Ухвала суду № 126480615, 09.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

09 квітня 2025 року Справа № 280/2540/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, Фонтанська дорога 10, код ЄДРПОУ 24983020)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 305485 (триста п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 45 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другою статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі №320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі №420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі№400/4280/20,від 11 травня 2023 року у справі №400/4281/20.

Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах №560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Як встановлено судом, наказом начальника Військової академії від 24.01.2019 року №7-РС згідно рапорту та протоколу вченої ради від 27.11.2018 року №5 у відповідності до абз. 2 пункту 3.1 абз.7 пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 року № 490 солдата ОСОБА_1 , відраховано з числа курсантів «через недисциплінованість», відповідно до п. 35, 36, 195 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 та п.2.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_1 (через службову невідповідність).

04 квітня 2025 року, тобто більше ніж через шість років позивачем направлено відповідачу вимогу-пропозицію про необхідність протягом 10 днів з моменту отримання вимоги сплатити суму заборгованості з витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 305 485,45 грн.

Як зазначалось, пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Разом з тим, з довідки-розрахунку від 24 січня 2019 року №1/55/66 убачається, що ОСОБА_1 24 січня 2019 року ознайомився з довідкою-розрахунком, згоден з розрахунком та взяв на себе зобов`язання добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі.

Проте, у вказаній довідці-розрахунку, а саме: в пункті визначення кінцевої дати для відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, така дата не зазначена.

Однак, слід зазначити, що даний позов подано більше ніж через шість років, тобто із суттєвим порушенням строку на звернення до суду, встановленого статті 122 КАС України, і позивачем не подано доказів на обґрунтування поважності причин, які об`єктивно перешкоджали йому або ускладнювали реалізацію права на судовий захист.

За встановлених у справі обставин, початок перебігу строку не може бути пов`язаний з відмовою ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрати, оскільки позивач не визначив строк відшкодування.

Однак, позивач протягом п`яти років (з 2019 року) був обізнаний про невиконання відповідачем вимоги про відшкодування витрат на навчання, про що також свідчить повторне направлення вимоги-пропозиції про відшкодування цих витрат від 11 березня 2025року, в якій вже визначено порядок та строки відшкодування.

Не зазначення у довідці-розрахунку від 24 січня 2019 року строку, в якій відповідач має сплатити відшкодування витрат на навчання, свідчить про пасивну поведінку позивача у здійсненні захисту прав, невжиття ним жодних активних дій для дотримання місячного строку звернення, передбаченого статті 122 КАС України, що обраховується з моменту закінчення терміну добровільного виконання (що мало ним усвідомлюватися).

Звернення позивача до відповідача із вимогою про відшкодування витрат на навчання 04 квітня 2025 року, більше ніж через шість років, не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Вказана позиція висловлена також Верховним Судом у постановах від 18.10.2024 - № 160/19633/23, від 10.10.2024 у справі №420/23550/23, від 15.08.2024 у справі №160/20365/23 тощо.

Відповідно до частини першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав та інтересів, він має довести, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом строк.

Своєю чергою, відрахування позивача з навчання у Військовій академії (м. Одеса) 24 січня 2019 року та в подальшому направлення йому вимоги про відшкодування витрат на навчання 11 березня 2025 року, більше ніж через п`ять років, свідчить про надмірне зволікання та зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №420/20386/23, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20365/23, правовідносини у якій є подібними до цієї справи.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Проте позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку із наведенням доказів та обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, Фонтанська дорога 10, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку із наведенням доказів та обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко