Рішення № 126474364, 03.04.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35567/24

Провадження 2/127/5242/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/35567/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 29.10.2025 року і мотивований тим, що 23.09.2020 року в електронній формі, на умовах пропозиції (оферти), що опублікована на веб сайті www.forzacredit.com.ua, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Форза» був укладений договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200919116. Договір підписаний відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).

Відповідач заповнив заявку на сайті, ввів код підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки НОМЕР_1 , яка обслуговується КБ «ПриватБанк», на яку в подальшому перераховано грошові кошти в розмірі 5129, 00 грн.

Сторонами договору погоджено, що процентна ставка в день складає 1, 85% (п.п. 5.11 п.5) та процентна ставка 2, 5 % за кожен день, яка застосовується в разі прострочення користування коштами поза межами строку дії договору позики (п.п.5.12 п.5).

Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

ТОВ «ФК «Форза» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, коштів у строк, визначений договором не пізніше 22.10.2020 року, не повернув.

30.06.2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» був укладений договір факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021 року, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників, зокрема і до ОСОБА_1 (порядковий номер в реєстрі боржників 2231).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, заборгованість відповідача станом на 10.10.2024 року становить 20770, 76 грн.

Дана сума складається з: залишку заборгованості за тілом 5129, 00 грн., залишку заборгованості по процентам за користування 2846, 70 грн., залишку заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період з 01.07.2021 по 28.09.2021 року) 11540, 25 грн., інфляційне збільшення 1254, 81 грн. (нараховано новим кредитором за період з 23.10.2020 по 23.02.2022 року).

На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України представник ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200919116 від 23.09.2020 року в розмірі 20770,76 грн. та судові витрати судовий збір 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу 7000 грн.

06.11.2024 року відкрите спрощене провадження у даній справі.

Представник позивача адвокат Бачинський О.М. в судове засідання не з`явився, звернувся із клопотанням про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 17.12.2024 року (а.с. 46-53). Просив відмовити в задоволенні даного позову, вважаючи його безпідставним та не обґрунтованим. Вважає, що позивач не надав доказів ознайомлення його з пропозицією, направлення йому одноразового ідентифікатора та укладення 23.09.2020 року у вигляді електронного документа договору між ним та ТОВ «ФК «Форза». Зауважив, що не був повідомлений про відступлення права вимоги та про наявність у нього заборгованості. Не погодився із нарахуванням йому заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору та інфляційного збільшення, вважає таке нарахування безпідставним та не справедливим, здійсненим всупереч вимог ЗУ «Про захист прав споживачів. Заявив про застосування строку позовної давності, оскільки кінцевий термін погашення кредиту 22.10.2020 року, а до суду позов поданий 29.10.2024 року, після закінчення трирічного строку.

Відповідно дост. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23.09.2020 року в електронній формі, на умовах пропозиції (оферти), що опублікована на веб сайті www.forzacredit.com.ua, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ТОВ «ФК «Форза» (ЄДРПОУ 41762679) був укладений договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200919116.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором m176493x).

Строк дії договору з 23.09.2020 до 22.10.2020 року (п. 8.5 договору).

Сторони узгодили, що строк дії договору, визначений п.п. 8 п. 5 договору продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором та визначається як період від дати видачі кредиту(п. 4.5 договору) до фактичної дати повернення кредиту, процентів за ставками, визначеними у п.п.11 та п.п. 12 п. 5 договору та інших нарахувань, визначених договором та чинним законодавством України.

Сторони узгодили, що процентна ставка в день складає 1, 85% (п.п. 11 п.5) та процентна ставка 2,5 % за кожен день, яка застосовується в разі прострочення користування коштами поза межами строку дії договору позики (п.п. 12 п.5).

Сторони також узгодили, що у випадку користування кредитом поза межами строку дії договору, вказаного в п.п. 8 п. 5 договору, умови щодо нарахування процентної ставки в день (п.п. 11 п. 5 договору) не застосовується, а застосовується розмір процентної ставки в день, визначений у п.п.12 п. 5 договору. Під процентною ставкою, яка застосовується в разі користування кредитом поза межами строку дії договору (п.п. 12 п. 5), маються на увазі проценти в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Застосування перерахування процентної ставки, визначеної п.п. 11 п. 5 договору на процентну ставку, визначену у п.п. 12.5 договору не є зміною істотних умов договору.

ОСОБА_1 погодився, що датою повернення кредиту є дата зарахування коштів на поточний рахунок ТОВ. З усіх інших питань, що не врегульовані положеннями договору, сторони керуються положеннями Правил (на сайті ТОВ), які є невід`ємною частиною цього договору.

ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням цього договору за його запитом йому було надано проект договору про фінансові послуги (договір про надання позики на умовах фінансового кредиту), було надано визначену законом інформацію про умови надання фінансових послуг у повному обсязі, що передбачено Законодавством (в т.ч. інформацію, надання якої передбачено ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ЗУ «Про споживче кредитування») та надана інформація повністю зрозуміла. Також підтвердив, що переддоговірна інформація відповідно до чинного Законодавства України розміщена на офіційному сайті ТОВ та з нею він ознайомився до укладення договору.

Із орієнтовною загальною вартістю кредиту відповідач ознайомився, про наслідки невиконання зобов`язань за договором роз`яснення отримав.

Також ОСОБА_1 надав ТОВ право здійснювати автоматичну пролонгацію (без підписання та подання ним ТОВ відповідних заяв) дії даного договору, у випадку відсутності заборгованості по сплаті чергових платежів, процентів за користування кредитними коштами та неустойки по договору на дату такої пролонгації.

Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що не приховав від ТОВ обставини, які могли б у випадку їх виявлення негативно вплинути на рішення ТОВ укласти зазначений договір. Підтвердив дійсність і достовірність відомостей, повідомлених ним ТОВ у цьому договорі і не заперечив проти їх перевірки.

Своїм підписом на договорі ОСОБА_1 погодився та надав доручення ТОВ самостійно здійснювати договірне списання коштів в рахунок погашення його заборгованості по договору з будь-якої належної йому банківської картки. Погодився, що введення військового стану на території його фактичного проживання та/або реєстрації, не позбавляє його від обов`язку виконання всіх зобов`язань згідно даного договору у встановлений термін окрім оголошення війни або довідки Торгово-Промислової палати України про проведення бойових дій на даній території в період дії договору.

Графік платежів, який є додатком до договору про надання позики від 23.09.2020 року, паспорт споживчого кредиту також підписаний відповідачем електронним підписом.

Згідно графіку платежів, погодженого та підписаного сторонами, 22.10.2020 року (30 днів) ОСОБА_1 зобов`язався сплатити суму основного боргу 5129 грн. та проценти 2846, 70 грн, загалом 7975, 70 грн.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо номерів телефонів: 096 2939159, 063 2601436, 063 1142996, реквізитів банківської картки НОМЕР_1 , яка обслуговується КБ «ПриватБанк», на яку в подальшому перераховано грошові кошти в розмірі 5129, 00 грн.

Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору на банківську картку за реквізитами, що ним зазначені в заявці.

Таким чином, ТОВ «ФК «Форза» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, коштів у строк, визначений договором не пізніше 22.10.2020 року не повернув.

30.06.2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» був укладений договір факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021 року, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників, зокрема і до ОСОБА_1 (порядковий номер в реєстрі боржників 2231).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, заборгованість відповідача станом на 10.10.2024 року становить 20770, 76 грн.

Дана сума складається з: залишку заборгованості за тілом 5129, 00 грн., залишку заборгованості по процентам за користування 2846, 70 грн., залишку заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано за період з 01.07.2021 по 28.09.2021 року) 11540, 25 грн., інфляційне збільшення 1254, 81 грн. (нараховано за період з 23.10.2020 по 23.02.2022 року).

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що за умовами договору від 23.09.2020 року кредит в сумі 5129 грн. був наданий відповідачу шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок НОМЕР_3 хх хххх 5207.

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір про надання позики із відповідачем ОСОБА_1 не був би укладений.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Необхідно, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 23.09.2020 року між ТОВ «ФК «Форза» та ОСОБА_1 договору про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000200919116 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 5129 грн. на споживчі цілі.

Відповідач заперечив факт укладення договору і надходження коштів на його картковий рахунок, разом з тим, в підтвердження заперечень не надав виписок з карткового рахунку за відповідний період.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Артеміда-Ф» за договором № 000200919116 від 23.09.2020 рокустаном на 10.10.2024 року становить 20770, 76 грн.

Дана сума складається з: залишку заборгованості за тілом 5129, 00 грн., залишку заборгованості по процентам за користування 2846, 70 грн., залишку заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано за період з 01.07.2021 по 28.09.2021 року) 11540, 25 грн., інфляційне збільшення 1254, 81 грн. (нараховано за період з 23.10.2020 по 23.02.2022 року).

Дана сума підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Заперечення відповідача про те, що проценти нараховані поза межами строку кредитування і те, що розмір відсотків є несправедливим, суд вважає без підставними, оскільки розмір процентів у разі користування кредитом поза межами строку дії договору погоджений між сторонами і визначений у договорі та паспорті споживчого кредиту.

Відповідач жодного платежу на погашення тіла кредиту не вніс, не вживав заходів з приводу погашення боргу, тому його твердження про несправедливість умов договору також суд вважає безпідставним.

Сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд і даний договір відповідає загальним засадам цивільного законодавства (ст. 6 ЦК України).

Позовна давність, про яку заявив відповідач, також не підлягає застосуванню, оскільки відповідно до п. 19 ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2422,40 грн., про що надав платіжну інструкцію № 803 від 17.10.2024 року (а.с. 29), тому на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду даним позовом судовий збір сумі 2422,40 грн.

Правнича допомога ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» у даній справі надавалась адвокатом Бачинським О.М. на підставі договору про надання правової допомоги № 20241008-4К від 08.10.2024 року, п. 4.1-4.4 передбачено, що у разі ухвалення судом рішення (задоволення позову в повному обсязі) клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду в розмірі 7000 грн. Здійснення оплати впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог та значення справи для сторін, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (ЄДРПОУ 42655697, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, рах. IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) заборгованість за договором про надання позики у тому числі на умовах фінансового кредиту № 000200919116 від 23.09.2020 року в загальному розмірі 20770 (двадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 76 коп. а також судові витрати: судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 03 квітня 2025 року.

Суддя: