Вирок № 126442483, 12.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5230/25 1-кп/760/2757/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України,

за участю сторін:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_3 на початку 2024 року, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, діючи умисно, з метою отримання прибутку від збуту культурних цінностей шляхом їх контрабанди, розмістила у мережі Інтернет оголошення про продаж персня, який належить до культурних цінностей, що мають історичне, художнє, етнографічне та культурне значення.

Після чого, у березні 2024 року, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, ОСОБА_3 домовилась з невстановленою досудовим розслідуванням особою з Грецької Республіки про продаж культурної цінності - персня та його відправку міжнародним поштовим відправленням.

В подальшому, 02.04.2024 ОСОБА_3 прибула у відділення № 61047 оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та оформила поштову накладну на міжнародне поштове відправлення № RL 061537420 UA, вказавши при цьому в митній декларації CN 22 вміст відправлення «жіноче кільце», не зазначивши в супровідних документах інформацію, що перстень є культурною цінністю, а його пересилання за межі України згідно Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених Постановою № 270 Кабінету Міністрів України від 05.03.2009, Митного кодексу України, Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженого Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27.10.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.1999, заборонено.

Надалі, в цей же день, ОСОБА_3 , перебуваючи у відділенні № 61047 оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за адресою: м. Харків, вул. Шарикова, 29, відправила міжнародне поштове відправлення № RL 061537420 UA з культурною цінністю - перснем, невстановленій досудовим розслідуванням особі у Грецьку Республіку.

Таким чином, ОСОБА_3 виконала усі дії, які вважала необхідними для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, однак не довела свої дії до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки 13.05.2024 міжнародне поштове відправлення № RL 061537420 UA було затримане на митному посту «Укрпошта» Київської митниці Дермитслужби за адресою: м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3 у період з квітня по травень 2024 року розмістила у мережі Інтернет оголошення про продаж медальйона-дукача (18-19 ст.), після чого, шляхом електронного листування досягла домовленості з невстановленою особою з Угорщини про продаж культурної цінності - медальйона-дукача (18-19 ст.) та його відправку через міжнародне поштове відправлення.

Надалі, 01.05.2024 ОСОБА_3 прибула у відділення № 61047 оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та оформила поштову накладну на міжнародне поштове відправлення № RL 062244586 UA, вказавши при цьому в митній декларації CN 22, що вміст відправлення «жіноче кільце», не зазначивши в супровідних документах інформацію, що медальйон-дукача (18-19 ст.) є культурною цінністю, а його пересилання за межі України згідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Митного кодексу України, Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженого Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27.10.1999, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 17.11.1999, заборонено.

Надалі, в цей же день, ОСОБА_3 , перебуваючи у відділенні № 61047 оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за адресою: м. Харків, вул. Шарикова, 29, відправила міжнародне поштове відправлення № RL 062244586 UA з культурною цінністю - медальйоном-дукача (18-19 ст.), невстановленій досудовим розслідуванням особі в Угорщину.

Таким чином, ОСОБА_3 виконала усі дії, які вважала необхідними для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, однак не довела свої дії до кінця, з причин, що не залежали від її волі, оскільки 19.07.2024 міжнародне поштове відправлення № RL 062244586 UA було затримане на митному посту «Укрпошта» Київської митниці Дермитслужби за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2.

У відповідності до п. 1) ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

З доданої до обвинувального акту угоди про визнання винуватості від 26.02.2025, укладеної між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_3 в ході досудового розслідування свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялась, в подальшому, зобов`язується не вчиняти кримінальних правопорушень.

В підготовчому судовому засіданні сторонам роз`яснений зміст ч. 4 ст. 474 КПК України і наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 показала, що цілком розуміє свої права і наслідки укладення угоди про визнання винуватості, які їй були роз`яснені судом, вказуючи, що укладення нею угоди носить добровільний характер.

Сторони просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо тяжких злочинів.

З позиції сторін в суді вбачається, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Надана суду угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472, ч. 7 ст. 474 КПК України, під час перевірки угоди встановлено можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, вважає доведеною винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинила закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей (контрабанду), не доведений до кінця з причин, що не залежали від її волі.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, раніше не судимої, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави витрати на залучення експерта.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

За викладеним, керуючись ст. ст. 314, 468-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.02.2025 між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 : періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2025, - скасувати.

Речові докази у провадженні:

-мобільний телефон «Redmi 8 Note Pro», металошукач - повернути ОСОБА_3 ;

- перстень, медальйон-дукача (18-19 ст.), - конфіскувати в дохід держави;

- тесло, ніж, наконечник списа, пряжку поясну - передати державі, в особі Національного музею історії України, для постійного зберігання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 24232,96 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з обмеженнями, передбаченими ч. 2 ст.473 КПК України.

Головуюча суддя: