Рішення № 126456970, 02.04.2025, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2622/24

2/579/63/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Придатка В.М.,

за участі секретаря - Клишкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кролевець справу за позовом заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2019 році він почав спільно проживати з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у її житловому будинку по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 .

Відповідач ухилялася від виконання батьківських обов`язків, не готувала, не прала дитячі речі, говорила, що з сином сидіти не буде.

Він працював в місті Києві і надсилав кошти для проживання і утримання дитини, а в подальшому був змушений залишити роботу та доглядати сина сам. Потім відповідач пішла жити до іншого чоловіка і він лишився з дитиною один без допомоги. Оскільки житловий будинок по АДРЕСА_1 фактично був літнім будинком, не відповідав санітарним та будівельним нормам, то з допомогою своєї матері ОСОБА_5 він разом з сином переїхав проживати до своєї баби про материнській лінії ОСОБА_6 , яка забезпечує їх продуктами харчування, допомагає доглядати сина та утримувати його фінансово.

З 15 липня 2024 року він разом дитиною ОСОБА_4 проживають в житловому будинку по АДРЕСА_2 , що належить його бабі ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Земельна ділянка під житловим будинком також належить ОСОБА_6 . Його місце проживання за вказаною адресою зареєстровано з 20.02.1998 року. Дитина зареєстрована разом з ним. Місце проживання дитини з ним за вищевказаною адресою визначено рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 22.08.2024 № 265 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ». Умови проживання дитини за визначеним місцем проживання задовільні, в будинку відведена окрема кімната для нього та дитини, встановлено дитяче ліжко, є необхідні першочергові речі для догляду.

Мати дитини, ОСОБА_7 усно та письмово повідомила службу у справах дітей Кролевецької міської ради про те, що не заперечує в тому, що її син буде виховуватися та повністю проживати з батьком, вона відмовляється виховувати свою дитину ОСОБА_4 , всі обов`язки з виховання віддає батьку дитини.

У зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_8 він звернувся до служби у справах дітей із заявою про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав

Питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради 17 жовтня 2024 року. Членами комісії одноголосно було прийняте рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав відносно сина. Рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 24.10.2024 року № 347 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 . За змістом вказаного висновку з 15 липня по 08 жовтня 2024 року мати не відвідувала дитину, вона не піклується про фізичний розвиток сина, не забезпечує необхідне харчування, не турбується про лікування дитини, не допомагає його утримувати.

Крім того, ОСОБА_9 17.10.2024 року написала заяву на ім`я голови комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, оскільки проживає з іншим чоловіком.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами і розвитком, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема - не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання. Взагалі не спілкується з сином і не виявляє до нього інтересу. Дитина не усвідомлює, що в неї є мати.

Всі питання щодо виховання сина вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку матері дитини. Дитина знаходиться на його повному утриманні. Він піклується і доглядає дворічного сина, дбає про медичний догляд і лікування, забезпечую його всім необхідним для фізичного і духовного розвитку. Саме на нього оформлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Враховуючи викладене,зокрема те,що відповідачне виконуєсвої батьківськіобов`язки стосовносвого сина,не берематеріальної,грошової,посильної трудовоїабо будь-якоїіншої участіу вихованнісина,позивач проситьсуд позбавитибатьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з неї на його ( ОСОБА_1 ) користь аліменти на дитину ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач відзив на позов до суду не подала.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника (а.с.52).

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання (а.с. 68-70), до суду не з`явилась, про причини неявки не повідомила, заяв чи клопотань суду не надала.

Третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області свого представника до суду не направила, надала заяву про проведення судового засідання без участі представника третьої особи (а.с.67).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відповідно до ст.ст. 211, 223, 247 ЦПК України розглядати справу у судовому засіданні за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10).

Місце проживання ОСОБА_1 з 26.11.2015 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади (а.с.16).

За даними Єдиного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_10 з 27.04.2016 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).

За змістом заяви ОСОБА_10 , адресованої начальнику служби у справах дітей Кролевецької міської ради Мусієнко А.В., від 16.08.2024 року вона, ОСОБА_10 , не заперечує, що її син ОСОБА_4 буде виховуватись та проживати з її колишнім співмешканцем ОСОБА_1 . Брати участь у вихованні своєї дитини вона відмовляється, всі обов`язки виховання віддає батьку дитини ОСОБА_1 (а.с.22).

Рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області від 22.08.2024 року «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 » місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено разом з батьком ОСОБА_1 за адресою його проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.18).

Із 17.10.2024 року місце проживання дитини ОСОБА_4 зареєстроване разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою ЦНАП виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області від 17.10.2024 року №33072, витягом з Реєстру територіальної громади (а.с.15, 17).

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11, 12).

Згідно довідки характеристики старости Мутинського старостинського округу Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області від 09.08.2024 року №14-10/199 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з бабою ОСОБА_6 у належному останній житловому будинку по АДРЕСА_2 . При відвідуванні родини 05 серпня 2024 року було встановлено, що за даною адресою проживає ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_11 , приїхали проживати в кінці липня, оскільки мати дитини покинула сім`ю, сина не доглядала. В будинку відведена окрема кімната для батька й дитини, встановлене дитяче ліжко, є необхідні першочергові речі для догляду (а.с.24).

Відповідно до довідки-характеристики від 22.10.2024 року №01-27/4148 та довідки від 23.10.2024 року №01-27/4164, виданих Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області (а.с.25, 26) дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15.07.2024 року проживає разом з батьком ОСОБА_1 та бабою ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 . За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, як порядний громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами. Допомагає ОСОБА_6 у веденні підсобного господарства. Скарг на поведінку з боку односельців не надходило. Спиртними напоями не зловживає, агресії та конфліктних випадків не виникало. Спокійний, відповідальний, розсудливий, доброзичливий. Мати дитини ОСОБА_10 в даній сім`ї не проживає, участі у вихованні сина не приймає. Дитину доглядає та утримує батько, піклується про її здоров`я.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 07 серпня 2024 року перебуває на обліку КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради. Декларацію про вибір лікаря первинної медико-санітарної допомоги укладена в інтересах дитини батьком ОСОБА_1 з лікарем педіатром ОСОБА_12 . У декларації зазначено контактні дані батька дитини та баби по батьківській лінії. Дитина на постійній основі відвідує лікаря, на медичний огляд до педіатра завжди приходить у супроводі батька. Мати ОСОБА_2 з часу перебування дитини на обліку жодного разу до закладу не з`являлась. Зазначені обставини підтверджується довідками КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради від 22.10.2024 року та від 18.11.2024 року №01-09/686 (а.с.23, 44).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Конотопського РДА від 12.11.2024 року №13-06/936 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Конотопського РДА і одержує допомогу при народженні дитини на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Допомога призначена з 01.09.2024 року по 30.11.2025 року в розмірі 860,00 грн. (а.с.42). Інших доходів ОСОБА_1 не має (а.с.27).

За змістом заяви ОСОБА_2 , адресованої голові комісії з питань захисту прав дітей, від 17.10.2024 року вона, ОСОБА_2 , не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав. Вона проживає з іншим чоловіком та у зв`язку з одруженням змінила прізвище з ОСОБА_13 на ОСОБА_14 (а.с.21).

Питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_4 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради 17 жовтня 2024 року. Зависновком органуопіки тапіклування виконавчогокомітету Кролевецькоїміської радиСумської області,затвердженим рішеннямвід 24.10.2024року №347, з метою збереження життя і здоров`я малолітньої дитини є доцільнопозбавити батьківськихправ ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19-20). За змістом вказаного висновку малолітня дитина ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 . З 15 липня по 08 жовтня 2024 року ОСОБА_2 дитину не відвідувала, вона не піклується про фізичний розвиток сина, не забезпечує необхідне харчування, не турбується про лікування дитини, не допомагає утримувати. Мати не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_15 .

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства).

Згідно з частинами 1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, § 57, § 58).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми обов`язками відносно дитини ОСОБА_4 , зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування сина, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; дитину взагалі не відвідує та не цікавиться нею. В житті та утриманні дитини участі не приймає. Щодо позбавлення її батьківських прав не заперечує, про що повідомила комісію з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради в своїй заяві від 17.10.2024 року (а.с.21).

Вищевикладене даєсуду підставидійти висновку,що відповідачухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_4 .

Відповідач не надала заперечень проти позову та доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві.

Після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд погодився з обґрунтованим висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки вона свої батьківські обов`язки брати участь у вихованні дитини, передбачені ст.150 та ч.2 ст.157 СК України без поважних причин не виконує, таким чином ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Стаття 141 СК України передбачає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивач просить стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру, які будуть стягуватись на дитину, суд враховує стан здоров`я дитини (а.с.23); матеріальне становище дитини, яке на сьогодні залежить від доходів батька. Також суд враховує, що відповідач є працездатною, про незадовільний стан здоров`я та наявність у неї інших утриманців суду не повідомила, і вона повинна влаштовувати своє життя так, щоб утримувати себе та виконувати свої батьківські обов`язки стосовно малолітнього сина, в тому числі утримувати його, і розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Враховуючи викладене, положення ст.ст. 164, 166, 180 - 183 СК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , а також стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини їїзаробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з положеннями ч.1 ст.191 СК України стягнення аліментів присуджується відповідачу від дня пред`явлення позову.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У відповідностідо ст.141ЦПК Українисуд стягуєз відповідачав дохіддержави судовийзбір урозмірі 1211грн.20коп.та на користь позивача судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений ним при подачі позову до суду та документально підтверджений (а.с.29).

Відповідно до ст.ст.150, 155, 164, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 282, 352, 354,355 ЦПК України,-

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, Сумська область, Конотопський район, м.Кролевець, вул.Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 04058060, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавити батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини їїзаробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів проводити з 11 листопада 2024 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду виготовлено 09.04.2025.

Суддя В. М. Придатко