Ухвала суду № 126436826, 08.04.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №947/3945/25

Провадження №2/522/4536/25

УХВАЛА

08 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кияшка О.О. про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю з Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії.

08.04..2025 р. до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кияшко О.О. про відвід судді, в обґрунтування чого зазначено, що позивачка звернулась до Київського районного суду м. Одеси із позовною заявою за правилами альтернативної підсудності. На думку представника позивача - адвоката Кияшко О.О. судом у незаконний спосіб 06.02.2025 року була винесена неправосудна ухвала про зміну підсудності на Приморський районний суд міста Одеси за місцем знаходження ГУ ПФУ в Одеській області до якого позивачем не заявлялось позовні вимоги. Адвокат зазначає, що 11.03.2025 року позивач подала заяву про припинення порушення щодо доступу до правосуддя. У відповіді на заяву суд зазначив, що 11.03.2025 року справу передано та здійснено перерозподіл у Приморському районному суді міста Одеса 17.03.2025 року. Заявник вважає, що склад суду який з часу розподілу не здійснив процесуальних дій щодо відкриття провадження у дані справи фактично позбавляє право Позивача на судовий захист та розгляду у розумний строк, а тому не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу з підстав наявності на думку заявника інших обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості.

Суд, дослідивши заяву приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п. 3 ст. 46 ЦПК).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

По справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі зазначеного вище, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, у справі «Хаушильд проти Данії» зазначено, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.

Дослідивши викладені в заяві підстави для відводу головуючого судді, суд вбачає, що останні не знайшли свого підтвердження, фактично заява не містить обґрунтування щодо необхідності відвести суддю та заява не містить підстав для відводу судді визначених ст. 26 ЦПК України.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.

Отже, передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено, тому суд визнає заяву про відвід необґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 35-40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кияшка О.О. про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - вважати необґрунтованою та передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Донцов Д.Ю.