Ухвала суду № 126456108, 09.04.2025, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/446/25

2-з/689/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2025 року селище Ярмолинці

Суддя Ярмолинецькогорайонного судуХмельницької областіКульбаба А.В.,розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

8 квітня 2025 року позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із заявою, в якій з метою забезпечення виконання рішення суду просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно земельну ділянку загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012. В заяві зазначив, що він звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25 квітня 2024 року, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012. Зазначив у заяві, що між ним та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, Жилинецька сільська рада. Ними була узгоджена ціна в розмірі 1300 доларів США, які він в повному обсязі передав особисто ОСОБА_2 , про що вона надала йому власноручно написану розписку від 25 квітня 2024 року. нотаріально оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки можливості не було, оскільки на майно ОСОБА_2 виконавчою службою було накладено арешт. Відповідачка за зустрічним позовом ( ОСОБА_2 ) діє недобросовісно, не повідомила суду всіх обставин, які мають значення для справи, достроково відкликала надану довіреність, що дає їй можливість одноособово розпорядитися спірною земельною ділянкою на власний розсуд. За таких обставин він буде позбавлений ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду із зустрічним позовом. Також це зробить неможливим виконання рішення суду, якщо право власності буде переоформлене на інших осіб. У випадку задоволення його зустрічної позовної заяви існують ризики неможливості повернення йому спірної земельної ділянки за умови відчуження відповідачем цього майна іншим особам.

Дослідивши матеріали, додані до заяви, та матеріали цивільної справи, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Суддею встановлено, що в провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФОРТЕЦЯ-АГРО», державного реєстратора Хмельницької міської ради Сідорської Світлани Валеріївни про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію з одночасним припиненням речового права (справа № 689/446/25).

Також 8 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ФОРТЕЦЯ-АГРО» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25 квітня 2024 року, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Твердження заявника про те, що внаслідок одноосібного розпорядження відповідачкою за зустрічним позовом спірною земельною ділянкою на власний розсуд він буде позбавлений ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду із зустрічним позовом, і це зробить неможливим виконання рішення суду, якщо право власності буде переоформлене на інших осі, нічим не обґрунтовані.

Тобто, позивач не надав суду достатніх доказів, які б свідчили про те, що внаслідок незабезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку це призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, а також до порушення права власності позивача.

Будь-яких доказів того, що відповідач може уникнути виконання рішення суду та відчужити належну йому на праві власності земельну ділянку, суду не надано.

Крім цього, як зазначив заявник у своїй заяві, на майно ОСОБА_2 виконавчою службою накладено арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суддя прийшов до висновку, що накладення арешту на нерухоме майно земельну ділянку загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012 до прийняття рішення у даній справі може порушити права відповідача за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , щодо вільного користування своїм майном (земельною ділянкою загальною площею 1, 9784 га із кадастровим номером 682588300:02:031:0012, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, Жилинецька сільська рада.), що передбачені статтею 41 Конституції України (право приватної власності є непорушним), а також статтею 319 Цивільного кодексу України (власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд).

Отже, суддя приходить до переконання, що зазначений вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про задоволення позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Кульбаба