Рішення № 126460535, 08.04.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4617/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області, в якому просить встановити факт належності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 власності житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 1959 року побудови, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що після померлого батька позивач є спадкоємцем належного йому майна та майнових прав, зокрема житлового будинку; позивач прийняв спадщину після смерті батька, проте нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки спадкоємцем не пред`явлено правовстановлюючих документів, відтак позивач не в змозі нотаріально оформити належну йому спадщину, тому просить позов задоволити, вставити факт належності спадкодавцю на праві власності житлового будинку та визнати за спадкоємцем право власності на належне спадкоємцю спадкове майно.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач у поданій суду заяві просить розглянути справу без його участі. Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який доводиться позивачу ОСОБА_1 батьком. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно та майнові права, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 1959 року побудови, в якому він постійно проживав, з дня свого народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ОСОБА_2 на день його смерті у будинку був зареєстрований та проживав його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; виписки із погосподарської книги № 3, особового рахунку № НОМЕР_3 за 1996-2000 року, Словечанської сільської ради Житомирської області від 02.10.2024 року № 968 про належність житлового будинку по АДРЕСА_1 на праві власності ОСОБА_2 , та довідки Нововелідницького старостинського округу № 8 Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 02.09.2024 року № 969.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ст.524 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч. 1ст.529 ЦК УСРС 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.

Позивач прийняв спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки спільно проживав із спадкодавцем на момент його смерті, у зв`язку з чим заведено спадкову справу № 614/2001, що підтверджується листом державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Фрусевич І.В. від 21.01.2025 року № 236/01-16 та інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 16.01.2025 року. Проте постановою державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.11.2024 року за № 2308/02-31, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спадкоємцем не пред`явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно житловий будинок , а лише технічну документацію.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки. Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.12.2024 року, щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні. Відтак, право власності на житловий будинок не зареєстровано.

Тобто спадкодавець при житті не виготовив належних правовстановлюючих документів на житловий будинок та право власності на нього не зареєстрував. Відтак, позивач не може оформити спадщину, маючи на це право.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

На підставі викладеного, за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно. При цьому вимога встановити факт належності житлового будинку на праві власності померлому спадкодавцю не є належним способом захисту порушених прав спадкоємця.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 200, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок, по АДРЕСА_1 , 1959 року побудови, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.04.2025 року.

Суддя: В. І. Вачко