Рішення № 126468860, 09.04.2025, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/1108/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року Брусилівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря судового засідання Н.А. Марієвської,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне. Так, 18 березня 2013 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 15 000, 00 грн. згідно із заявою № 001-05755-180313. За умовами договору кредит надавався строком на 50 місяців шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, який зобов`язувався сплатити проценти у розмірі 9, 99 % річних за користування кредитом, комісію в розмірі 3, 49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.

02 червня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» був укладений договір № 2253/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-05755-180313 відступлено позивачу. Станом надату зверненнядо судуз цимпозовом розмірзаборгованості відповідачаза кредитнимдоговором становить 41537,90грн.,яка складаєтьсяз основноїсуми заборгованості 7355,22грн.,заборгованості занарахованими відсоткамипо кредиту 32133,32грн.,3%річних відосновної сумизаборгованості заперіод простроченняповернення кредиту-381,72грн.,3%річнихвід основної суми заборгованості за період прострочення повернення відсотків - 1667, 64 грн. Зважаючи на це представник ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 41537, 90 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 5000 грн.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, 18 березня 2013 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 001-05755-180313 про прийняття пропозиції укладення кредитного договору (оферту), графіку платежів, заяви на надання/перерахування кредитних коштів, анкети клієнта, інформаційної довідки про кредит № 001-05755-180313 від 18.03.2013 року (а.с. 6 -12).

За вказаним кредитним договором ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 15 000, 00 грн. строком на 50 місяців шляхом перерахування кредитних коштів на відкритий у банку картковий рахунок. Розмір процентної ставки становив 9, 99% річних, процентна ставка є фіксованою. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становив 3, 49 % в місяць (а.с. 6).

Відповідно до копії графіку платежів, який є додатком № 1 до заяви № 001-05755-180313 від 18 березня 2013 року, кінцевий строк повернення кредиту становив 18.05.2017 року (а.с. 7).

18.03.2013 року відповідач отримав кредит від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за договором № 001-05755-180313 від 18.03.2013 року в розмірі 15 000, 00 грн., що підтверджується випискою про перерахунок коштів (а.с. 13).

При цьому встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Також судом встановлено, що згідно договору № 2253/к від 02 червня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до: позичальників - фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 14-16).

Відповідно до копії витягу з додатку № 1 до договору № 2253/К, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» передало, а ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-05755-180313 від 18 березня 2013 року на загальну суму 39 488, 54 грн., в тому числі: основну суми заборгованості 7 355, 22 грн., заборгованість за нарахованими відсотками по кредиту 32 133, 32 грн. (а.с.17).

Згідно з копією платіжного доручення № 48 від 26 травня 2020 року ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» перерахувало АТ «ДЕЛЬТА БАНК» грошові кошти у розмірі 1 800 000 грн. за придбаний актив (а.с. 19)

Відповідно до копії платіжного доручення № 49 від 27 травня 2020 року ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» перерахувало АТ «ДЕЛЬТА БАНК» грошові кошти у розмірі 688 200 грн. за придбаний актив (а.с. 20).

Згідно ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором № 001-05755-180313 від 18 березня 2013 року.

Відповідно до позовної заяви ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-05755-180313 від 18.03.2013 року станом на 16.09.2024 року становить 41537,90грн.та складаєтьсяз основноїсуми заборгованості 7355,22грн.,заборгованості занарахованими відсоткамипо кредиту 32133,32грн.,3%річних відосновної сумизаборгованості заперіод простроченняповернення кредитуза періодз 02.06.2020до 23.02.2022року -381,72грн.,3%річнихвід основної суми заборгованості за період прострочення повернення відсотків за періодз 02.06.2020до 23.02.2022року- 1667, 64 грн. (а.с. 2, 3 зворот).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 7 355, 22 гривень підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами у розмірі 32 133, 32 гривень через наступне.

Так, за змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вже зазначалось вище, у статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Частиною 1 статті 1048ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до вимог статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за процентами, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на витяг з додатку № 1 до договору № 2253/К про відступлення прав вимоги (а.с. 17).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з підписаного відповідачем Кредитного договору № № 001-05755-180313 від 18.03.2013 року між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом.

В той же час у матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, через що неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Відтак, у межах наявних у матеріалах справи доказів не є можливим встановити відповідність нарахованих відсотків за користування кредитом їх реальному використанню та погашенню.

Оскільки позивач належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження доводів позову суду в частині відсотків не надав, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення відсотків у зв`язку з їх недоведеністю.

Щодо вимоги ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 Прикінцевих таперехідних положеньЗУ "Проспоживче кредитування" у разі прострочення споживачем у період з 01березня 2020року поостанній календарнийдень місяця(включно),в якомузавершується діякарантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів).

Враховуючи наведене суд вважає, що з відповідача не підлягають стягненню інфляційні втрати, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 536, 18 грн. (7355, 22 грн. х 3028 грн. : 41537, 9 грн.).

Щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.133Цивільного процесуальногокодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 статті 137Цивільного процесуальногокодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4-6 ст.137Цивільного процесуальногокодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» було підписано адвокатом О. Ружинським, який діяв на підставі ордеру, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 20243/1/5-1 від 05.01.2024 року (а.с. 21).

Як вбачається з позовної заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 5 000, 00 грн. (а.с. 4 зворот)

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Разом з тим, при зверненні з даним позовом до суду представником позивача не додано до матеріалів справи доказів, які б підтвердили оплату витрат на професійну правничу допомогу, оформлених у встановленому законом порядку, крім того, в матеріалах справи відсутній акт про виконання робіт, який складається між виконавцем та клієнтом, який би підтверджував вид надання правової допомоги, а також відсутній і сам договір про надання правничої допомоги № 20243/1/5-1 від 05.01.2024 року, через що суд позбавлений можливості перевірити умови, за яких надавалась правнича допомога адвокатом.

Таким чином у відшкодуванні витрат на професійну правову в розмірі 5 000, 00 грн. допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 610, 611, 1049, 1054ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ПРОФІТ ФАЙНЕНС»(кодЄДРПОУ 43160452;адреса:79037,м.Львів,вул.Богдана Хмельницького,212,офіс 413)заборгованістьза кредитнимдоговором №001-05755-180313від 18березня 2013року урозмірі 7355гривень 22копійки,а такожпонесені судовівитрати посплаті судовогозбору врозмірі 536гривень 18копійок,а всього 7891 (сім тисяч вісімсот дев`яносто одну) гривню 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк