Рішення № 126442719, 08.04.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/16766/24

Провадження № 2/750/602/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Рахманкулової І.П.,

секретаря Мишастої К.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини щодо майна після смерті дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовано позов тим, що у 2018 році позивач разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 виїхали до Сполучених Штатів Америки, за місцем проживання їх дітей. До цього часу подружжя постійно проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить позивачу та його дружині в рівних частинах (по 1/2 частці). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла на території США. Після її смерті ОСОБА_1 , з урахуванням похилого віку та різкого погіршення стану здоров`я, не мав змоги звернутися до відповідних органів нотаріату в Україні або здійснити такі дії шляхом направлення відповідної заяви через офіційні дипломатичні представництва України в США. Також, з урахування вказаних причин та через обґрунтовані побоювання за свою безпеку через триваючу військову агресію російської федерації, що супроводжується постійними ракетними обстрілами, позивач не мав змоги особисто прибути до України для належного оформлення спадщини. Тільки у серпні 2024 року ОСОБА_1 зміг оформити у відповідних установах Сполучених Штатів Америки довіреність на представництво свої інтересів, зокрема і щодо оформлення спадщини.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник Чернігівської міської ради у встановлений законом строк відзив на позов не подав.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06лютого 2025року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, вказавши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити

Представник Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_2 , про що 11 серпня 2022 року Департаментом здоров`я штату Пенсільванія, Сполучених Штатів Америки, видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано 17 жовтня 1970 року, що підтверджується копією свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 29 листопада 2024 року № 10510, вказана квартира належить позивачу та його дружині на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 вересня 1998 року в рівних частинах по 1/2 кожному (а.с. 35).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 80145656 від 18.02.2025, спадкова справа щодо майна після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Як зазначено у позовній заяві, після смерті дружини ОСОБА_1 , з урахуванням похилого віку та різкого погіршення стану здоров`я, не мав змоги звернутися до відповідних органів нотаріату в Україні або здійснити такі дії шляхом направлення відповідної заяви через офіційні дипломатичні представництва України в США. Також, з урахування вказаних причин та через обґрунтовані побоювання за свою безпеку через триваючу військову агресію російської федерації, що супроводжується постійними ракетними обстрілами, позивач не мав змоги особисто прибути до України для належного оформлення спадщини. Тільки у серпні 2024 року ОСОБА_1 зміг оформити у відповідних установах Сполучених Штатів Америки довіреність на представництво свої інтересів, зокрема і щодо оформлення спадщини.

Згідно статті 1216Цивільного кодексуУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частинами першою, другою статті 1220Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1261Цивільного кодексуУкраїни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Нормами частини першої статті 1268Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із частиною першою статті 1269Цивільного кодексуУкраїни спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частина перша статті 1270Цивільного кодексуУкраїни передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272Цивільного кодексуУкраїни визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для її прийняття.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. При цьому, поважність таких причин повинна бути обов`язково обґрунтована.

Разом з тим, закон не містить застережень, які саме причини є поважними і визнання їх такими залежить від обставин конкретної справи.

Суд враховує, що за змістом пункту 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Гарантоване статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Слід також зазначити, що принцип «пропорційності», яким відповідно до статті 2ЦПК України разом з іншими принципами зобов`язаний керуватися суд, тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Одночасно, дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Також, суд вважає, що обмеження позивача у прийнятті спадщини буде невиправданим втручанням у його приватну сферу і становитиме для нього надмірний тягар та не забезпечить розумний баланс між інтересами сторін.

За таких обставин, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, керуючись принципом пропорційності для забезпечення розумного балансу між інтересами сторін, беручи до уваги те, що в Україні з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який діє і на момент ухвалення судом рішення, з урахуванням похилого віку позивача та різкого погіршення стану його здоров`я, внаслідок чого він не мав змоги звернутися до відповідних органів нотаріату в Україні або здійснити такі дії шляхом направлення відповідної заяви через офіційні дипломатичні представництва України в США, а тому суд знаходить підстави для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) до Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів; код ЄДРПОУ - 34339125) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя