Рішення № 126453963, 08.04.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12247/24

Провадження №2/367/2132/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08квітня 2025року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря Музики Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача нараховані за період з 12.03.2017 р. по 23.02.2022 р. відповідно до ст. 625 ЦКУ на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями підтвердженими рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року три відсотки річних у розмірі 1642,75 доларів США, а також судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 16 червня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (в подальшому - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 26-7YB/06-2006F. В подальшому відбулась зміна номеру кредитного договору в системі обліку АКІБ «УкрСиббанк» з № 26-7YB/06-2006F на № 10105092000.

08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення Банком 1 на користь Банка 2 прав вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» у 2014 році звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 10105092000 від 16.06.2006 у розмірі 11067,55 доларів США та судові витрати в сумі 1298,27 грн.

11 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (надалі - Банк 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», відповідно до вимог чинного законодавства України, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-03-26-000011-b від 17.04.2019 року, був укладений Договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11.05.2019 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення Банком 2 на користь Товариства прав вимоги за Кредитним договором № 10105092000 від 16.06.2006 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/4540/14-ц (провадження № 6/367/52/2020) від 28.02.2020 року було замінено сторону (Стягувача) Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому листі, виданому Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/4540/14-ц відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 1010509200 від 16.06.2006 р. в розмірі 11067,55 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 23.05.2014 року було еквівалентно 129827,45 грн. та судові витрати в сумі 1298,27 грн. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».

Позивач вважає, що зазначена Ухвала підтверджує що правонаступником ПАТ «Дельта Банк» у зобов`язанні за Кредитним договором (розмір якого було встановлено та підтверджено рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014) є ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» та до нього перейшли всі права і обов`язки які існували на дату переходу прав вимог. Тому, відповідно до положень Цивільного кодексу України до Товариства перейшло право у разі не виконання боржником зобов`язання на отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові відповідно до ст. 625 ЦКУ.

Щодо стягнення 3% річних вказує, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 10105092000 від 16.06.2006 року, у розмірі 11 067,55 доларів США що за курсом НБУ станом на 23.05.2014 р. складало 129827,45 грн. та судовий збір в сумі 1298,27 грн. Примусове виконання зазначеного рішення здійснює Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович в рамках виконавчого провадження № 75914464. Разом з цим слід зазначити, що в рамках виконавчого провадження № 62004327, відкритого 06 травня 2020 року у якому здійснювалось примусове виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року, державним виконавцем Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУМЮ (м. Київ), з боржника ОСОБА_1 було примусово стягнуто суму коштів у розмірі 17796,00 грн. з яких: 15384,06 грн - зараховано на рахунок стягувана ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» згідно виконавчого документа; 2142,94, грн - виконавчий збір; 269,00 грн - витрати виконавчого провадження на рахунок держави. Безпосередньо на розрахунковий рахунок стягувана а саме ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» на виконання вказаного судового рішення в рамках виконавчого провадження № 62004327 були зараховані: 16.12.2021 року грошові кошти у розмірі 11 969,83 грн.; 25.01.2022 року грошові кошти у розмірі 3414,23 грн.

Таким чином, у відповідності до офіційного курсу Національного банку України (1 дол. США = 27,1960 грн.) станом на 16.12.2021 року в рамках виконавчого провадження № 62004327 на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року з Боржника було стягнуто 440,13 доларів США (11 969,83 грн. / 27,1960 грн.). Згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 25.01.2022 року (1 дол. США = 28,3749 грн.) в рамках виконавчого провадження № 62004327 на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року - 25.01.2022 року з Боржника було стягнуто 120,32 доларів США (3414,23 грн. / 28,3749 грн.). Разом в рамках виконавчого провадження № 62004327 на користь Стягувана було стягнуто 560,45 доларів США. Таким чином залишок непогашеної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» за рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року становить 10507,10 доларів США (11067,55 доларів США - 560,45 доларів США).

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року за позовом було відкрито провадження та справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи відсутність заперечень позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 16 червня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 26-7YB/06-2006F, що підтверджується копією кредитного договору. Згодом відбулась зміна номеру кредитного договору в системі обліку АКІБ «УкрСиббанк» з № 26-7YB/06-2006F на № 10105092000.

