Рішення № 126450134, 08.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/3568/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді ТкаченкоО.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10243240/2980605412 від 25.12.2023, №10243241/2980605412 від 25.12.2023, №10243239/2980605412 від 25.12.2023, №10243280/2980605412 від 25.12.2023, №10251751/2980605412 від 26.12.2023, №10279474/2980605412 від 28.12.2023, №10279896/2980605412 від 28.12.2023, №10279894/2980605412 від 28.12.2023, №10279895/2980605412 від 28.12.2023, №10293906/2980605412 від 02.01.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних №8 від 17 липня 2023 року, №9 від 18 липня 2023 року, №10 від 19 липня 2023 року, №11 від 20 липня 2023 року, №12 від 21 липня 2023 року, №13 від 22 липня 2023 року, №14 від 24 липня 2023 року, №15 від 25 липня 2023 року, №16 від 26 липня 2023 року , №17 від 27 липня 2023 року у Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 17 липня 2023 року, №9 від 18 липня 2023 року, №10 від 19 липня 2023 року, №11 від 20 липня 2023 року, №12 від 21 липня 2023 року, №13 від 22 липня 2023 року, №14 від 24 липня 2023 року, №15 від 25 липня 2023 року, №16 від 26 липня 2023 року, №17 від 27 липня 2023 року подані ФОП ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що висновки відповідача про відповідність підприємства п.8 критеріїв ризиковості платника податку є помилковими та не відповідають дійсності. Позивач займається діяльністю, яка повністю відповідає установчим та реєстраційним документам. Крім цього звертає увагу, що податкові накладні були заблоковані в автоматичному режимі, тобто без перевірки операцій на факт їх легальності. Також зазначає, що позивач в повному обсязі виконав вимоги пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄДР, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено та надало копії документів, визначених орієнтованим переліком, про підтвердження реальності здійснення операцій по оскаржуваним податковим накладним, реєстрацію яких зупинено.

Суд ухвалою від18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідачів у межах встановленого судом строку подано до суду відзив на позов, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що оскаржувані рішення про відмову у реєстарції податкових накладних прийнято з дотриманням встановлених вимог щодо його змісту, форми, обгрунтованості та мотивованості.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

01 жовтня 2020 року ФОП ОСОБА_1 заключив з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Ч» Договір про надання послуг із вантажоперевезень автомобільним транспортом №163.

При оформленні перевезень (наданні послуг) були складені відповідні первинні господарські документи (акти, ТТН, податкові накладні та ін): 17,18,19, 20, 21, 22, 24, 25, 26 та 27 липня 2023 року в рамках виконання зазначеного Договору ФОП ОСОБА_1 надав ТОВ «АГРО Ч» із вантажоперевезень автомобільним транспортом що підтверджується первинними документами, а саме: актами надання послуг №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 та №17, товарно транспортними накладними, рахунками.

Оплата рахунків ТОВ підтверджується платіжними інструкціями.

В день виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (вчинення першої події), позивач, відповідно до пунктів 201.10 статті 201 ПК України, склав податкові накладні по першій події №8 від 17 липня 2023 року на загальну суму 18 547,30 грн, в тому числі ПДВ 3 091,22 грн, №9 від 18 липня 2023 року на загальну суму 37 972,20 грн, в тому числі ПДВ 6 328,70 грн, №10 від 19 липня 2023 року на загальну суму 33 328,50 грн, в тому числі ПДВ 5 554,75 грн, №11 від 20 липня 2023 року на загальну суму 46 396,74 грн, в тому числі ПДВ 7 732,79 грн, №12 від 21 липня 2023 року на загальну суму 55 617,77 грн, в тому числі ПДВ 9 269,63 грн, №13 від 22 липня 2023 року на загальну суму 22 273,44 грн, в тому числі ПДВ 3 712,24 грн, №14 від 24 липня 2023 року на загальну суму 24 240,00 грн, в тому числі ПДВ 4 040,00 грн, №15 від 25 липня 2023 року на загальну суму 25 080,00 грн, в тому числі ПДВ 4 180,00 гривень, №16 від 26 липня 2023 року на загальну суму 27 120,00 гривень, в тому числі ПДВ 4 520,00 грн, №17 від 27 липня 2023 року на загальну суму 54 536,88 грн, в тому числі ПДВ 9 089,48 грн, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої платником особи та направив їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, у відповідь позивач отримав Квитанції №1, в яких повідомлялося про прийняття податкових накладних, зупинення їх реєстрації з наступних підстав: «Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Одночасно було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

На виконання вимог вказаного пункту, ФОП 18, 19,21, 23, 26 та 28 грудня 2023 року направив до ГУ ДПС письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку, в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДПС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

В поясненнях ФОП серед іншого зазначив, і про структуру діяльності (з повним описом матеріально-технічної бази) і про господарські операції, та підтвердило пояснення первинними документами.

Проте, незважаючи на вказані обставини, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були прийняті Рішення №10243240/2980605412 від 25.12.2023, №10243241/2980605412 від 25.12.2023, №10243239/2980605412 від 25.12.2023, №10243280/2980605412 від 25.12.2023, №10251751/2980605412 від 26.12.2023, №10279474/2980605412 від 28.12.2023, №10279896/2980605412 від 28.12.2023, №10279894/2980605412 від 28.12.2023, №10279895/2980605412 від 28.12.2023, №10293906/2980605412 від 02.01.2024 про відмову у реєстрації оскаржуваних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав «надання платником податку копій документів складених/оформлених із порушенням законодавства»

В графі додаткова інформація зазначено, що «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, ТТН складені з порушенням вимог Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Вважаючи прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у своїй судовій практиці підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від15.09.2009)

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зо.крема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України). У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що міститься у податковій накладній до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пп. «а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від11.12.2019 №1165 на виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Відповідно до п.4 Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно зпунктом 8додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно зУКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначенихабзацом дев`ятимцього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»таПорядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначенихабзацом дев`ятимцього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно доабзацу восьмогоцього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставіпункту 8додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу, що реєстрація спірних ПН зупинена на підставі відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Суд наголошує, що податковий орган має право зупинити реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування, якщо в нього наявна податкова інформація яка вказує/ свідчить про ризиковість конкретної операції, на підставі якої складено подану на реєстрацію податкову накладну.

Проте, сформовані відповідачем та направлені позивачу Квитанції №1 не містять посилання на інформацію (факти/конкретні підстави) що вказують на обґрунтованість висновків щодо ризиковості платника податків, а отже вже саме зупинення реєстрації податкових накладних є незаконним. Тобто, відповідчем не ідентифіковано контректні ризикові операції та відсутні будь-які обгрунутвання віднесення позивача до переліку ризикових.

Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №160/93/19.

Крім того, посилання у Квитанціях №1 на начебто відповідність операцій п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, без зазначення чим саме підтверджується ризиковість платника податків обмежує позивача у можливості належним чином скористуватись наданими йому правами по розблокуванню накладної, в т.ч. надати необхідний/достатній пакет документів. У квитанціях відсутні будь-які конкретні пропозиції щодо необхідних докуменів та/або пояснень. Лише процитовано зміст Наказу Мінфіну №520 щодо необхідності надання документів та письмових пояснень.

Більш того, суд звертає увагу, що спірні податкові накладні були заблоковані в автоматичному форматі, тобто без перевірки операцій на факт їх легальності.

Суд також вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тощо. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до протиправності рішення про зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення комісії.

У даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Дійсно, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Не зазначення конкретного необхідного переліку документів, що має подати позивач, фактично призвело до створення штучних передумов для невиконання позивачем вимоги про надання необхідних документів, перелік яких по суті залишався для нього невідомим, що у свою чергу призвело до створення штучних передумов для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Крім всього наведеного, як вбачається зі змісту витягів з протоколів від02.01.2024 №1, від26.12.2023 №221, від28.12.2023 №222 та від25.12.2023 №220, причиною відмови зазначено, що підприємство з 08.09.2022 внесено до реєстру ризикових. При цьому доказів прийняття рішення про віднесення позивача до ризикових платників податків відповідачем не надано.

Щодо посилань відповідача на відсутність виробничих потужностей для здійснення діяльності та нестачі кількості працівників для здійснення діяльності в об`ємах, що виконуються платником згідно ЄРПН суд зазначає, що такі посилання є лише припушеннями та жодним чином не підтвердженні.

Суд зазначає, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів, а точніше на думку податкового органу - їх недостатність, не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, суд звертає увагу, що суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано, з огляду на що, відповідачем належним чином наявність чи відсутність необхідного обладнання чи ресурсів не встановлена.

Крім того, на спростування таких даних позивачем наданні відповідні документи про здійснення господарських операцій. В рамках спірних правовідносин, суд також приймає до уваги, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ні факту здійснення платником податків господарської операції, ні факту наявності дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Надаючи оцінку викладеним підставам прийняття рішення про відмову в реєстрації накладних суд зазначає, що останні не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості та породжують його неоднозначне трактування, є взаємовиключними та неоднозначними, оскільки не зрозуміло що контролюючий орган ставить у провину позивачу, а саме ненадання документів, чи надання їх таких, що складені з порушенням законодавста.

Крім того, спірні рішення не містять оцінки викладених у повідомленнях про надання пояснень аргументів та копій наданих позивачем документів.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях на невідповідність поданих позивачем ТТН вимогам Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних слідує, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від20.03.2018 у справі №804/939/16, від26.06.2018 у справі №826/3006/14, від27.11.2018 у справі №826/11629/16, від12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Своєю чергою здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від23.10.2018 у справі №822/1817/18, від04.12.2018 у справі №821/1173/17, від21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

А отже, зважаючи на наявність у позивача документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи надсилалися відповідачу і їх достатньо, на думку суду, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі від 25.12.2023 №10243240/2980605412, від 25.12.2023 №10243241/2980605412, від 25.12.2023 №10243239/2980605412, від 25.12.2023 №10243280/2980605412, від 26.12.2023 №10251751/2980605412, від 28.12.2023 №10279474/2980605412, від 28.12.2023 №10279896/2980605412, від 28.12.2023 №10279894/2980605412, від 28.12.2023 №10279895/2980605412, від 02.01.2024 №10293906/2980605412, є такими, що прийняті в порушення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від11.12.2019 №1165, а тому їх належить визнати протиправнимии та скасувати.

За приписами ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає таке.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)».

У даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Зважаючт на викладене, суд вважає, що існує достатньо правових підстав для зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її подання. Відповідно, позов належить задовольнити повністю.

Згідно із ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно із ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на суму 24224,00грн, а тому його належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України на користь позивача солідарно.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.12.2023 №10243240/2980605412, від 25.12.2023 №10243241/2980605412, від 25.12.2023 №10243239/2980605412, від 25.12.2023 №10243280/2980605412, від 26.12.2023 №10251751/2980605412, від 28.12.2023 №10279474/2980605412, від 28.12.2023 №10279896/2980605412, від 28.12.2023 №10279894/2980605412, від 28.12.2023 №10279895/2980605412, від 02.01.2024 №10293906/2980605412 про відмову у реєстрації податкових накладних від 17.07.2023 №8, від 18.07.2023 №9, від 19.07.2023 №10, від 20.07.2023 №11, від 21.07.2023 №12, від 22.07.2023 №13, від 24.07.2023 №14, від 25.07.2023 №15, від 26.07.2023 №16, від 27.07.2023 №17.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.07.2023 №8, від 18.07.2023 №9, від 19.07.2023 №10, від 20.07.2023 №11, від 21.07.2023 №12, від 22.07.2023 №13, від 24.07.2023 №14, від 25.07.2023 №15, від 26.07.2023 №16, від 27.07.2023 №17, подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 12112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 12112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Повний текст рішення суду складено 08 квітня 2025 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО