Єдиний державний реєстр судових рішень 465/543/25
2/465/1913/25
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
08.04.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Марків Ю.С.,
за участі секретаря судових засідань Мучинської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
в с т а н о в и в:
Представник Товариства з обмеженою відповідальності "Коллект центр" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Позов мотивує тим, що 22.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4354195, відповідно до якого позивач ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 12300 грн. шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, наданих позичальником, строком на 17 днів, за умови сплати 1,90 % в день за користування кредитом. 04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4354195 від 22.06.2021, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4354195 від 22.06.2021. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 16168,41 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 5300,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 10774,90 грн.; інфляційних збитків в розмірі 84,80 грн. та нарахованих 3% річних в розмірі 8,71 грн.
Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4354195 від 22.06.2021 в сумі 16168,41 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився та не подав відзиву, а також будь-яких інших клопотань.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов належить задоволити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 22.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4354195, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 12300,00 грн. строком на 17 днів та сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1,90% в день.
Згідно з п.1.1. договору укладення цього договору здійснювалось за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію, в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п. 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового стоку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.3 договору. Знижена процентна ставка 1,33% в день та застосовується якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору (строку кредитування) або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредитування на новий строк.
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 16272,90 грн., за зниженою ставкою - 15081,03 грн. (п. 1.8 договору).
Згідно п. 2.1. договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.2.5. кредитного договору).
Розділом 5 Кредитного договору передбачено, що Товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором, а споживач в свою чергу зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано такий електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За правилами частин 3,6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором №4354195 перед відповідачем виконало та 22.06.2021 надало кредит в сумі 12300,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про проведені транзакції №7/6595 від 13.12.2024.
04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників від 04.02.2022 до договору факторингу №04-02-02/2022 від 04.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 16074,90 грн., з яких 5300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 10774,90 грн. сума заборгованості за процентами.
Надалі, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про (купівлі-продаж) прав вимоги №10-03/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4354195 від 22.06.2021, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , що також підтверджується реєстром боржників до договору №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023.
Таким чином позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №4354195 від 22.06.2021 в ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 16168,41 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 5300,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 10774,90 грн.; інфляційних збитків в розмірі 84,80 грн. та нарахованих 3% річних в розмірі 8,71 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, при укладенні кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено, серед іншого, суму кредиту, процентну ставку за користування таким та порядок повернення кредиту, строк дії договору, тощо. Таким чином, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.
При цьому, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашено, доказів протилежного суду не надано.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а саме, не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим в ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем як новим кредитором.
Відповідно до графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №4354195 від 22.06.2021 платіж повернення кредиту та сплати процентів повинен був бути внесеним відповідачем 09.07.2021 на загальну суму 15081,03 грн, яка включає: суму кредиту 12300,00 грн., проценти за користування кредитом 2781,03 грн. Отже, за умовами договору про споживчий кредит №4354195 від 22.06.2021 сторони погодили строк його дії до 09.07.2021.
Розділом 4 кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2. (пп.4.2.1-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгаці, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) договору.
Пунктом 4.2.1 кредитного договору передбачено, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.2.2 Договору.
Відповідно до п. 4.2.2 договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжити строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних способів: перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом; протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом з обов`язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього договору та суми здійснення платежу. В іншому разі здійснений споживачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Так, 22.06.2021 відповідачу було надано кредит в сумі 12300,00 грн. строком на 17 днів зі зниженою процентною ставкою 1,33% в день, що відповідно становить 2781,03 грн.
З картки обліку договору видно, що відповідачем на рахунок кредитора здійснювались наступні платежі: 07.07.2021 в сумі 9617,44 грн. та 24.07.2021 в сумі 1711,90 грн., якими частково погашено борг за основним боргом та нарахованими процентами за користування кредитом відповідно до п.6.1.1 кредитного договору.
Зокрема, пунктом 6.1.1. кредитного договору визначено, що у разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 6.3. цього договору.
Також, відповідно до п. 6.3 договору споживач здійснює платежі за договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такий черговості: - прострочені зобов`язання по процентам; - прострочені зобов`язання по кредиту; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такий черговості: - строкові зобов`язання по процентам; - строкові зобов`язання по кредиту; у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за договором.
Таким чином, відповідно до п. 4.2.2. договору споживачем ОСОБА_1 здійснено пропозицію щодо продовження строку користування кредитом, шляхом здійснення оплати коштів у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
У випадку, якщо відповідач не бажав продовжувати строк користування кредитом, він зобов`язаний був вчинити одну з дій, які визначені п. 4.2.2. договору, оскільки в іншому разі здійснений відповідачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом, а тому строк користування кредитом було пролонговано товариством ще на 30 днів.
Також, п.4.2.3 договору визначено, що товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем Товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.
Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитним договором, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до п.п. 4.2.2 - 4.2.4 договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1. Договору)
Таки чином, оскільки відповідач не здійснив повну оплату за кредитним договором ні за простроченими зобов`язаннями за кредитом, ні за простроченими зобов`язаннями за відсотками, а відтак на підставі п. 1.4, 4.2 кредитного договору у зв`язку із здійсненням ОСОБА_1 вищевказаних оплат відбулась продовження строку користування кредитом.
Оскільки, доказів того, що відповідач виконав свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк матеріали справи не містять, як і угоди щодо пролонгації строку дії кредитного договору, а тому кредитний договір був авто пролонгований на підставі п. 4.3 договору у зв`язку з цим користування кредитом продовжено на 90 календарних днів.
Окрім цього, як видно з карти обліку договору щодо боржника ОСОБА_1 , товариство не здійснювало жодних додаткових нарахувань після 07.11.2021.
З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №4354195 від 22.06.2021 у розмірі 16168,41 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 5300,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 10774,90 грн.; інфляційних збитків в розмірі 84,80 грн. та нарахованих 3% річних в розмірі 8,71 грн.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в межах заявлених позовних вимог, враховуючи також те, що відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано:
- договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТзОВ «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та прайс-лист адвокатського об`єднання;
- заявку на надання юридичної допомоги №74 від 02.12.2024 року;
- витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 року на суму 9000,00 гривень.
З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 3000,00 гривень. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України,-
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4354195 від 22.06.2021 року в сумі 16168 (шістнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марків Ю.С.
Судове рішення № 126475595, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 08.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/543/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: