Рішення № 126473253, 27.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42531/23

Провадження № 2/761/1687/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є донькою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві. Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді належного їй майна. За своє життя мати позивачки заповіту не залишила, а тому позивачка має право на спадкування за законом. З метою прийняття спадщини позивачка звернулась у встановленому законом порядку до державної нотаріальної контори з відповідною заявою, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причин пропуску нею встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивачка зазначає, що пропустила вказаний строк з поважних причин, оскільки звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у межах встановленого законом шестимісячного строку та була впевнена, що прийняла спадщину, однак у подальшому з`ясувалось, що на підставі цієї заяви спадкова справа державним нотаріусом не заводилась, після чого, вже перебуваючи на території Ірландії, вдруге звернулась до державної нотаріальної контори з аналогічною заявою, направивши міжнародним поштовим відправленням, однак вже поза межами такого строку. Таким чином, оскільки позивачка вважає, що з поважних причин пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_2 , тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.01.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 25.03.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшла письмова заява її представника, зі змісту якої вбачається, що остання позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшли його письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що останній просив суд ухвалити рішення згідно з нормами чинного законодавства та розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою померлої ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що позивачка в межах встановленого законом шестимісячного строку звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , що підтверджується копією запита Сьомої київської державної нотаріальної контори від 25.01.2022 р. № 243/02-14.

Однак, у подальшому позивачці стало відомо, що на підставі поданої нею заяви спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 державним нотаріусом не заводилась, а тому, перебуваючи на території Ірландії, позивачка повторно звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, шляхом направлення міжнародним поштовим відправленням.

20.10.2022 р. державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори на підставі вдруге поданої заяви позивачки про прийняття спадщини заведено спадкову справу № 710/2022 щодо майна померлої ОСОБА_2 (номер у спадковому реєстрі 69822897), що підтверджується витягом зі спадкового реєстру та матеріалами вказаної спадкової справи.

При цьому, державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причин пропуску нею встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2023 р.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 до ст. 1272 ЦК України суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 у межах встановленого законом шестимісячного строку та була впевнена, що прийняла спадщину, однак у подальшому з`ясувалось, що на підставі цієї заяви спадкова справа державним нотаріусом не заводилась, після чого, вже перебуваючи на території Ірландії, вдруге звернулась до державної нотаріальної контори з аналогічною заявою, направивши міжнародним поштовим відправленням, однак вже поза межами вказаного строку, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті своєї матері ОСОБА_2 , однак з незалежних від неї обставин спадкова справа державним нотаріусом не була заведена, а отже аналогічна заява з об`єктивних причин подана вдруге вже після спливу встановленого законом строку, суд вважає причини пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними, а тому приходить до висновку про задоволення позову та визначає позивачці додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини в три місяці з моменту набрання даним рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в три місяці з моменту набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: