 19.12.2023 (а.с.8).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 840,00грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 85 000,00грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єкта владних повноважень, яким порушено права позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» (вул. Складська, 8, м.Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 34535386) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 №359708010701, №359908010701 та №359808010701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» (вул. Складська, 8, м.Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 34535386) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 840,00грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) та витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 85 000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.04.2025.

Суддя І.В.Садовий