Постанова № 126459488, 09.04.2025, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1329/25

Провадження № 3/209/320/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Департаменту внутрішньої безпеки Дніпропетровського управління Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Кам`янське, Дніпропетровської області, який обіймав посаду інспектора сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Кам`янського районного управління поліції ГУПН в Дніпропетровської області з 01.02.2021 по 17.05.2021, маючи спеціальне звання капітан поліції, спеціальний жетон з індивідуальним номером -0044919, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як суб`єкт декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та яка є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією згідно підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного закону (із змінами внесеними згідно із Законом № 1975-VIII від 23.03.2017, № 140-ІХ від 02.10.2019, № 1780-ІХ від 23.03.2021; в редакції Закону № 3384-ІХ від 20.09.2023), пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 «Початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 №958/29088 із змінами, внесеними згідно Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 13.04.2024 о 15 год. 23 хв. Опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію (після звільнення) як суб`єкт декларування, який припинив діяльність виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що з протоколом згоден, однак винним себе не вважає, розуміє, що в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення. Зазначив, що дійсно у 2021 році він був звільнений, знав про необхідність подання щорічної декларації у 2022 році, однак з початком війни реєстри не працювали, усно звернувся за роз`ясненням у 2022 та 2023 роках коли необхідно буде подати декларацію, йому пояснили, що у зв`язку із веденням військового стану декларація не подається і таку необхідно буде подати після закінчення військового стану. Лише в перших числах квітня 2024 року йому з Кам`янського управління надійшов лист про те, що до 31 березня необхідно подати декларацію, у зв`язку із чим, протягом декількох днів подав таку декларацію.

Прокурор вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КупАП, оскільки ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік (після звільнення). Враховуючи, що ОСОБА_1 визнає обставини зазначені в протоколі, просив суд визнати його винним та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу.

Відповідно до ст.1КУпАП завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.10КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Склад правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов`язково складається з таких елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи за вчинене нею діяння.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що норма ч. 1 ст.172-6КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції.

Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: за минулий рік; за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6КУпАП характеризується виключно виною у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 172-6 КУпАП судом має бути встановлено за наслідками розгляду справи, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати відповідні декларації у певний строк, проте усвідомлено без наявності на те поважних причин вирішила їх не подавати і умисно не подала таку декларацію.

Згідно з приміткою вищезазначеної статті КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45Закону України«Про запобіганнякорупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Підпункт «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Так, частиною 2 ст.45Закону України«Про запобіганнякорупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Закон № 3384-ІХ набрав чинності 12.10.2023.

Відтак, з моменту відновлення етапу декларування, а саме з 12.10.2023 року до кінцевого терміну подачі щорічної декларації за 2021 роки до 31.01.2024 року, законодавцем надано достатньо часу для збору всіх необхідних даних та подачі декларації в установлений законом термін.

У відповідності до ст.68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст.8КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно із ст.58Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за 2021 рік лише о 15 год. 23 хв. 13.04.2024, тобто поза межами строку встановленого законом для подачі декларації.

Так, ОСОБА_1 будучи попередженим про необхідність подання декларацій за 2021 рік, про що свідчать в матеріалах справи пам`ятка-ознайомлення з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства та рекомендації для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільнені зі служби, підписані власноруч ОСОБА_1 , не вжив заходів для своєчасного подання декларації.

Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 року у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до абзацу 9 підпункту 1 пункту 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Положеннями, викладеними Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17, визначено, що невжиття заходів суб`єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім`ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації.

На підставі викладеного, суд, дослідивши матеріали щодо вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст.172-6КУпАП вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення № 14 від 14.02.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП.

- листом Дніпропетровської обласної прокуратури за. №17-82 вих. 25 від 11.02.2025;

- поясненнями ОСОБА_1

- повідомленням НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування вих № 23/77-474 від 12.02.2024;

- наказом ГУПН в Дніпропетровській області № 1/о/с від 07.11.20154 про призначення ОСОБА_1 старшим інспектором дозвільної системи Дніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції.

- наказом ГУПН в Дніпропетровській області від 17.05.2021 № 201 о/с про звільнення ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави у зв`язку зі звільненням 17.05.2021 з посади інспектора сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Кам`янського районного управління поліції будучи згідно з п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції» суб`єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6КУпАП будучи суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцевіположення» ЗаконуУкраїни «Прозапобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, (після звільнення) а саме - 13.04.2024 о 15 год. 23 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Диспозицією ч. 1ст. 172-6КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1ст.172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.

Згідно зі ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогамист.33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП, не вбачається.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35КУпАП не вбачається.

З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, період, на який останньою було прострочено подання відповідних декларацій, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ст.4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 грн.

Керуючись ст. 9, 10, 24, 34, 35, 172-11, 21, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користьдержави судовийзбір,що становить 605 (шістсот пять)гривень 60копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА