Рішення № 126480518, 09.04.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2025 року м. Ужгород№ 640/12247/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тесту ОАСК) із позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, 1, код ЄДРПОУ 37311013) до Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 43997555), якою просило суд: « 1. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості Київської митниці від 17.11.2020 р. № UA100310/2020/000050/2; 2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270,00 грн.».

Ухвалою ОАСК від 12 травня 2020 року було відкрито провадження в даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року. На підставі статті 1 Закону України № 2825-ІХ ОАСК ліквідований. На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-ІХ (в редакції Закону України № 3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

05 березня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та було замінено відповідача у справі - Київську митницю Держмитслужби на правонаступника Київську митницю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені статтею 53 частиною 2 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, відповідач не вказав, які саме документи не подані, в чому полягає неповнота відомостей саме щодо митної вартості товару та які розбіжності в числових значеннях ним виявлені. Не зважаючи на вказане, на думку позивача, митний орган прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості (за резервним методом) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З вищезазначеним рішенням та карткою відмови позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митним органом прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією, містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари. Отже, у зв`язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, митницею правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16.11.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (далі по тексту - «позивач») було подано в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 № UA100310/2020/667586 на товари за 64 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (Т.1 а.с.а.с. 15-57), разом із якою подано наступні документи: договір від 19 лютого 2020 року № 192/20 на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та ПФ «Форос» (Т.1 а.с.а.с. 124-128), заявку від 22 жовтня 2020 року № 13 (Т.1 а.с. 129), рахунок-фактуру від 18 листопада 2020 року № б/н (Т.1 а.с. 130), контракт № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 101-106), додаткову угоду від 18 січня 2016 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 107-110), додаткову угоду № 5 від 07 листопада 2017 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 111, 112), додаткову угоду № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.а.с. 113-122), комерційний інвойс № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.), прайс-лист продавця з строком дії з 12 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року. (Т.1 а.с.а.с. 132-135), експортну декларацію № 10131010/131120/0177956 (Т.1 а.с.а.с. 136-171), CMR (Т.1 а.с. 123), довідку про транспортні витрати від 16 листопада 2020 року, видану ПФ «Форос» (Т.1 а.с. 131).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17 листопада 2020 року № UA100310/2020/000050/2 (а.с.а.с. 58-65).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що "Декларант у декларації митної вартості № UA100310/2020/667586 зазначив про відсутність пов`язаностей осіб, проте враховуючи те, що право власності на торгівельні марки належить третій особі, декларантом не підтверджено відсутність впливу на ціну товару даного факту. Копія митної декларації країни відправлення № 10131010/131120/0177956 прийнята митницею до уваги, проте враховуючи вищевикладене, вона не може бути підставою для визнання митної вартості, яка міститься в МД, поданої до митного оформлення. Митницею проведене порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII ГАТТ. За результатами проведеного порівняння встановлено, що рівень задекларованої митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості подібних (аналогічних) товарів, що ввезені на територію України непов`язаними з продавцями покупцями. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості декларантом не надано, про що надіслано лист від 17.11.2020 №б/н щодо неможливості надання документів, запитуваних митним органом. Також, цим листом декларант відмовився від проведення консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ. Враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, заявлені ним відомості не містять інформації щодо ціни, яка сплачена, надані відомості щодо складових митної вартості не визначені кількісно та достовірно. Відповідно до частини 3 статті 54 Кодексу за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу. Обґрунтування застосування методів визначення митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами за ціною угоди, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів , митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням засобів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями: Товар № 4 від 05.09.2020 № UA100310/2020/662830 (митна вартість із розрахунку 2,17 дол. США/кг), Товар № 7 - від 13.10.2020 № UA100040/2020/186892 (митна вартість із розрахунку 2,84 дол. США/кг), Товар № 16 - від 28.09.2020 № UA204120/2020/90548 (митна вартість із розрахунку 3,30 дол. СІІІА/кг), Товар № 19 - від 25.09.2020 № UA 209230/2020/3123 (митна вартість із розрахунку 3,52 дол. США/кг), Товар № 21 - від 10.11.2020 № UA500490/2020/505466 (митна вартість із розрахунку 4,59 дол. США/кг), Товар № 22 - від 09.11.2020 № UA110150/2020/18494 (митна вартість із розрахунку 4,41 дол. США/кг), Товар № 23 - від 26.10.2020 № UA205030/2020/31893 (митна вартість із розрахунку 4,23 дол. США/кг), Товар № 25 - від 11.09.2020 № UA807290/2020/22040 (митна вартість із розрахунку 3,55 дол. США/кг), Товар № 28 - від 06.10.2020 № UA110140/2020/9239 (митна вартість із розрахунку 5,93 дол. США/кг), Товар № 33 від 30.10.2020 № UA100040/2020/187319 (митна вартість із розрахунку 3,18 дол. США/кг), Товар № 35 від 30.10.2020 № UA100040/2020/187319 (митна вартість із розрахунку 2,94 дол. США/кг), Товар № 36 - від 30.10.2020 № UA100040/2020/187319 (митна вартість із розрахунку 2,94 дол. США/кг), Товар № 38 - від 15.09.2020 № UA209170/2020/66870 (митна вартість із розрахунку 2,65 дол. США/кг), Товар № 40 - від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (митна вартість із розрахунку 2,75 дол. США/кг), Товар № 46 - від 17.09.2020 № UA100090/2020/556854 (митна вартість із розрахунку 2,70. дол. США/кг), Товар № 47 від 17.09.2020 № UA100090/2020/556854 (митна вартість із розрахунку 2,70 дол. США/кг), товар № 50 - від 27.08.2020 № UA100300/2020/417129 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг), товар № 57 - від 12.10.2020 № UA100100/2020/578997 (митна вартість із розрахунку 2,42 дол. США/кг).".

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 24 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 частини 1 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із статтею 53 частини 1 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно зі статтею 53 частиною 2 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до статті 53 частини 3 МК України, уУ разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із статтею 54 частиною 4 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалося судом, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією позивачем подано: договір від 19 лютого 2020 року № 192/20 на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та ПФ «Форос» (Т.1 а.с.а.с. 124-128), заявку від 22 жовтня 2020 року № 13 (Т.1 а.с. 129), рахунок-фактуру від 18 листопада 2020 року № б/н (Т.1 а.с. 130), контракт № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 101-106), додаткову угоду від 18 січня 2016 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 107-110), додаткову угоду № 5 від 07 листопада 2017 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 111, 112), додаткову угоду № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.а.с. 113-122), комерційний інвойс № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.), прайс-лист продавця з строком дії з 12 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року. (Т.1 а.с.а.с. 132-135), експортну декларацію № 10131010/131120/0177956 (Т.1 а.с.а.с. 136-171), CMR (Т.1 а.с. 123), довідку про транспортні витрати від 16 листопада 2020 року, видану ПФ «Форос» (Т.1 а.с. 131).

Відповідно до статті 54 частини 1 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (стаття 54 частина 2 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 3 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 54 частиною 6 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (стаття 54 частина 7 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1 ) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товар} умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орган} документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 4 пункту 1 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: ) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значений заявленої мінної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари.

У справі № 21-498а15 Верховний Суд України (постанова від 02 червня 2015 року) зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи с недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

Всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об`єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до статті 55 частини 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У відповідності до статті 55 частини 2 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.

Так, відповідно до статті 57 частини 1 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до статті 57 частини 2 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 у справі № 809/1884/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15.

Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачем були подані разом з митною декларацією документи, які містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 частин 4, 5 Митного кодексу України, відповідно до статті 53 частинами 2 МК України.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 820/1780/18 .

Статтею 58 частинами 1 та 3 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до статті 58 частин 4,5 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ряд митих декларацій.

На думку суду, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача вказані у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, 1, код ЄДРПОУ 37311013) до Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 43997555) визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 листопада 2020 року № UA100310/2020/000050/2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (шостий апеляційний адміністративний суд).

СуддяС.Є. Гаврилко