Ухвала суду № 126472650, 07.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16063/24

Провадження №: 2/755/902/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"07" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Онопрійчук Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, без розгляду, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

03.04.2025 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, посилаючись на те, що сторони домовились про продаж спільного майна подружжя.

В підготовче судове засідання сторони не з`явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).

Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.

Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду, не суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: