Ухвала суду № 126447656, 08.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12461/24

ОКРЕМА УХВАЛА

08 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у зарахуванні до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року виходячи із 27 повних років суддівського стажу в розмірі 64 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яності шість копійок).

Зазначене рішення набрало законної сили 06.03.2025 року.

24 березня 2025 року від позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України (вхід. №26875/25), в якій заявник просить:

- визнати протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ в Херсонській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду залишеного без змін та набувшого чинності після перегляду в апеляційному порядку згідно Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 року та не здійснення перерахунку та виплати щомісячно довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з часу набуття постанови законної сили (несплати різниці нового розміру утримання за березень 2025 року, не здійснення зарахування стажу, не здійснення нарахування суми заборгованості з 19.02.2020 року по 06.03.2025 рік, не здійснення перерахунку у розмірі 64% від суддівської винагороди, перешкоджання виконанню рішення суду шляхом передачі до ГУ ПФУ в Луганській області вирішення питання щодо виконання рішення та здійснення перерахунку у справі 420/12461/24);

- винести окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249, 324 КАСУ за ознаками кримінального правопорушення передбачених ч.2 та 4 ст.382 КК України та надіслати прокурору або органу досудового розслідування ГУ НП в Херсонській області з встановлення строку надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що 07.03.2025 року стягувач подала через портал послуг ПФУ з власного кабінету заяву в порядку виконання рішення суду з проханням здійснити перерахунок у добровільному порядку та до кінця березня 2025 року надати розрахунок заборгованості та сплатити різницю щомісячного довічного утримання за березень 2025 рік з урахуванням фактично сплачених сум та з квітня сплачувати у новому розмірі - 64% від розміру суддівської винагороди. Разом з заявою в якості додатків надала постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду та підписану кваліфікованим підписом заяву про проведення перерахунку. 07.03.2025 року стягувач подала через портал Електронний суд заяву про видачу виконавчих листів в межах даної справи. 14.06.2025 року ГУ ПФУ в Луганській області було прийнято рішення №965210108906 про відмову зарахування стажу та здійснення перерахунку на підставі рішення суду у даній справі з підстав того що дане рішення зобов`язує це здійснити Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

18.03.2025 року враховуючи відмову боржника від виконання рішення суду у добровільному порядку стягувач отримала виконавчий лист та подала його на примусове виконання до Відділу забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який в свою чергу 18.03.2025 року відкрив виконавчі провадження № 77553479, 77553353 та зобов`язав боржника протягом 10 днів їх виконати. Зазначені постанови були отримані боржником 18.03.2025 року через програму взаємодія в електрону вигляді кваліфікованими електронними підписами виконавця.

Позивач звертає увагу суду на те, що боржник з метою перешкоджання виконанню набувшого чинності рішення суду передав на розгляд заяву стягувача іншому територіальному підрозділу ПФУ та відмовився здійснювати у добровільному порядку зарахування стажу та здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі 64% від розміру суддівської винагороди та відмовився нараховувати суми заборгованості.

Як вказує позивач, в даному випадку боржник в межах вимог ст.14, 370 КАСУ та статті 129-1 Конституції України, Порядку ПФУ №3-1 був зобов`язаний у добровільному порядку протягом 10 днів (з 07.03.2025 року по 16.03.2025 року) здійснити зарахування стажу стягувачу, скласти протокол перерахунку щодо виплату у квітні 2025 року нового розміру - 64% суддівської винагороди та до 25.03.2025 року але не пізніше 31 березня 2025 року здійснити доплату щомісячного довічного грошового утримання стягувачу у новому розмірі та з 04 числа квітня 2025 року розпочати виплату у новому розмірі.

В той же час, згідно рішення про відмову від 14.07.2025 року, що підтверджує про наявність достатнього часу для прийняття будь-якого рішення з боку боржника та даних в особовому кабінеті стягувача зазначено, що наступна виплата від боржника буде здійснена 04 квітня 2025 року у старому розмірі - 159878 грн. що складає 60% від суддівської винагороди. В той же час у розділі протоколи перерахунку є останній протокол щодо здійснення перерахунку станом на 01.01.2024 рік (згідно рішення №965210108906 від 10.01.2025 року здійсненого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/23696/24 від 04.10.2024 року) у розмірі суддівської винагороди 266464 грн. х 60% в сумі 159878 грн., та відсутність протоколу щодо здійснення зарахування стажу та перерахунку у розмірі 64% (266464 грн х 64% = 170 536,96 грн, а не 159878 грн.

Згідно абз.1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У відповідності до приписів ч.5 ст.383 КАС України, заява розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали відносно суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по даній справі.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у зарахуванні до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року виходячи із 27 повних років суддівського стажу в розмірі 64 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яності шість копійок).

Зазначене рішення набрало законної сили 06.03.2025 року.

На виконання судового рішення Одеським окружним адміністративним судом 13.03.2025 року видано 3 виконавчі листи №420/12461/24.

Виконавчі листи пред`явлено до примусового виконання 18.03.2025 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

18.03.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № 77553479, 77553353. Вказані постанови отримані боржником 18.03.2025 року через програму взаємодія в електрону вигляді кваліфікованими електронними підписами виконавця.

Як вбачається із матеріалів, доданих до заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у добровільному порядку не виконало рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року по справі №420/12461/24, яке набрало законної сили та яким було зобов`язано саме Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року виходячи із 27 повних років суддівського стажу в розмірі 64 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

Натомість боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області передало на розгляд заяву ОСОБА_1 іншому територіальному підрозділу ПФУ, а саме до ГУ ПФУ в Луганській області.

14.03.2025 року ГУ ПФУ в Луганській області було прийнято рішення №965210108906 про відмову ОСОБА_1 у зарахування стажу та здійснення перерахунку на підставі рішення суду у даній справі з підстав того, що дане рішення зобов`язує це здійснити Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

24.03.2025 року ОСОБА_1 при отриманні постанов про відкриття виконавчого провадження у справі №420/12461/24 за №ВП77553479 та № ВП77553353 від 18.03.2025 року направила через електронний кабінет ПФУ згідно їх форми повторну заяву (перша 07.03.2025 року) з проханням добровільно виконати рішення суду згідно зазначених виконавчих проваджень.

Натомість боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області знову ж таки передало на розгляд заяву ОСОБА_1 іншому територіальному підрозділу ПФУ, а саме до ГУ ПФУ в Донецькій області.

01.04.2025 року ГУ ПФУ в Донецькій області було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у зарахування стажу та здійснення перерахунку на підставі рішення суду у даній справі з підстав того, що дане рішення зобов`язує це здійснити Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

В той же час, як вбачається з даних в особовому кабінеті ОСОБА_1 : наступна виплата від боржника буде здійснена 04 квітня 2025 року у старому розмірі - 159878 грн., що складає 60% від суддівської винагороди. В той же час у розділі протоколи перерахунку наявний останній протокол щодо здійснення перерахунку станом на 01.01.2024 рік (згідно рішення №965210108906 від 10.01.2025 року здійсненого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/23696/24 від 04.10.2024 року) у розмірі суддівської винагороди 266464 грн. х 60% в сумі 159878 грн., та відсутній протокол щодо здійснення зарахування стажу та перерахунку у розмірі 64% (266464 грн х 64% = 170536,96 грн., а не 159878 грн.).

Отже, вказані дії відповідача суперечать рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 420/12461/24, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року виходячи із 27 повних років суддівського стажу в розмірі 64 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

У зв`язку із тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області умисно безпідставно належним чином не виконує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 420/12461/24, представник позивача / стягувача звернувся до суду в порядку ст. 383 КАС України.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Проголошені принципи обов`язковості судових рішень передбачені статтею 124 Конституції.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України сул ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх

об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів,

підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і

підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними

договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом

взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, якою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява № 18357/91, п. 40).

Таким чином, своєчасне виконання законного рішення суду гарантує захист прав та свобод особи і є одним із показників утвердження принципу верховенства права у державі.

3 метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема ст.383 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого

рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За змістом ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Дана правова позиція щодо способу захисту порушеного права особи викладена у

постанові Верховного Суду від 23.09.2020 року у справі № 760/3142/17 в аналогічних правовідносинах.

Згідно з ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд зазначає, що дія це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 420/12461/24 не проведено ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року та не здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року виходячи із 27 повних років суддівського стажу в розмірі 64 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум, суд приходить до висновку про наявність саме протиправної бездіяльності відповідача.

В даному випадку, відповідачем порушено вимоги ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, зазначена вище бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призвела до порушення державних гарантій, установлених законодавством для суддів у відставці, порушень прав та інтересів позивача, інтереси якої були захищені судовим рішенням, що набрало законної сили, проте не виконувалось належним чином відповідачем.

При цьому суд вважає на теперішній час цілком достатнім та адекватним захід реагування у вигляді повідомлення відповідача про виявлені порушення вимог законодавства при виконанні судового рішення, із наданням місячного строку для повідомлення про вжиті заходи реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Щодо вимог про винесення окремої ухвали в порядку вимог ч.9 ст.249, 324 КАСУ за ознаками кримінального правопорушення передбачених ч.2 та 4 ст.382 КК України та направлення її прокурору або органу досудового розслідування ГУ НП в Херсонській області з встановлення строку надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк, суд зазначає наступне.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню з метою забезпечення повного виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень, що буде свідчити про поновлення прав та законних інтересів позивача, на захист яких прийняте рішення.

Притягнення суб`єкта владних повноважень до відповідальності за невиконання рішення суду вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача.

Крім того, суд зазначає, що у разі підтвердження обставин невиконання в повному обсязі рішення суду при виборі форми судового контролю суд має обрати порядок дій, який буде максимально ефективно сприяти захисту прав позивача та спонукати відповідача до завершення судового провадження. Судом на дату розгляду заяви встановлено факт невиконання суб`єктом владних повноважень в повному обсязі дій зобов`язального характеру. Питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача може бути розглянуто судом окремо в порядку ст.382 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заходів, передбачених ст. 249 КАС України.

Так, відповідно до ч.5 ст. 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 420/12461/24, яке набрало законної сили, яка виразилася у не проведенні ОСОБА_1 зарахування до суддівського стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, що передували перед обранням ОСОБА_1 на посаду суддею Комсомольського районного суду м. Херсона з 15 березня 1994 року, а саме: період роботи на посаді адвоката в Дніпровській юридичній колегії адвокатів м. Херсона з 14 березня 1992 року по 14 березня 1994 року та у не здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року виходячи із 27 повних років суддівського стажу в розмірі 64 % суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.

В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов