Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2025 року Справа№640/18047/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 7, кв. 54, код ЄДРПОУ 42831780) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України №153756/42831780 від 03.05.2019 №1153754/42831780 від 03.05.2019 щодо не реєстрації в Єдиному реєстрі, накладних №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології";
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 18.04.2019 та № 3 від 10.04.2019, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстраціїї податкових накладних та в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим позивач стверджував, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звернув увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні.
Позивач вважає, оскаржені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а належним способом захисту свого порушеного права на реєстрацію вказаних податкових накладних - зобов`язання ДФС здійснити дії щодо їх реєстрації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління ДФС у місті Києві.
Представники ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві у відзивах на адміністративний позов стверджував, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі та вважали їх такими, що не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з запереченнями відповідачів, вважає відзиви необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №640/18047/19.
Справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
30.01.2025 адміністративна справа №640/18047/19 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Ухвалено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Замінено відповідачів у порядку процесуального правонаступництва.
Від представника ДПС України на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, що за результатом розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представником ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих повідомленнями встановлено наступне. ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ» виписано податкові накладні №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019 на адресу ТОВ «СЕЙМ93» (38130515). Однак, ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ» не надано документи: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Відсутність вищезазначених документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ», згідно яких виписано податкові накладні №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019.
За результатами розгляду вищевказаних документів Комісією були прийняті рішення №1153754/42831780 від 03.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 18.04.2019 та №1153756/42831780 від 03.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 10.04.2019.
У зв`язку з наведеним, просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 заяву представника Головного управління ДПС у м. Києві про виправлення описки в ухвалі суду від 05.02.2025 задоволено. Виправлено описку у мотивувальній та у 4 абзаці резолютивної частини ухвали суду від 05.02.2025, а саме: замість неправильно зазначеної назви та ідентифікаційного коду відповідача-2 «Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980)» та неправильно зазначеної назви та ідентифікаційного коду правонаступника відповідача-2 по справі №640/18047/19 «Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ: 44096797)», зазначено правильну назву та ідентифікаційний код відповідача-2 «Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980)», та вірну назву та ідентифікаційний код належного правонаступника відповідача-2 по даній справі - «Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄРДПОУ 44116011)».
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології" (далі - ТОВ "Євроенерготехнології") (ЄДРПОУ 42831780) зареєстровано як юридична особа.
Основним видом діяльності ТОВ "Євроенерготехнології" є діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (46.14 згідно КВЕД).
02.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СЕЙМ-93» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготехнології» (виконавець) укладено договір №02-04/2019.
Предметом вказаного договору є здійснення поставки та монтажу комплектної трансформаторної підстанції 2КТПБ683335ШМ-1000/10-0,4; в строки та в порядку, обумовлені цим договором.
Договірна ціна роботи по об`єкту складає - 600 436, 80 грн. Податок на додану вартість - 150 109,20 грн. Загальна вартість поставки - 750 546,00 грн. (п.3.1 договору).
За змістом п.п. 4.1, 4.2 договору початок виконання робіт - з моменту підписання Договору. Термін закінчення робіт згідно Специфікації, що є Додатком №1 та є невід`ємною частиною до Договору. Здача-приймання робіт по договору здійснюється в порядку, встановленому чинними нормативними актами.
TOB «Євроенерготехнології» згідно умов договору, укладеного з ТОВ КОМПАНІЯ «СЕЙМ-93» №02-04/2019 від 02.04.2019 отримало попередню оплату платіжними дорученнями №7378 від 10.04.2019 та №7459 від 18.04.2019 двома частинами у розмірі 525 000,00 грн та 135 546,00 грн, відповідно.
У зв`язку з чим TOB «Євроенерготехнології» було складена податкові накладні:
10.04.2019 позивачем складено та спрямовано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 на загальну суму 572000,00 грн (у тому числі ПДВ 87500,00 грн).
18.04.2019 позивачем складено та спрямовано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 на загальну суму 135546,00 грн (у тому числі ПДВ 22591,00 грн).
Відповідно квитанції від 26.04.2019 реєстрацію податкових накладних №№ 1, 2 зупинено, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.05.2019 комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1153756/42831780 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.04.2019 №3 у ЄРПН з огляду на те, що платником не надано: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
03.05.2019 комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1153754/42831780 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.04.2019 №2 у ЄРПН з огляду на те, що платником не надано: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу пояснення щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До пояснень надавав: копію договору № 02-04/2019 від 02.04.2019, платіжне доручення № 7378 від 15.04.2019, платіжне доручення № 1 від 15.04.2019, платіжне доручення № 7459 від 18.04.2019, платіжне доручення № 3 від 22.04.2019, платіжне доручення № 7 від 25.04.2019, платіжне доручення № 8 від 03.05.2019, платіжне доручення № 9 від 03.05.2019, копію договору № Z-П/ТЗ від 15.04.2019, рахунок-фактуру № РФ-173 від 15.04.2019, рахунок на оплату № 71 від 03.05.2019, рахунок на оплату по замовленню № 1192, заключну виписку за період з 01.04.2019 по 10.05.2019.
Доказів надсилання зазначених пояснень до контролюючого органу матеріали справи не містять.
Рішень, прийнятих за результатом розгляду вказаних пояснень, сторонами не надано.
Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.
Згідно з підп. а, б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;
наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Станом на час прийняття спірних рішень механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначався Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі Порядок №117).
Відповідно до п.3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Згідно з п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган згідно з п.12 Порядку протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Відповідно до п.11 Порядку №117 ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.
Отже, вчинення дій з перевірки ПН до часу їх реєстрації в ЄРПН є обов`язком відповідачів з огляду на вимоги ст.19 Конституції України.
Згідно з п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, відповідно до п.14 Порядку включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Згідно п. 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і
пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Як установлено судом, згідно з квитанціями від 26.04.2019 щодо податкових накладних №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019, документ прийнято. Реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, згідно з даними з Офіційних порталів Державної фіскальної служби України та Верховної Ради України Критерії ризиковості платника податку від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 є листом Державної фіскальної служби України та жодних даних щодо погодження зазначених Критеріїв Мінфіном згідно з Порядком № 117 немає.
Жодних доводів та/або доказів з цього питання відповідачами не наведено та/або не надано.
При цьому, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Натомість, як встановлено судом, позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Також, пп.1.6 п. 1 зазначених Критеріїв ризиковості платника податку встановлено декілька критеріїв ризиковості платника податків.
Суд зазначає, що у вищезазначених квитанціях не конкретизовано, яким саме вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» відповідають податкові накладні №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019.
При цьому, суду не надано жодного доказу відповідності ТОВ "Євроенерготехнології" Критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили обґрунтованого переліку документів, які мали бути надані позивачем для їх реєстрації.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 8 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, які обов`язкові для врахування судом відповідно ч.5 ст.242 КАС України у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Вирішення питання щодо правомірності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, як передумови прийняття зазначених рішень.
Суд враховує, що оскаржуваними рішеннями відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Крім того, в рішеннях не конкретизовано, які саме документи не надано, за наявності в самому рішенні законодавчо затвердженої форми відповідної відмітки: «(документи, які не надано підкреслити)».
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання Комісією ГУ ДФС у м. Києві вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, як щодо квитанцій від 26.04.2019, так і до оскаржуваних рішень №153756/42831780 від 03.05.2019 №1153754/42831780 від 03.05.2019, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог контролюючого органу.
Суд врахував, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідних рішень за їх наслідками.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.
Отже, позиція відповідача-2 щодо ненадання платником податків копій певних документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, є необґрунтованою, а в спірних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі №640/983/19.
На підставі викладеного судом встановлено протиправність спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням наведеного, контролюючим органом не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Щодо вимог позивача про реєстрацію податкових накладних суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України (на даний момент ДПС України).
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга №10465/83), запорукою вірного застосування - дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Зважаючи, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті неправомірно, а інших підстав для відмови в їх реєстрації не вбачається, суд констатує наявність підстав для зобов`язання відповідача-1 Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019 днем фактичного подання на реєстрацію.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 3842,00 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 7, кв. 54, код ЄДРПОУ 42831780) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення №153756/42831780 від 03.05.2019 №1153754/42831780 від 03.05.2019 щодо не реєстрації в Єдиному реєстрі, накладних №2 від 18.04.2019 та №3 від 10.04.2019, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології".
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 18.04.2019 та № 3 від 10.04.2019, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології", датою їх подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготехнології" судові витрати у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.
Повне судове рішення складено 08.04.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.В.Загацька
Судове рішення № 126444118, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 08.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/18047/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: