Ухвала суду № 126478500, 09.04.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3945/25

Провадження № 2-ві/522/7/25

УХВАЛА

09 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Донцова Дениса Юрійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Донцов Д.Ю.) знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії.

08.04.2025 представник ОСОБА_1 - Кияшко О.О. звернувся до суду з заявою про відвід, яку мотивує тим, що розподіл справи відбувся 17.03.2025, однак суддя з цього часу не здійснив процесуальних дій щодо відкриття провадження у справі, що фактично позбавляє позивача права на судовий захист та розгляд справи у розумний строк, тому суддя підлягає відводу.

Ухвалою від 08 квітня 2025 року, суд, який розглядає справу (головуючий суддя Донцов Д.Ю.) дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передав заяву до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.

Заява разом з копією ухвали передані судді Бондарю В.Я. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025, наступного робочого дня 09.04.2025.

Ознайомившись з заявою представника ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Донцова Д.Ю., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання строків прийняття суддею процесуальних рішень не є підставою для відводу. Пункт 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України вказує не на будь-які обставини, а лише на ті, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Представник Павлової Д.В. не наводить доводів щодо упередженості або не об`єктивності, а лише не погоджується зі строками постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Доводи щодо неправосудності ухвали про передачу справи за підсудністю взагалі не стосуються перебування справи у провадженні судді Донцова Д.Ю.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини щодо упередженості та не об`єктивності є недоведеними, а доводи щодо строків прийняття процесуальних рішень не є підставою для відводу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Донцова Дениса Юрійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я. Бондар