Ухвала суду № 126439318, 07.04.2025, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №644/1201/19

Провадження № 2/552/31/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 07.04.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Безугла А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Харківська міська рада про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань із сплати коштів пайової участі,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Суд,дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 березня 2019 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Орджонікідзевськогорайонного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа Харківська міська рада про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань із сплати коштів пайової участі.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року справа прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року зупинено провадження до набрання законної сили судового рішення по цивільній справі № 644/130/16 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04.11.2024 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Справа призначалась до розгляду, а саме на 13 січня 2025 року, 07 квітня 2025 року, проте представник позивача в судові засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи в його відсутність не надходило, причина неявки невідома.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак у всі судові засідання позивач свого представника не направив, тобто фактично самоусунувся від виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В пункті 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до норм ст.ст. 13, 44 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.

Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

В Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.

Отже, позивач повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно свого представника не направив та поважних причин неявки не повідомив.

Таким чином, оскільки представник позивача, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибув, доказів поважності причин неявки суду не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Харківська міська рада про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань із сплати коштів пайової участі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу , що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна