Ухвала суду № 126472520, 09.04.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1119/25

Справа № 754/5323/25

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030001150 від 07.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 17.02.2022 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців;

- 23.09.2022 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- 29.11.2024 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2025 року старшим слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030001150 від 07.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, у невстановлений слідством дату, час та місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, у невстановлений слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи - 30 (тридцять) прозорих поліетиленових пакетів з пазовим замком із кристалоподібною речовиною білого кольору, у 5 (п`яти) з яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 4,106 г., шо є великим розміром, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину з метою збуту, яку в подальшому поклав до кишені кофти, в яку був одягнений, тим самим почав незаконно зберігати вказану особливо небезпечну психотропну речовину при собі з метою збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , утримуючи при собі вказану психотропну речовину, знаходячись за адресою; м. Київ, вул. Милославська, буд. 23, 07.04.2025 о 15 год. 10 хв. був зупинений працівниками поліції.

В подальшому, 07.04.2025 в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , працівниками поліції виявлено та вилучено - 30 (тридцять) прозорих поліетиленових пакетів з пазовим замком із кристалоподібною речовиною білого кольору, у 5 (п`яти) з яких міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 4,106 г., що є великим розміром, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

07.04.2025 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 08.04.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах з метою збуту, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; скоїти інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.

Прокурор при розгляді клопотання просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_5 менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту. Вказував на непідтвердженість заявлених прокурором ризиків, а також на те, що з перших хвилин досудового розслідування ОСОБА_5 співпрацював зі слідством, добровільно видавав заборонені речі, нічого не приховуючи.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Слідчий суддя вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

В клопотанні слідчим, відповідно до статті 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, клопотання містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Так слідчим суддею встановлено, що 07.04.2025 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12025100030001150 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 07.04.2025 року о 15 годин 10 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 23, було зупинено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при собі зберігав психотропну речовину у великих розмірах з метою подальшого збуту.

08.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Зазначені обставини та обґрунтованість підозри на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025100030001150; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України від 07.04.2025; показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (протоколи допиту від 07.04.2025); показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (протоколи допиту від 08.04.2025); протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у загальному коридорі на 8 поверсі, проведеного в період часу з 20 години 16 хвилин по 22 годину 12 хвилин 07.04.2025; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в період часу з 23 години 00 хвилин 07.04.2025 по 00 годину 32 хвилини 08.04.2025; висновком експерта №СЕ-19/111-25/21368-НЗПРАП від 08.04.2025; речовими доказами, які визнанні постановами від 07.04.2025 та від 08.04.2025.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, враховуючи особу підозрюваного, який раніше судимий за вчинення злочинів, в тому числі і пов`язаного з незаконним обігом наркотичних речовин, його майновий стан та стан здоров`я, відсутність міцних соціальних зв`язків, постійної роботи та офіційного джерела доходів, наявність постійного місця проживання та реєстрації, - передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Крім того, враховується наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- можливість переховування від органів досудового розслідування та суду - цей ризик обумовлений тяжкістю ймовірного покарання особи, яке буде призначено у випадку її засудження. При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»);

- ризик незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань є також цілком вірогідним, оскільки ОСОБА_5 володіє їх анкетними даними;

- ризик вчинити інше кримінальні правопорушення також є досить високим, з огляду на відсутність у підозрюваного офіційного джерела доходу та стійких соціальних зв`язків, а також наявність судимостей.

Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Прокурором у судовому засіданні також доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти наявним ризикам.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

З огляду на майновий стан підозрюваного, відсутність офіційної роботи, суд вважає розмір застави, про який просить прокурор, надмірним, а тому необхідно обрати інший розмір застави, а саме - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також відповідає розміру застави, визначеної п.2 ч.5 ст. 182 КПК України для даного виду кримінального правопорушення.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з 15 години 10 хвилин 07 квітня 2025 року.

Строк дії ухвали - до 15 годин 10 хвилин 05 червня 2025 року.

Визначити заставу у сумі 60560 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05 червня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1