Ухвала суду № 126442620, 01.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44929/24

Провадження № 2-о/761/147/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участі:

представника заявника: Горбачової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Київської міської ради, заінтересована особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в :

В грудні 2024р. Київська міська рада звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просила суд:

-визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,4 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., що залишилась після смерті ОСОБА_1 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відумерлою спадщиною та передати зазначене житлове приміщення до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка належить спадкодавцю, та яка на цей час, не прийнята спадкоємцями за заповітом чи за законом.

Разом із тим, у заяві вказано, що 19 лютого 2018р. право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 , який не мав законного права для реєстрації вказаного права власності. Також представник заявника вказав, що у матеріалах справи №761/15823/23 міститься інформація про смерть ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відтак, на думку заявника, станом на момент подачі вказаної заяви до суду (грудень 2024р.) квартира належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 04 грудня 2024р. відкрито провадження у справі.

Як повідомлено стороною заявника та вбачається із відомостей, які містяться у відкритому доступі (офіційний сайт судової влади України), у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №761/15823/23 за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», Житлово-будівельний кооператив «Ліра», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Білоконь М.В., третя особа без самостійних вимог - ТОВ «Р-Лайн» про визнання недійсною та скасування довідки ЖБК про виплату паю, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (головуючий у справі: суддя Матвєєва Ю.О.).

Запитом Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025р. було витребувано копії документів, які містяться у матеріалах справи №761/15823/23, а саме: копію позовної заяви (в тому числі і уточнених позовних заяв/виправлених редакцій позову, у разі наявності); копію процесуальних документів суду, на підставі яких було залучено до участі у даній справі інших сторін або учасників процесу (позивачів, відповідачів, третіх осіб).

17 березня 2025р. супровідним листом, за підписом судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О., було надано витребувані копії документів із матеріалів цивільної справи №761/15823/23.

Як вбачається із матеріалів справи №761/15823/23, предметом спору у цій справі є визнання недійсною та скасування довідки, серії та номер: 112, видану ЖБК «Ліра» 27 січня 1999р. на ім`я ОСОБА_2 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), прийняте 19 лютого 2018р. Янчук С.В., державним реєстратором Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу», м. Київ, запис про право власності №24929714 від 19 лютого 2018р., про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Позовні вимоги у зазначеній справі обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 06 листопада 1973р. по 07 травня 1991р. У 1975р. ОСОБА_3 був прийнятий у члени ЖБК «Ліра», та як членом кооперативу останнім було сплачено пайовий внесок за вказану квартиру. Оскільки, право власності на квартиру було зареєстровано за померлою ОСОБА_4 на підставі довідки, виданої ЖБК «Ліра» 07 серпня 1992р., позивач ОСОБА_3 є співвласником вказаного об`єкту нерухомого майна, оскільки був членом ЖБК «Ліра», вніс частину пайового внеску та вказане майно було придбано під час зареєстрованого шлюбу. Однак, 20 лютого 2018р. ОСОБА_2 було зареєстровано право власності за останнім на вказану квартиру на підставі довідки, виданої ЖБК «Ліра» 27 січня 1999р. Позивач вважає вказану реєстрацію права власності незаконною, оскільки, ЖБК «Ліра» не мав права видавати у 1999р. повторно довідку про сплату паю за кооперативну квартиру ОСОБА_2 , оскільки, така ж довідка була видана ОСОБА_4 у 1992р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024р. у справі №761/15823/23 було залучено до участі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - Київську міську раду.

У судовому засіданні судом на обговорення ставилось питання щодо залишенню поданої Київською міською радою заяви про визнання спадщини відумерлою без розгляду на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Представник заявника у судовому засіданні заперечував щодо залишення вказаної заяви без розгляду.

Представником Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації було подано до суду заяву, у якій останній клопотав перед судом про розгляд справи у відсутність уповноваженого представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, про наявність правових підстав для залишення заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, з огляду на наступне.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України)

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою (п. 8 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020р. в справі № 408/154/19-ц (провадження №61-16397св19) вказано, що: «особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права. Отже, набуття права власності на відумерлу спадщину територіальною громадою можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.».

Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - права власності на квартиру.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019р. у справі №175/423/18 (провадження № 61-8171св19).

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022р. в справі №139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) зазначено, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.».

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Під час розгляду вказаної заяви, судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №761/15823/23, за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», Житлово-будівельний кооператив «Ліра», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Білоконь М.В., третя особа без самостійних вимог - ТОВ «Р-Лайн» про визнання недійсною та скасування довідки ЖБК про виплату паю, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як вбачається із копії позову у справі №761/15823/23, позивачем у цій справі оспорюється законність набуття права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_2 , до участі у вказаній справі в якості правонаступника останнього було залучено Київську міську раду.

Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_5 в межах цивільної справи №761/15823/23 оспорюється право Київської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 , а отже, вказане, на думку суду, перешкоджає в реалізації права заявника на можливість розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, тобто наявний спір про право, що підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою, без розгляду.

Керуючись статтями 260, 261, 294, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву Київської міської ради, заінтересована особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 07 квітня 2025р.

Суддя: