Рішення № 126460542, 09.04.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/521/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Шалига А. Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Дорошенко Марина Анатоліївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2025 представник Дорошенко М.А. в інтересах позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», що знаходиться в м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, через систему «Електронний суд» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 22032000533058 від 15.09.2021 у розмірі 62477,13 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..

В обґрунтування позову вказує на те, що 15.09.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22032000533058 у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком, у відповідності до договору банк надає клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату (проценти та комісії) за користування кредитними коштами. 28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором. Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за Кредитним договором становить 62477,13 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 33721,23 грн.; заборгованості по відсотках 0,63 грн. та заборгованості по комісії 28755,27 грн..

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвала про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження направлялася за місцем реєстрації відповідача, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 15.09.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22032000533058 у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком, у відповідності до договору банк надає клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату (проценти та комісії) за користування кредитними коштами (а.с. 95-96).

З копій виписок по особовому рахунку за період з 15.09.2021 по 27.03.2024 видно, що 15.09.2021 ОСОБА_1 на картковий рахунок зараховано 37200,00 грн., останній користування кредитними коштами та частково погашав заборгованість за договором, тобто підтвердив отримання ним кредитних коштів (а.с.11-73).

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Банк Кредит Дніпро», визначеними в реєстрі боржників. В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Банк Кредит Дніпро» за договором №22032000533058 15.09.2021 (а.с.80-87,89-90).

Відповідно до платіжної інструкції № 6041 від 28.03.2024 ТОВ «Цикл Фінанс» здійснено оплату грошової вимоги згідно договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 на суму 10200233,00 грн. (а.с.93).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 та розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача станом на 27.03.2024 складає 62477,13 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 33721,23 грн.; по відсотках 0,63 грн. та по комісії 28755,27 грн. (а.с.75,103-104).

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Доводи позивача відповідачем не спростовано, право на подання відзиву не використано.

Враховуючи, що відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, встановивши, що позивач набув права вимоги до відповідача, суд вважає, що з нього слід стягнути заборгованість за кредитним договором №22032000533058 від 15.09.2021 в сумі 33721,86 грн., з яких: 33721,23 грн. заборгованість по тілу кредиту та 0,63 грн. заборгованість по відсотках.

Вирішуючи питання щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Встановивши в кредитному договорі сплату комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг Товариства за рахунок відповідача, що є незаконним.

Оцінюючи зміст пункту 1.2 Кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості: з 15.09.2021 по 14.04.2022 - 7 % від суми кредиту, з 15.04.2022 по 14.10.2022 - 5,5 % від суми кредиту, з 15.10.2022 по 14.04.2023 - 4 % від суми кредиту, з 15.04.2023 по 15.09.2023 - 2,25 % від суми кредиту, та зміст Кредитного договору №22032000533058 від 15.09.2021, суд доходить до висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку щодо надання інформації споживачу, визначеним статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 28755,27 грн..

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 1307,37 грн..

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: акт 22032000533058 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.01.2025; договір №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025; детальний опис робіт на суму 6000,00 грн.; додаткова угода до договору №43453613 про надання правової допомоги від 27.01.2025; ордер та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. В свою чергу, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн. у даному випадку є завищеними, оскільки не є співмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягу наданих ним послуг, а тому їх розмір має бути зменшений до 3000,00 грн..

Керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, на підставі ст. ст. 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 (код ЄДРПОУ: 43453613), заборгованість за кредитним договором № 22032000533058 від 15.09.2021 у розмірі 33721,86 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1307,37 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч