Рішення № 126448142, 08.04.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2025 року м. Рівне№460/3119/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірним та скасувати рішення Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи про встановлення ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності у відсотках: 20% (двадцять відсотків) одноразово, про що складено акт огляду МСЕК № 835 від 20.08.2024 року та видано ОСОБА_1 довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ № 0020712 в частині визначення величини ступеню втрати професійної працездатності у відсотках - 20% (двадцяти відсотків) та одноразовості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 січня 2023 року за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини позивач - старший солдат, мобілізований ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення н/3 правої гомілки та стопи з вогнепальним уламковим переломом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглобу зі зміщенням уламків, лінійним переломом правої п`яткової кістки без зміщення уламків та дефектом м`яких тканин, що підтверджується довідкою військової частини від 19 лютого 2023 року № 1/707. Згідно протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2446 від 18 липня 2024 року поранення було визнане як таке, що пов`язане із захистом Батьківщини. Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи 20.08.2024 року здійснювалася медико-соціальна експертиза стану здоров`я ОСОБА_1 , та було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 20 % (двадцять відсотків) одноразово, про що складено акт огляду МСЕК № 835 від 20.08.2024 року та видано ОСОБА_1 довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ № 0020712. Із результатами проведеної експертизи ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що вони не відповідають реальному стану втрати працездатності та вимогам законодавства, які регулюють порядок та критерії встановлення такого ступеню втрати професійної працездатності. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що надати інформацію щодо предмету позову не є можливим, оскільки з 01.01.2025 Центри медико-соціальної експертизи припинили свою діяльність на виконання Указу Президента України від 22.10.2024 № 732/2024.

Позовна заява надійшла до суду 20.02.2025.

Ухвалою суду від 21.02.2025 позов залишений без руху.

05.03.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.03.2025 ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

08.04.2025 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про доручення експертній команді Центру оцінювання функціонального стану особи здійснити перевірку обґрунтованості рішення, прийнятого Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи про встановлення ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності у відсотках: 20% (двадцять відсотків) одноразово, про що складено акт огляду МСЕК № 835 від 20.08.2024 року та видано ОСОБА_1 довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ № 0020712.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

05 січня 2023 року за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини позивач - старший солдат, мобілізований ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення н/3 правої гомілки та стопи з вогнепальним уламковим переломом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглобу зі зміщенням уламків, лінійним переломом правої п`яткової кістки без зміщення уламків та дефектом м`яких тканин, що підтверджується довідкою військової частини від 19 лютого 2023 року № 1/707.

Згідно протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2446 від 18 липня 2024 року поранення було визнане як таке, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи 20.08.2024 року здійснювалася медико-соціальна експертиза стану здоров`я ОСОБА_1 , та було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 20 % (двадцять відсотків) одноразово, про що складено акт огляду МСЕК № 835 від 20.08.2024 року та видано ОСОБА_1 довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ № 0020712.

Не погоджуючись з даним висновком з підстав невідповідності реальному стану втрати працездатності та вимогам законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другоюстатті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Врегулювання механізму встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків визначено Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 05.06.2012 № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 р. за № 1387/21699 (далі Порядок № 420 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 420, обов`язки медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) визначені Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

Пунктами 1.5, 1.6 Порядку № 420 встановлено, що за наявності у потерпілого наслідків однієї травми чи професійного захворювання ступінь втрати професійної працездатності у відсотках визначається залежно від тяжкості, але не нижче першого значення, наведеного у Критеріях встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затверджених цим наказом.

При встановленні втрати професійної працездатності у відсотках і потреби у додаткових видах допомоги МСЕК виходить тільки з наслідків виробничої травми або професійного захворювання та пов`язаних з ними станів.

Згідно із п. 1.9 Порядку № 420, за наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється:

при І групі інвалідності - не вище 100 %;

при ІІ групі інвалідності - не вище 85 %;

при ІІІ групі інвалідності - не вище 65 %.

У випадках невизнання потерпілого інвалідом сумарний відсоток втрати професійної працездатності не повинен перевищувати 40 %.

За змістом п. 2.1, 2.2 Порядку № 420, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках встановлюється, виходячи з наслідків ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням професійних здібностей, що є у потерпілого, клініко-функціональних можливостей і важливих професійних якостей, які дозволяють продовжувати виконання роботи за попередньою професією до нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання. Враховуються зниження кваліфікації, зменшення обсягу виконуваної роботи та важкість праці в звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється в межах від 5 до 100 відсотків.

Основним принципом експертизи професійної працездатності потерпілого є сукупний аналіз таких критеріїв:

клініко-функціональних;

характеру професійної діяльності (кваліфікації, якості і обсягу праці, здатності до його виконання);

виду і ступеня обмеження життєдіяльності.

Положеннями пп. 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 Порядку № 420 визначено, що при визначенні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках враховуються такі професійні чинники: здатність потерпілого після нещасного випадку на виробництві або виникнення професійного захворювання виконувати роботу в повному обсязі за попередньою професією, роботою, під час якої стався нещасний випадок або встановлено професійне захворювання (до нещасного випадку або професійного захворювання), чи іншою рівноцінною їй за кваліфікацією.

При втраті основної або іншої рівноцінної їй за кваліфікацією раніше освоєної професії визначається можливість використання залишкової професійної працездатності на іншій роботі нижчої кваліфікації в звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах праці.

При визначенні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках враховується вираженість порушень функцій організму потерпілого, що призводять до обмеження здатності до трудової діяльності та інших категорій життєдіяльності.

Відповідно до пп. 2.13.1 п. 2.13 Порядку № 420, встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках здійснюється відповідно до принципів, наведених у пункті 2.2 цього розділу.

При невстановленні інвалідності потерпілому на виробництві, якщо він може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з помірним або незначним зниженням складності робіт, або із зменшенням обсягу виконуваної роботи, або при зміні умов праці, що призводять до зниження заробітку, або якщо виконання його професійної діяльності вимагає більшого навантаження, ніж раніше, відсотки втрати професійної працездатності не повинні перевищувати 25 відсотків, а при поєднанні декількох травм або професійних захворювань - 40 відсотків. (п. 2.13.5 п. 2.13 Порядку № 420).

Пунктом 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 3 грудня 2009 року № 1317 (далі Положення № 1317 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Підпунктом першим пункту 11 Положення № 1317 встановлено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 17 Положення№ 1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 19 Положення № 1317, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Пунктом 24 Положення № 1317 встановлено, що комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

Відповідно до пункту 13 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженепостановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 3 грудня 2009 року № 1317, ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, та направлення командира військової частини чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки на встановлення ступеня втрати працездатності. Копії документів, зазначених у цьому пункті, можуть бути подані в паперовій формі. Копія такого документа завіряється уповноваженою особою відповідно до Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 83, ст. 4763).

Ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється комісією після закінчення його лікування.

Ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби.

Згідно пунктів 23-25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Аналіз викладених вище положень норм права дає підстави для висновку про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем були враховані та досліджені документи, на які позивач посилається, як на доказ обґрунтованості своїх позовних вимог, а саме медичні документи позивача: направлення на МСЕК № 96 від 06.08.2024, довідку про обставини травми № 1/707 від 19.02.2023, консультативний висновок спеціаліста № 4364 від 29.04.2024, консультативний висновок спеціаліста № 937 від 11.07.2024, виписка епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 3135(23) від 11.05.2023, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № е287 від 12.01.2023, виписний епікриз № 159/20 від 08.02.2023, виписка епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 3569 від 10.05.2024, виписка із амбулаторної карти хворого від 06.08.2024.

При цьому,суд зауважує, що він вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженоїнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 3 грудня 2009 року № 1317.

Суд позбавлений можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як він не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 804/800/16, від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 29.12.2021 у справі № 638/2723/16 .

В той же час, у позовній заяві позивач не зазначає про порушення процедури прийняття оскарженого висновку МСЕК, а тому факт дотримання (порушення) відповідачем цієї процедури, в межах даної справи не встановлювався.

Решта доводів учасників справи, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що твердження позивача не відповідають обставинам справи, тому за встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не підлягають до задоволення.

Правові підстави для відшкодування судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 квітня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи (вул. Словацького, 10, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21093490)

Суддя Т.О. Комшелюк