Ухвала суду № 126446538, 01.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1218/25

провадження № П/380/1233/25

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

01 квітня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Побережська Т.Я.

відповідача: представник Кухар Н.М.

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника позивача від 28 березня 2025 року про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафу у справі № 380/1218/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2024 року № 54728/13-01-07-10.

Ухвалою судді від 27 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

28 березня 2025 року представник позивача адвокат Побережська Тетяна Ярославівна подала через систему «Електронний суд» клопотання від 28 березня 2025 року про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафу, яка мотивована тим, що поведінка відповідача у цій справі має ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки відповідач надає у справі неправдиву інформацію, чим намагається ввести суд в оману, заплямовує репутацію позивача та затягує судовий процес. Так, у цій справі позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30 грудня 2024 року № 54728/13-01-07-10. Перевірку позивача, за результатами якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, було проведено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - ненадання платником податків пояснень та документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Позивач, не розуміючи підстави для перевірки, звернувся до відповідача із адвокатським запитом за з`ясуванням підстав. Відповідач у відповідь на адвокатський запит позивача від 01 жовтня 2024 року № 50 надав лист від 09 жовтня 2024 року № 29931/6/13-01-07-10-16, в якому зазначено, що підставою для перевірки позивача став запит від 07 березня 2023 року № 6575/6/13-01-07-10-16, на який позивач нібито не надав відповіді. У позовній заяві позивач заперечив такі відомості та подав докази надання відповіді на такий запит. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, попри надані позивачем докази, продовжує наполягати на ненаданні відповіді. Позивач вже звернувся до ДПС України як технічного адміністратора, який теж підтвердив надіслання та отримання відповідачем відповіді на запит. На переконання представника позивача, надання відповідачем неправдивої інформації щодо дійсних обставин цієї справи та предмету доказування вводить суд в оману та демонструє зневагу як до суду, так і до сторони у справі. Це свідчить про недобросовісність відповідача та свідоме створення ним перешкод для встановлення істини у справі.

З огляду на вказане на підставі статей 44, 45 та 149 КАС України представник позивача просить суд постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідача штрафу у зв`язку із недобросовісним виконанням своїх процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні, яке відбулося 01 квітня 2025 року, представник позивача подане нею клопотання підтримала, просила його задовольнити; представник відповідача проти задоволення клопотання представника позивача заперечила, просила суд у його задоволенні відмовити.

Вирішуючи клопотання представника позивача від 28 березня 2025 року про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною третьою цієї ж статті визначені права учасників справи, до яких належать, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За змістом частини четвертої статті 44 КАС України до обов`язків учасників справи належать, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Частиною шостою статті 44 КАС України передбачено, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним із видів заходів процесуального примусу відповідно до пункту 5 частини першої статті 145 КАС України є штраф.

Згідно із частиною першою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Як на підставу для накладення на відповідача штрафу в цій справі представник позивача покликається на те, що надання відповідачем неправдивої інформації щодо дійсних обставин цієї справи та предмету доказування, а саме твердження (попри наявні у справі докази та відповідні доводи позивача) про ненадання позивачем відповіді на письмовий запит контролюючого органу, вводить суд в оману та демонструє зневагу як до суду, так і до сторони у справі, що своєю чергою, свідчить про недобросовісність відповідача та свідоме створення ним перешкод для встановлення істини у справі.

Утім суд звертає увагу на приписи пункту 3 частини третьої статті 44 КАС України, якими надано право учаснику справи надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У розглядуваній ситуації доводи, міркування відповідача, що стосуються обставин надання (ненадання) позивачем відповіді на письмовий запит контролюючого органу, є позицією відповідача як сторони у справі, перевірка обґрунтованості якої (як і позиції позивача) може бути здійснена судом лише під час розгляду справи по суті з урахуванням наявних у справі та досліджених у встановленому порядку доказів, які відповідні обставини підтверджують.

Своєю чергою, позивачем не доведено, що відповідач не подав наявні у нього докази, приховав їх або ж надав суду докази, які містять недостовірну інформацію.

Тож вказана позиція відповідача як сторони у справі не може вважатися невиконанням процесуальних обов`язків чи зловживанням процесуальними правами, тобто поведінкою, за яку до нього згідно з частиною першою статті 149 КАС України може бути застосований такий захід процесуального примусу як штраф.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що в задоволенні клопотання представника позивача від 28 березня 2025 року про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафу належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 144, 145, 149, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача від 28 березня 2025 року про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Повний текст ухвали складено 07 квітня 2025 року.

Суддя Клименко О.М.