Рішення № 126438827, 08.04.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3523/18

Провадження №2/367/168/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.

за участі секретаря судових засідань Тараненко О.М.,

розглянувши справу у судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 адвокат Майоров В.О. звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування рішення.

Позов мотивований тим, що 21 серпня2009року рішенням Гостомельської селищної ради №855-44-VI, ОСОБА_1 (надалі - Позивач) надано дозвіл на збір матеріалів вибору земельної ділянки площею 0,0700га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Пунктом 2 рішення Гостомельської селишної ради від 21 серпня2009року встановлено, що матеріали вибору земельної ділянки площею 0,0700га в АДРЕСА_1 , мають бути подані на затвердження до Гостомельської селищної ради протягом 1 (одного) року. Тобто, готові матеріали вибору земельної ділянки мають бути подані до Гостомельської селищної ради протягом 1 (одного) року з дня їх виготовлення.

19 червня2014року рішенням Гостомельської селищної ради №1136-43-V внесено зміни до рішення Гостомельської селищної ради від 21 серпня2009року №85544-VI «Про надання дозволу ОСОБА_1 та викладено в новій редакції.

ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0700га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 (надалі - Земельна ділянка).

У2015році рішенням Гостомельської селищної ради від 29 січня2015року №972-52-VI внесено зміни до рішення Гостомельської селищної ради від 19 червня2014року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орінтовною площею 0,1180га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 .

Рішенням Гостомельської селищної ради від 11 червня2015року №1056-55-VI «Про перейменування вилиць та провулків у селищі Гостомель», вулицю Ворошилова перейменовано на вулицю Степова.

Під час розробки проекту землеустрою КП «Ірпінське земельно - кадастрове бюро» було встановлено, що земельна ділянка, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на підставі Рішення Гостомельської селишної ради від 29 січня2015року, вже є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі та має кадастровий номер: 3210945900:01:040:4638.

Згідно інформації з Публічної кадастрової карти за кадастровим номером 3210945900:01:040:4638 земельна ділянка зареєстрована за №27 б.

Так, за координатами місця розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 зареєстрована земельна ділянка під АДРЕСА_2 загальною площею 0,1160га з іншим цільовим призначенням.

Звернувшись до Гостомельської селищної ради (надалі - Відповідач) щодо роз?яснень даної ситуації, Позивачу було повідомлено про те, що оскільки, вона не оформила своє право власності на земельну ділянку площею 0,0700га по АДРЕСА_1 , на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 21 серпня2009року №855-44-VI «Про надання дозволу ОСОБА_1 на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки», то Гостомельська селищна рада передала земельну ділянку у власність ОСОБА_3 .

Відповідач на підставі рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою передав у власність ОСОБА_3 земельну ділянку.

Протиправність рішення Відповідача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 та рішення про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3 на земельну ділянку полягає в наступному.

Позивач першою подала клопотання Відповідачу про отримання земельної ділянки у власність та отримала від нього дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Тобто, після надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 19 червня20145у та рішення Гостомельської селищної ради від 29 січня2015року у Позивача вже виникло право на земельну ділянку.

Оскільки, рішення Гостомельської селищної ради від 19 червня2014року та рішення Гостомельської селищної ради від 29 січня2015року, на даний час не скасовані, то Відповідач протиправно виніс рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку та рішення про затвердження проекту землеустрою. Знаючи, що Позивач займається збором документів, замовленням землеустрою на земельну ділянку Відповідача, ухвалює рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 , у якої також виникло право на земельну ділянку.

Протиправність рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_5 та рішення про затвердження проекту землеустрою полягає ще в тому, що Відповідачем було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, який у подальшому затверджений, на ту ж саму земельну ділянку, що і Позивачу, але під іншим номером.

Також рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_5 на земельну ділянку та рішення про затвердження проекту землеустрою порушує права ОСОБА_2 .

Земельна ділянка площею 0,1180га виділена Позивачу із земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 .

Позивач є родичкою ОСОБА_2 та проживає разом з нею у її будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У постійному користуванні ОСОБА_2 рахувалось 0,1420га.

На підставі рішення Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради народних депутатів №107 від 13 жовтня1993року за ОСОБА_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , додатково закріплена земельна ділянка площею 700 кв.м, яка знаходиться біля її садиби.

Загальна площа земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 складає 0,2120 га, з них: постійне користування - 0,1420га, тимчасове користування (город) - 0,07 га.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради №72 від 14 червня 2002року «Про впорядкування житлових будинків по АДРЕСА_4 .

Для поліпшення житлових умов ОСОБА_2 погодилась відмовитись від земельної ділянки загальною площею 0,07 га на користь Позивача для будівництва останньою житлового будинку.

Рішеннями про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 та про затвердження проекту землеустрою, ОСОБА_2 припинено право постійного користування на більшу частину її земельної ділянки без її згоди та судового рішення, чим порушено її права постійного користування на земельну ділянку.

Так, Відповідач, посилаючись на рішення Гостомельської селищної ради від 21 серпня2009року №855-44-VI, яке повністю викладено в новій редакції на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 19 червия2014року та рішення Гостомельської селищної ради від 29 січня2015року, які на даний час не скасовані, прийшов до висновку, що Позивач право на земельну ділянку втратив. Судове рішення про позбавлення Позивача права на земельну ділянку відсутнє.

Ухвалюючи рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3 на земельну ділянку, Відповідач протиправно позбавив Позивача права, яке не скасовано, на земельну ділянку.

Враховуючи наведене, рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3 порушують права та законні інтереси Позивача, прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Звертає увагу суду, що представником Позивача було направлено адвокатський запит з проханням надати рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3 , однак, станом на день подання позову, Відповідач вищезазначені рішення не надав, а тому представник Позивача не може зазначити номер та дату.

З урахуванням змін до позовної заяви (редакція позову від 02.02.2021) просить визнати недійсним та скасувати рішення Гостомельської селищної ради №410-23-VII від 18.05.2017 про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати недійсним та скасувати рішення Гостомельської селищної ради №563-33-VII від 18.01.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1160 га кадастровий номер 321094500:01:040:4638 у Державному земельному кадастрі України, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1160 га кадастровий номер 321094500:01:040:4638. Стягнути з відповідача судовий збір.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

До суду від представника Гостомельської селищної ради Київської області надходив відзив на позовну заяву, в якому зазначили про те, що дійсно Позивач, яка звернулась в2009році з відповідним клопотанням до селищної ради, отримала дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки. Однак, більше ніяких дій для того, щоб отримати безоплатно у власність земельну ділянку, вона не робила. Проте, земельним законодавством такий порядок передбачений. Вказують про те, що для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку, громадянину України необхідно здійснити низку дій, які визначені чинним законодавством України. Тому, рішення про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, як вважає Позивач, не являється правовстановлюючим документом.

Зазначають про те, що позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення Гостомельської селищної ради № 410-23-VII від 18 травня2017року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 », тобто ненормативного акта, що застосувався одноразово та з прийняттям якого виникли правовідносини, пов?язані з реалізацією певних суб?єктивних прав, не підлягає задоволенню, оскільки, спірне рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання, а його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, яке грунтується на правовстановлюючих документах. Враховуючи те, що рішення Гостомельської селищної ради Київської області № 410-23-VII від 18.05.2017року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідає вимогам ст. 118 Земельного Кодексу України, то рішення №563 - 33-VII від 18 січня2018року, яким передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1160га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , було прийнято без порушення вимог чинного законодавства. Таким чином, оскільки, Гостомельська селищна рада мала всі законні підстави для прийняття спірного рішення, то з огляду на вище викладене, вважають позов не обґрунтованим та просять відмовити в його задоволенні.

До суду від третьої особи ОСОБА_2 надходили письмові пояснення по справі, в яких дублюються обставини, викладені в позовній заяві, зазначається також про те, що рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 на земельну ділянку та рішення про затвердження проекту землеустрою порушує права ОСОБА_2 , оскільки, вказаними рішеннями припинено право постійного користування на більшу частину її земельної ділянки без її згоди та судового рішення, просить позов задовольнити.

В письмових поясненнях представник Позивача зазначав про те, що не можна вважати справедливим і розумним не надання землі особі, яка раніше за інших дізналась про існування вільної земельної ділянки і звернулась з відповідною заявою, та навпаки, надання земельної ділянки особі, яка пізніше за інших звернулась з відповідною заявою, але якій, тим не менше, надано перевагу. Разом з тим, вказує також про те, що у практиці касаційних судів існує різний підхід щодо вирішення спорів у справах про визнання незаконними актів органів державної влади або місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок у ситуації, коли дозвіл на розроблення проетк землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, а тому справа містить виключку правову проблему.

Ухвалою суду від 18.05.2018 по справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 31.08.2021 справу прийнято до провадження судді Мерзлого Л.В. та вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2023 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. До суду від представника позивача - адвокат Майорова В.О. надходила заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Гостомельської селищноїради Київськоїобласті не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у їх відсутність, у задоволенні позову просять відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В ч.1 статті 5 ЦПК України, зазначено про те, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

У відповідності з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Частиною 2 ст.78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в листі за підписом першого заступника селищного голови Гостомельської селищної ради Київської області від 14.03.2018 вих.№301782 зазначено про те, що рішенням Гостомельської селищної ради від 21.06.2009 №1136-43-V «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки», ОСОБА_1 надано дозвіл на збір матеріалів вибору земельної ділянки площею 0,0700 га по АДРЕСА_1 , термін дії якого становив 1 рік. Зазначено також про те, що рішення про надання дозволу не є підставою для виникнення права власності на земельну ділянку. Виходячи з наведеного, на вказану земельну ділянку не було оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, тобто, земельна ділянка залишалась в комунальній власності територіальної громади.

Рішенням Гостомельської селищної ради від 19 червня2014року №1136-43-V внесено зміни до рішення Гостомельської селищної ради від 21 серпня2009року №85544-VI «Про надання дозволу ОСОБА_1 та викладено в новій редакції. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0700га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 (надалі - Земельна ділянка).

Рішенням Гостомельської селищної ради від 29 січня2015року №972-52-VI внесено зміни до рішення Гостомельської селищної ради від 19 червня2014року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орінтовною площею 0,1180га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 .

Рішенням Гостомельської селищної ради від 11 червня2015року №1056-55-VI «Про перейменування вилиць та провулків у селищі Гостомель», вулицю Ворошилова перейменовано на вулицю Степова.

17.05.2017 ОСОБА_3 звернулась до Гостомельської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1160 га у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 .

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 18.05.2017 № 410-23-VII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 », надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,1160 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 . Після погодження проекту у порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою необхідно подати до Гостомельської селищної ради для його затвердження та передачі земельної ділянки у власність.

Згідно листа КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» від 16.04.2018 №22/18 вбачається, що КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» не може виконати умови укладеного між підприємством та ОСОБА_1 договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки земельна ділянка, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на підставі рішення Гостомельської селишної ради від 29 січня2015року, вже є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі та має кадастровий номер: 3210945900:01:040:4638.

Разом з тим, матеріалами справи також встановлено наступне.

01.12.2017 ОСОБА_3 звернулась до Гостомельської селищної ради із заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,1160 га у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 .

Актом обстеження від 05.12.2017 комісією виконавчого комітету Гостомельської селищної ради встановлено відсутність зелених насаджень на вказаній ділянці.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.11.2017 вбачається, що земельна ділянка площею 0,1160 га кадастровий номер 3210945900:01:040:4638, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є комунальною власністю.

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області №563-33-VII від 18.01.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 в селищі Гостомель», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (3210945900:01:040:4638) площею 0,1160 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 . Надано гр. ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,1160 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .

До матеріалів справи представником Відповідача було долучено копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 площею 0,1160 га в сел Гостомель по АДРЕСА_2 .

Разом з тим, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.11.2018, власником земельної ділянки кадастровий номер 321094500:01:040:4638, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 , право власності якого зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу серія 592 від 15.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С.

Таким чином, вимоги Позивача ґрунтуються на тому, що оскільки, рішення Гостомельської селищної ради, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1180га у власність Позивача скасовано не було, то приймаючи рішення щодо надання дозволу на розробку та затвердження проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки у власність ОСОБА_6 , Гостомельська селищна рада порушила вимоги земельного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов?язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб?єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об?єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік є вичерпний та закріплений в частині 7 статті 118 ЗК України.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання (стаття 123 ЗК України ).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України.

За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб?єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов?язки, тобто у іншої особи вже виникло право на користування чи власність на земельну ділянку. При цьому, захист прав позивача має бути нерозривно пов?язаним з таким фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на цю земельну ділянку.

Виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня2013 року (справа № 21-358a13) та від 07 червня2016року (справа №21-1391a16).

У поданому представником Відповідача відзиві зазначалось про те, що в даному випадку, як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_1 , мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається з кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тобто, у Позивача не має підстав вважати приорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак - і порушеного права Позивача.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тому, рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, як вважає Позивач, не являється правовстановлюючим документом.

Крім того, частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов?язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня2009року №7-рп/2009у справі №1-9/2009, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб?єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так, у зв?язку з прийняттям суб?єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов?язані з реалізацією певних суб?єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов?язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Таким чином, рішення Гостомельської селищної ради Київської області №410-23-VII від 18.05.2017року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення № 563-33-VII від 18 січня2018року, яким передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1160 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , є актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки, у такий спосіб виникло право власності земельною ділянкою і це право грунтується на правовстановлюючих документах.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення Гостомельської селищної ради № 410-23-VII від 18 травня2017року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 », тобто ненормативного акта, що застосувався одноразово та з прийняттям якого виникли правовідносини, пов?язані з реалізацією певних суб?єктивних прав, не підлягає задоволенню, оскільки, спірне рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання, а його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, яке грунтується на правовстановлюючих документах.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що не має підстав вважати приорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладена у постанові Верховного Суду України від 27.03.2018року у справі №463/3375/15-а.

Крім того, земельна ділянка яка відведена на підставі оспорюваного рішення від 18.01.2018року у власність ОСОБА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу від 15.02.2018року відчужена ОСОБА_4 .

Разом з тим, Позивач позовних вимог до ОСОБА_6 не пред`явила, клопотань про залучення її до участі у справі як співвідповідача не заявляла, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішення Гостомельської селищної ради № 563-33-VII від 18 січня2018року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 площею 0,1160га» та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України, внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов?язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, в задоволенні вказаних вимог слід відмовити з цих підстав. Відповідно, в задоволенні позовної вимоги про припинення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну слід відмовити внаслідок того, що вона є похідною.

Відповідно дост. 141 ЦПК України,судовий збір у разі відмови в задоволенні позову покладається на позивача.

На підставі ст. 19,144Конституції України, ст. 12,116,118,122,123,125,126,152 ЗК України, керуючись ст. ст.4, 10, 76, 81, 84, 141, 259, 264-265, 268,273, 280-282, 289ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київвської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування рішення,- відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Л.В. Мерзлий