Ухвала суду № 126478609, 09.04.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7106/25

Провадження № 2/522/4955/25

УХВАЛА

09 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якій позивачка просить суд в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частку земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; здійснити розподіл судових витрат..

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання за позивачкою права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах Приморського району міста Одеси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

У п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до ч. 9ст.176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на частку об`єктів нерухомого майна, а саме, на будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок та земельна ділянка є тим майном, яке на думку суду підлягає оцінці та вартість яких можна визначити, однак позивачі у позовній заяві в якості ціни позову вказують вартість житлового будинку на момент його державної реєстрації за відповідачем, тобто, станом на 28.08.2012 року.

Будь-яких доказів, які б обґрунтовували ціну позову (дійсну вартість спірних об`єктів нерухомого майна на момент звернення до суду) надано не було.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.

Тому, судовий збір, розмір якого буде визначений відповідно до вартості майна, дійсної на момент звернення до суду повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Косіцина В.В.