Рішення № 126476858, 27.03.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1169/25 н/п 2-а/766/219/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Зуб І.Ю.,

секретаря Федоровій О.В.,

розглянувши у м. Херсоні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №15 від 17 січня 2025року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , задеклароване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладення адміністративного стягнення, у виді штрафу, в розмірі 34000,00грн.; провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову вказано наступне. «11» січня 2025р. на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (Ідентифікаційний код 33778270) надійшов лист з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із повісткою про виклик ОСОБА_1 (далі - Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - Відповідач) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) на 10-00 17.01.2025р. за адресою: м. Херсон, вул. Йосипа Пачоського, 72, 73003.

«06» січня 2025р. о 14:38 на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (Ідентифікаційний код 33778270) з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) отримало лист із Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_5 №4/12408 від 30.12.2024р. про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 співробітників ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та забезпечення їх прибуття за адресою: АДРЕСА_3 на 03.01.2025р. о 10-00.

На виконання зазначеного Розпорядження та керуючись п.46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022р. №1487 ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (Ідентифікаційний код 33778270) направило на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) повідомлення «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_5 » №03 від 06.01.2025р. У зазначеному повідомленні ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» повідомило про неможливість з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 03.01.2025р. о 10:00 за адресою: АДРЕСА_3 співробітників: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв`язку з тим, що дата отримання товариством Розпорядження 06.01.2024р.

Крім того, у період з 30.12.2024р. по 03.01.2025р. по підприємству встановленні додаткові вихідні, про що надано копію Наказу №34 від 19.12.2024р. Такі обставини унеможливили оповіщення працівників згідно з зазначеного списку. «14» січня 2025р. з боку ОСОБА_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) направила свої пояснення. «19» січня 2025р. на електронну пошту ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_5 постанова №15 від 17.01.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення

Зазначає, що постанова №15 від 17.01.2025р. є необґрунтованою та незаконною, та прийнята Відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в супереч нормам діючого законодавства України, що є підставою для визнання її протиправною та скасуванню, а відсутність складу адміністративного правопорушення. Підстав для притягнення до відповідальності директора ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням з її боку всіх передбачених законодавством дій щодо оповіщення працівників підприємством та повідомлення органів ІНФОРМАЦІЯ_10 про виконання розпорядження - є підставою для закриття провадження у справі.

Вказано, що відповідач залишає поза увагою той факт, що виконання цього обов`язку Позивачем напряму залежить від своєчасного Відповідачем повідомлення Позивача і ця обставина взагалі відсутня в оскаржуваній постанові. У зв`язку із чим, ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» повідомило про неможливість з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 03.01.2025р. о 10:00 за адресою: АДРЕСА_3 співробітників: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв`язку з тим, що дата отримання товариством Розпорядження 06.01.2024р. Крім того, у період з 30.12.2024р. по 03.01.2025р. по підприємству встановленні додаткові вихідні, про що надано копію Наказу №34 від 19.12.2024р. Такі обставини унеможливили оповіщення працівників згідно з зазначеного списку.

Крім того вказано, що в даній категорії справ не складається протокол про адміністративне правопорушення.

Інших обов`язків, ніж передбачених пунктом 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, а також ч.2 ст. 16 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-ХІІ на ОСОБА_1 як директора ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» не покладено. Оскільки, при винесенні оскаржуваної постанови начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 від 17.01.2025р. №15, неповно з`ясовано обставини, що мають суттєві значення для справи, є всі підстави для визнання її протиправною та підлягає скасуванню.

Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №4/12408 від 30.12.2024р. про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 співробітників ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та забезпечення їх прибуття за адресою: м. Херсон, провулок Йосипа Пачонського, 72, каб.15 03.01.2025р. о 10-00год. - було направлено до ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» лише 06.01.2025р., що унеможливило забезпечення виконання Розпорядження на 03.01.2024р., а отже, і виключає вину директора ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» ОСОБА_1 . Отримавши Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №4/12408 від 30.12.2024р. Директор ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» ОСОБА_1 в цей же день, 06.01.2025р. повідомила ІНФОРМАЦІЯ_4 про його виконання та обставини, що унеможливило оповіщення співробітників; директор ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, та сумлінно виконує обов`язки покладені на неї законодавством в частині військового обліку, як керівника товариства.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Позивачем надано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено таке. У своїй позовній заяві Позивач зазначав, що розпорядження №4/12408 від 30.12.2024р. підписано тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 . В той же час саме це розрядження направлено в адресу ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» тільки 06.01.2025р. Встановити чи мав повноваження ОСОБА_5 станом на 06.01.2025р. та не приступив до своїх повноважень станом на 06.01.2025р. керівник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 ,- не представляється за можливе. Разом із розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_5 №4/12408 від 30.12.2024р. не було направлено на адресу ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» наказ про призначення тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 . Не є можливим встановлення визначення строків його перебування на цій посаді та чи перебував він на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 06.01.2025р. З цього приводу з боку адвоката АО «ЕЛА» ОСОБА_6 був скерований в адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит, у якому адвокат просила надати інформацію та її документальне підтвердження з питанням: хто саме обіймав посаду начальника та тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 06.01.2025р., однак, відповіді станом на 12.02.2025р. не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовну заяву з підстав, в ній зазначених, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

17.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 винесено постанову № 15 якої притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , директора ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП. В тексті постанови зазначено наступне. ОСОБА_1 , будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСМІСТ», отримавши розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2024 р. № 4/12408 про забезпечення заходів з мобілізації, зокрема щодо оповіщення військовозобов`язаних співробітників підприємства, та забезпечення їх прибуття 03.01.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ), всупереч вимог абз. 7 ч.І ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, протягом дії військового стану, встановленого відповідними Указами Президента України, не забезпечив виконання вказаного розпорядження, та не оповістив вказаних осіб і не забезпечив їх явку а також не проінформував про виконання розпорядження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідачем, не подано відзиву до суду, не надано доказів щодо наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, доказів спростування тверджень позивача, викладених в позові.

Згідно ст. 5 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Від імені ІНФОРМАЦІЯ_10 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_10.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому суд зазначає, що Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч 2 ст 9 КАСУ).

Згідно ст. 62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Саме на підставі доказів в справі про адміністративне правопорушення відповідач повинен був з`ясувати фактичні дані, на основі яких встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_5 України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду справи.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Суд враховує, що частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Керуючись цієї нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем без поважних причин відзиву на позов, незважаючи на своєчасне отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а саме - 04.02.2025 року - в системі Електронний суд, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву як визнання позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, його складові, в тому числі суб`єктивної сторони правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому відповідачем належними та допустимими доказами не доведена вина позивача у вчиненні правопорушення інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та ухвалення рішення про скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з підстав, викладених вище.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №15 від 17 січня 2025року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , задеклароване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладення адміністративного стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 34000,00грн., а провадження у справі закрити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була у судовому засіданні з моменту отримання копії рішення.

СуддяІ. Ю. Зуб

Повний текст судового рішення складено 31.03.2025 року