Рішення № 126438412, 08.04.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/402/25

Провадження № 2/288/266/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Корнинської селищноїради Житомирськогорайону Житомирськоїобласті (далі-відповідач)про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Після смерті батька відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 3,7173 га, яка розташована на території села Білки, Корнинської ОТГ, Житомирського району, Житомирської області.

Батько позивача був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_3 , невісткою ОСОБА_4 та внучкою ОСОБА_5 . Однак, проживав в селі Білки Попільнянського району, Житомирської області, без реєстрації до дня смерті.

Позивач була переконана, що після смерті батька спадщину прийняв його син- її брат ОСОБА_2 , так як він на час смерті батька постійно проживав та був зареєстрований разом з ним.

Однак, влітку 2025 року позивач дізналась, що її брат не оформив спадщину після смерті батька та вона звернулась до нотаріуса за місцем фактичного проживання на час смерті батька в смт. Попільня Житомирського району Житомирської області.

Під час підготовки та зібрання документів для визначення місця відкриття спадщини, нотаріусом витребувано інформацію про реєстрацію місця проживання спадкодавця. З відповіді від відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.06.2024 року стало відомо про те, що спадкодавець ОСОБА_2 значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.10.1974 року по 23.09.2004 року, тобто з вказаної дати був знятий з реєстрації місця проживання.

Спадкодавець ОСОБА_2 постійно проживав без реєстрації до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 , одиноко.

Таким чином, на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 , його місце проживання у визначний законом спосіб не було зареєстроване.

Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, що підтверджує неприйняття після його смерті спадщини іншими спадкоємцями.

Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину 25.02.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що минув строк прийняття спадщини.

Позивач не подавала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , так як була переконана, що спадщину після його смерті прийняв інший спадкоємець першої черги- син ОСОБА_3 .

Так як після смерті батька позивача наявне спадкове майно, яке необхідно оформити, тому необхідно вирішити питання про поновлення строку для подачі заяви про прийняття спадщини, так як інші спадкоємці спадщини не прийняли.

Таким чином, позивач вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин та має право на його поновлення.

Позивач просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати віднести на її рахунок.

Позивач в судове засідання не з`явилась, просила справу розглядати без її участі.

Представник Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розгляд вказаної справи проводити без участі їх представника.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 липня 2010 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 11773. /а.с. 6/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 липня 1973 року Печерським бюро ЗАГС м. Києва, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , запис за № 1185. /а.с. 7/

Згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 16 січня 2004 року, ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації від 18.08.2003 року № 328, є власником земельної ділянки площею 3,7173 га, земельна ділянка розташована в с. Білки Білківська сільська рада, ділянка НОМЕР_3 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. /а.с. 8/

Як вбачається з довідки № 199 від 13 червня 2024 року, виданої Корнинською селищною радою Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Мохначка, Попільнянського району, Житомирської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав без реєстрації до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_2 , одиноко. /а.с. 9/

Відповідно до повідомлення № 105/26-14-418 від 25 червня 2024 року Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, станом на 03 липня 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 , значились зареєстрованими: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 17.10.1974 року по 23.09.2004 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований з 13.01.2000 року по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 07.12.2006 року по теперішній час; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована з 20.04.2000 року по теперішній час. /а.с. 10/

Згідно з Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданого 25 лютого 2025 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі інформація відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня. /а.с. 11/

Як вбачається з повідомлення від 25 лютого 2025 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у прийняті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зв`язку з пропуском строку для подання вказаної заяви. Строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 03.01.2011 року. /а.с. 12/

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згіднодо статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, який вона пропустила з поважних причин, так як вважала, що спадщину прийняв її рідний брат, оскільки проживав разом з батьком, проте брат спадщину не приймав.

Частина 1 статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 5 Цивільного Кодексу України що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно до статей 1216 ,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є такі причини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (постанова ВС від 26.01.2022 р. №525/1067/20)

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11липня 2022року у справі № 650/48/20,від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що вона вважала, що спадщину після смерті її батька прийняв рідний брат, який був зареєстрований та проживав з батьком за однією адресою. Однак лише влітку 2025 року вона дізналась, що її брат не прийняв спадщину після смерті їх батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, позивач не надає будь-якої інформації, про те чи вона спілкувалась зі своїм братом чи ні у вказаний період часу, і чому після смерті батька з 2010 року по 2025 рік вона не цікавилась спадщиною.

Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на доказах з яких можливо зробити висновок про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Не може бути визнано поважною причиною пропуску строку невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину.

Крім того, із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач звернулася лише у березні 2025 року, через майже п`ятнадцять років з моменту смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є досить тривалим проміжком часу.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Також, неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

У цьому аспекті потрібно також враховувати, що право на прийняття спадщини є суб`єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надано альтернативу: прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Право особи на відмову від прийняття спадщини може бути реалізоване, зокрема, й шляхом неподання спадкоємцем протягом встановленого ЦК України строку заяви про прийняття спадщини, а реалізація цього права передбачає виникнення чи можливість виникнення в інших осіб права на спадкування та, як наслідок, набуття ними матеріального права, втручаючись у яке, потрібно дотримуватися, зокрема, й принципу «пропорційності».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Позивач звернуласьдо судуз позовомв якомупросить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька, так як вона пропустила вказаний строк у зв`язку з невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину.

Проте, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що позивач не надала суду жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, які об`єктивно перешкодили їй своєчасно прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у період з 03 липня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Отже доказів того, що існували об`єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений вимогами законодавства строк позивачем не надано.

Таким чином, позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надано доказів, які свідчать про наявність у неї об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подачі такої заяви в межах шестимісячного строку.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин, і тому у задоволенні поданого позову необхідно відмовити.

Відповідно достатті 141 ЦПК України,у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, позивач при зверненні до суду з даним позовом просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись статтями 5, 15, 16, 1217, 1218, 1220, 1269, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник