Ухвала суду № 126476086, 09.04.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2608/25

н\п 2-з/490/77/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову, яка подана адвокатом Мотельчук Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 в справі №490/2608/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2025 адвокат Мотельчук Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Форінт» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

09.04.2025 року на адресу суду від представника позивачки адвоката Мотельчук Ю.І. надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 04 жовтня 2012 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Зорєю Владленівною, зареєстрованого в реєстрі за №719, яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" в розмірі 13 671 803 гривень 03 коп. шляхом звернення

стягнення на наступне майно: нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. "А" нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв.м.,; нежитлові приміщення підповерху площею 153,2 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітина площею 448,4 кв.м. в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв.м. Також представниця позивачки просить суд застосувати у справі № 490/2608/25 зустрічне забезпечення позову у розмірі, що не перевищує 50 000, 00 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Заява мотивована тим, що в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває справа №490/2608/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню. За змістом позовної заяви Позивач окрім іншого, зазначає наступне: 04 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 719, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, вказане у договорі іпотеки від 24 червня 2008 року, а саме: на нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. "А" нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлове приміщення підповерху площею 153,2 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітини площею 448,4 кв. м в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв.м. та належать на праві власності ОСОБА_1 , на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" для погашення частини заборгованості ОСОБА_2 за договором про відкриття кредитної лінії № 16-Н/08/19/ФО/П від 24 червня 2008 року в розмірі 13 671 803,03 грн, яка складається з процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 23 червня 2009 року по 15 лютого 2012 року у сумі 6 346 686,99 грн; пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у розмірі 4 590 040, 00 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у сумі 2 735 076, 04 грн. Строк, за який провадилося стягнення - з 23 червня 2009 року по 15 лютого 2012 року.

28 грудня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Вакулою І. А. відкрито виконавче провадження № 57981652 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. Станом на теперішній час виконавче провадження не завершене. Проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна, на яке звернуто стягнення у спірному виконавчому написі було призначено на 04.03.2025 року та відкладено на

10.03.2025 року о 14.00 год.

В подальшому Боржником було отримано вимогу про надання доступу до предмету іпотеки з метою його оцінки та подальшої реалізації. Отже, станом на теперішній час, майно зазначене у спірному виконавчому напису вже описано та планується здійснення його оцінки відповідними спеціалістами з метою подальшої реалізації, про що зазначено у вимогах державного виконавця Сергія Квашенко. Згідно вимог державного виконавця проведення виконавчих дій було призначено на 04.04.2025 року об 11. 00 год. та перенесено на 09.04.2025 року о 12.00 год.

У зв`язку з тим, що під час розгляду справи органами державної виконавчої служби може бути примусово реалізовано майно за виконавчим документом виконавчим написом нотаріуса, який оскаржується у судовому порядку, і на час вирішення справи по суті майно зазначене у оспорюваному виконавчому документі належатиме новому власнику, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позиву зробить неможливим ефективний захист поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки за приписами ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Таким чином, можливість поновлення порушених прав позивача напряму залежить від забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Суд зазначає, що згідно положень частини першої статті 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

04.04.2025 адвокат Мотельчук Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Форінт» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, в позовній заяві представниця позивачки просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 жовтня 2012, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В., зареєстрований в реєстрі за №719, яким звернуто стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк сбербанку Росії» у розмірі 13671803,03 грн. шляхом звернення стягнення на таке майно: нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. «А» нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлові приміщення підповерху площею 153,2 кв. м, нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітина площею 448,4 кв. м в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв. м.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 09.04.2025 року у справі №490/2608/25 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною третьою статті 151 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд зазначає, що як підстава для вжиття заходів забезпечення позову позивачкою зазначено, що боржником було отримано вимогу про надання доступу до предмету іпотеки з метою його оцінки та подальшої реалізації. Отже, станом на теперішній час, майно зазначене у спірному виконавчому напису вже описано та планується здійснення його оцінки відповідними спеціалістами з метою подальшої реалізації, про що зазначено у вимогах державного виконавця Сергія Квашенко.

З досліджених судом доказів долучених представницею позивачки до заяви про забезпечення позову дійсно вбачається, що державним виконавцем вживаються дії в виконавчому провадженні №57981652 від 28.12.2028 року з примусового виконання виконавчого напису від 04 жовтня 2012, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В., зареєстрований в реєстрі за №719, яким звернуто стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк сбербанку Росії» у розмірі 13671803,03 грн. шляхом звернення стягнення на таке майно: нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. «А» нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлові приміщення підповерху площею 153,2 кв. м, нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітина площею 448,4 кв. м в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв. м.

При цьому, згідно частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

У відповдності до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Позивачка, як сторона виконавчого провадженння у разі незгоди з діями державного виконавця наділена правом оскарження таких дій.

Так в досліджених судом вимогах та постановах державного виконавця, на які посилається заявниця в обгрунтування своїх вимог, йде мова лише про надання ОСОБА_1 (або її представницею) доступу до нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та про вирішення питання про прийняття ОСОБА_1 на відповідальне зберігання описаного та арештованого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд констатує, що заявницею не було надано суду жодних доказів вчинення державним виконавцем дій безпосередньо направлених на реалізацію зазначеного в виконавчому написі майна.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено, що в даній справі заявницею не доведено наявності умов встановлених статтею 149 ЦПК України, за наявності яких допускається забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 149,150,153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову, яка подана адвокатом Мотельчук Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 в справі №490/2608/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статею 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя О.В. Саламатін