08 грудня 2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «УкрСиббанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення, що підтверджується копією договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» у 2014 році звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року по справі № 367/4540/14-ц позов ПАТ «Дельта Банк» було задоволено повністю та вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 10105092000 від 16.06.2006 року, що станом на 23.05.2014 року складає 11067,55 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 23.05.2014 року є еквівалентом 129827,45 грн. та судовий збір в сумі 1298,27 грн., що підтверджується копією судового рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

11 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» було укладено Договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11.05.2019 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги за кредитними договорами, зазначеними у Додатку № 1 до цього договору, що підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Виписки з Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги № 1370/К від 11.05.2019 року, ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 10105092000 від 16.06.2006 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області 28 лютого 2020 року у справі № 367/4540/14-ц (провадження № 6/367/52/2020) було замінено сторону (стягувача) Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому листі, виданому Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/4540/14-ц, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 1010509200 від 16.06.2006 р. в розмірі 129827,45 грн. та судові витрати на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», що підтверджуються копією ухвали.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц) міститься висновок про те, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із невиконанням грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі між сторонами виник спір щодо стягнення на підставі ст. 625ЦК України трьох відсотків річних, у зв`язку з неналежним виконання грошового зобов`язання за рішенням суду.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Загальна сума заборгованості за рішенням суду становить складала 11067,55 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 23.05.2014 року було еквівалентом 129827,45 грн. а також судовий збір в сумі 1298,27 грн.

Поряд з цим позивач зауважує, що в рамках виконавчого провадження № 62004327, відкритого 06 травня 2020 року у якому здійснювалось примусове виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року, державним виконавцем Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУМЮ (м. Київ) з боржника ОСОБА_1 було примусово стягнуто суму коштів у розмірі 17796,00 грн. з яких: 15384,06 грн - зараховано на рахунок стягувана ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» згідно виконавчого документа; 2142,94, грн - виконавчий збір; 269,00 грн - витрати виконавчого провадження на рахунок держави. Тобто, безпосередньо на розрахунковий рахунок стягувана а саме ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» на виконання вказаного судового рішення в рамках виконавчого провадження № 62004327 були зараховані: 16.12.2021 року грошові кошти у розмірі 11 969,83 грн.; 25.01.2022 року грошові кошти у розмірі 3414,23 грн. Таким чином, у відповідності до офіційного курсу Національного банку України (1 дол. США = 27,1960 грн.) станом на 16.12.2021 року в рамках виконавчого провадження № 62004327 на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року з Боржника було стягнуто 440,13 доларів США (11 969,83 грн. / 27,1960 грн.). Згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 25.01.2022 року (1 дол. США = 28,3749 грн.) в рамках виконавчого провадження № 62004327 на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року - 25.01.2022 року з Боржника було стягнуто 120,32 доларів США (3414,23 грн. / 28,3749 грн.)

Таким чином залишок непогашеної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» за рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/4540/14-ц від 12.08.2014 року становить 10507,10 доларів США (із розрахунку 11067,55 доларів США - 560,45 доларів США).

Позивач наводить розрахунок розміру 3% річних, які просить стягнути з відповідача, за період з 12.03.2017 р. по 23.02.2022 р. включно, у розмірі 1642,75 доларів США із розрахунку: 932,40 доларів США (3% за період з 12.03.2017 по 31.12.2019) = 11 067,55 доларів США (несплачена сума заборгованості згідно рішення суду) х 3% х 1025 (кількість днів прострочення у періоді) : 365 (кількість днів у році); 332,03 доларів США (3% за період з 01.01.2020 по 31.12.2020) = 11 067,55 доларів США (сума заборгованості згідно рішення суду) х 3% х 366 (кількість днів прострочення у періоді): 366 (кількість днів у році); 317,47 доларів США (3% за період з 01.01.2021 по 15.12.2021) = 11 067,55 доларів США (несплачена сума заборгованості згідно рішення суду) х 3% х 349 (кількість днів прострочення у періоді) : 365 (кількість днів у році); 34,94 доларів США (3% за період з 16.12.2021 по 24.01.2022) = 10 627,42 доларів США (несплачена сума заборгованості згідно рішення суду) х 3% х 40 (кількість днів прострочення у періоді) : 365 (кількість днів у році); 25,91 доларів США (3% за період з 25.01.2022 по 23.02.2022) = 10 507,10 доларів США (несплачена сума заборгованості згідно рішення суду) х 3% х 30 (кількість днів прострочення у періоді) : 365 (кількість днів у році).

Суд, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, здійснивши оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, дійшов висновку про правильне здійснення позивачем такого розрахунку, а відтак такий розрахунок заслуговує на увагу і приймається судом, як належний та допустимий доказ.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідачів перед банком за кредитним договором не припинилося.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих відповідно до ст. 625 ЦКУ 3% річних у розмірі 1642,75 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату звернення до суду із вказаним позовом, а саме 26.11.2024 року, є еквівалентом 68073,42 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 610-612, 625 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова установа«Європейська факторинговакомпанія розвитку»(ЄДРПОУ34615314,адреса:04052,м.Київ,вул.Глибочицька,буд.40Х)три відсотки річних у розмірі 1642,75 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 26.11.2024 року, є еквівалентом 68073 (шістдесят вісім тисяч сімдесят три) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова установа«Європейська факторинговакомпанія розвитку»(ЄДРПОУ34615314,адреса:04052,м.Київ,вул.Глибочицька,буд.40Х)сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення направити сторонам до відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова