Ухвала суду № 126467991, 08.04.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/871/25

Провадження № 1-кп/159/322/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою

08 квітня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024030550001501 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горохів Горохівського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз 09.08.2023 Рожищенським районним судом Волинської області за ч. 4 ст.185, ч. 4 ст.186, ст.71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,

у с т а н о в и в:

В провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

За змістом обвинувального акту, який надійшов до суду 13.02.2025, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він:

20.10.2024 року приблизно о 18.40 годині, перебуваючи в автомобілі марки «Ауді А4», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився поруч із автобусною зупинкою с. Волошки на автодорозі М19 сполученням Ковель - Луцьк, поблизу повороту із автодороги до с. Волошки Ковельського району Волинської області, разом із водієм вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, вчинив напад на ОСОБА_6 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я останнього, а саме - сидячи на задньому сидінні вищевказаного автомобіля, лівою рукою обхопив шию ОСОБА_6 , який знаходився попереду на водійському сидінні, притиснувши його до сидіння, що утруднило дихання останнього, долаючи опір потерпілого, наніс йому один акцентований удар правою рукою в ділянку правого вуха. Надалі, під час того, як ОСОБА_6 намагався звільнити шию від захвату, ОСОБА_4 схопив та затиснув між щелепами вказівний палець лівої руки потерпілого, при цьому не менше 5 разів висловив вимогу до потерпілого віддати наявні у нього грошові кошти. В подальшому, після того, як останній повідомив про відсутність грошей, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, прокусив шкіру на затиснутому між власних щелеп пальців потерпілого та продовжив його утримувати, висловлюючи вимогу передати йому грошові кошти, внаслідок чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді ран передньої та задньої поверхонь середньої та дистальної фаланги ІІ пальця (вказівного) лівої кисті, що за ступенем важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Після цього, ОСОБА_4 , відпустивши із щелеп палець потерпілого внаслідок значного крововиділення, почувши про намір ОСОБА_6 викликати поліцію, з метою уникнення кримінальної відповідальності, покинув транспортний засіб та попрямував у напрямку с. Любитів Ковельського району Волинської області.

За матеріалами кримінального провадження обвинувачений утримується під вартою з 20.10.2024, на стадії досудового розслідування строк запобіжного заходу продовжено двічі ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2024 і від 19.02.2025. Строк запобіжного заходу закінчується 19.04.2025.

З огляду на клопотання сторони захисту суд позбавлений можливості розпочати і завершити розгляд справи по суті в межах строку дії запобіжного заходу. Погодженою датою судового засідання є 30.04.2025.

У зв`язку з цим прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, мотивуючи тим, що раніше визначені ризики: втечі, впливу на потерпілого, свідків та вчинення нових кримінальних правопорушень не змінилися. ОСОБА_4 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має не погашену судимість, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому у разі доведення вини підлягає реальному покаранню у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Обізнаність із відповідними наслідками вчиненого може спонукати особу до втечі.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації: м.Рожище, Луцький район, Волинська область, де може проживати разом із особою, з якою перебуває у незареєстрованому шлюбі.

Захисник ОСОБА_5 також просила про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного пристрою контролю. Пояснила, що скерувала відповідні запити для з`ясування питань оформлення права власності на житло, в якому зареєстрований обвинувачений. Також звернула увагу суду на стан здоров`я обвинуваченого і необхідність з`ясувати підстави для стаціонарного чи амбулаторного лікування розладів психіки.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Однією із основних засад кримінального процесу є розумні строки розгляду справи (ст.28 КПК України).

Суд вживає усіх можливих заходів для своєчасного розгляду справи, де до обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

Відповідно до ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений за умови доведення прокурором в клопотанні, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується особа та дані, які її характеризують, а також повинен з`ясувати чи зменшились раніше визначені ризики та чи не з`явились нові.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки особи, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій.

Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

На переконання суду на сьогодні продовжує існувати ризик втечі, оскільки ОСОБА_4 не одружений, не має утриманців, не обтяжений іншими обставинами, які б перешкоджали йому змінити місце проживання. В умовах воєнного стану контроль за поведінкою підозрюваного набуває обмежених можливостей. Окрім того, ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я особи, за вчинення якого, у разі визнання останнього винним, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Тяжкість інкримінованого обвинувачення, відсутність сталих соціальних зв`язків, постійне місце проживання в іншому районі збільшують можливість втечі та підтверджують продовження існування ризику, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, враховуючи стадію судового розгляду, зміст інкримінованого обвинувачення, визначальне значення для доведеності винуватості особи будуть мати показання потерпілого та свідків, які безпосередньо в суді ще не допитані, а тому досить високим є ризик можливого впливу на них (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України).

Викладене дає підстави для продовження тримання обвинуваченого під вартою у даному кримінальному провадженні.

Проте, з огляду на строк тримання ОСОБА_4 під вартою, суд вважає необхідним визначити заставу як альтернативний запобіжний захід в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800,00 грн.

На переконання суду жоден більш м`який запобіжний захід на даний час не гарантує належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Керуючись статтями 177-183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів - до 06.06.2025 включно з правом внесення застави в розмірі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень (реквізити для внесення застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26276277; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача - UA278201720355279002000002504).

У разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього строком на 2 місяці обов`язки: повідомити про місце проживання, не спілкуватися з потерпілим, прибувати на виклики суду.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем або обвинуваченим застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

ГоловуючийОСОБА_1