Рішення № 126433726, 02.04.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2875/24 Провадження № 2/304/289/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/2875/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 71085, 20 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що між АТ«ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№ 2001184956801від 30листопада 2018року.На підставізазначеного кредитногодоговору Позичальникунадано грошовікошти вякості кредитуу сумі22000грн,на умовахстроковості,поворотності таоплатності.Розмір процентноїставки склав47,88%річних,а розміркомісії закористування кредитом 0%.Відповідач довготривалийстрок невиконував належнимчином своїкредитні зобов`язанняперед Банком.Заборгованість відповідачаперед Банкомстаном на07травня 2024року складала33523,17грн,з яких21596,66грн заборгованість закредитом;11926,51грн заборгованість запроцентами.

Також указує, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено ще один кредитний договір № 3001184949301 від 03 грудня 2018 року. На підставі зазначеного кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 13 282, 76 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01 % річних, а розмір комісії за користування кредитом 0%. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед Банком. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 07 травня 2024 року складала 493, 73 грн, з яких 493, 59 грн заборгованість за кредитом; 0, 14 грн заборгованість за процентами.

Крім цього вказує, що між Акціонерним товариством «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001553795401 від 17 лютого 2020 року. На підставі зазначеного кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 25000 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01% річних, а розмір комісії за користування кредитом 3,99%. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед Банком. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 07 травня 2024 року складала 37 068, 30 грн, з яких 22 895, 60 грн заборгованість за кредитом; 8, 20 грн заборгованість за процентами та 14164, 50 грн заборгованість за комісією.

08 травня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО» (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серія ФК № 1337, видане 15 березня 2018 року Нацкомфінпослуг), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників Банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1

16 липня 2024 року між ТОВ «ФК ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» (ліцензія на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит; переоформлена Національним банком України 27 березня 2024 року, витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0026/24179 від 28 березня 2024 року), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ (Позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 станом на дату укладання Договору факторингу склала:

-за Кредитним договором 1001553795401 37 068, 30 грн, з яких 22 895, 60 грн заборгованість за кредитом; 8, 20 грн заборгованість за процентами та 14164, 50 грн заборгованість за комісією;

-за Кредитним договором 3001184949301 493, 73 грн, з яких 493, 59 грн заборгованість за кредитом; 0, 14 грн заборгованість за процентами;

-за Кредитним договором 2001184956801 33 523, 17 грн, з яких 21 596, 66 грн заборгованість за кредитом; 11 926, 51 грн заборгованість за процентами.

Вказана сума боргу була нарахована Банком та не змінювалась з дати відступлення права вимоги за договором цесії від 08 травня 2024 року. Позивач направив відповідачу ОСОБА_1 письмові вимоги (повідомлення) від 22 липня та 29 серпня 2024 року за адресою, яку він зазначив при отриманні кредиту, однак станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідачем погашена не була.

Оскільки, відповідач належним чином не дотримувався умов кредитних договорів, внаслідок чого станом на 07 травня 2024 року в нього виникла заборгованість перед Банком у загальній сумі 71 085, 20 грн.

Посилаючись на норми ЦК України, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 71085,20грн тасудові витратив розмірі3028грн

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі. Постановлено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи в її відсутності, в якому також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву № 2001184956801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» (далі АТ «ПУМБ») на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі - ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.

Відповідно до змісту заяви, відповідач виявив бажання відкрити на його ім`я рахунок № НОМЕР_1 у гривні та отримати кредитну картку, номер кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікований) НОМЕР_2 . Також, просив банк встановити на його поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 3 000 грн. Реальна річна процентна ставка 47,88%, що також відображено у Публічній пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками до нього.

Тобто, сторони при укладенні кредитного договору належним чином узгодили обставини та відповідний розмір відсоткової ставки.

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001184956801 від 30 листопада 2018 відповідачу неодноразово збільшувався кредитний ліміт та останній раз 14 лютого 2020 року кредитний ліміт збільшено до 22 000 грн.

Також ОСОБА_1 03 грудня 2018 року підписав заяву № 3001184949301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» (далі АТ «ПУМБ») на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі - ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.

На підставі зазначеного кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 13 282, 76 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01 % річних, а розмір комісії за користування кредитом 0%.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.32324557.6234.359 від 03 грудня 2018 року АТ «Перший український міжнародний банк» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13282, 76 грн за кредитним договором № 3001184949301 від 30 листопада 2018 року.

Крім цього 17 лютого 2020 ОСОБА_1 підписав заяву № 1001553795401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» (далі АТ «ПУМБ») на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі - ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви, підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.

Відповідно до умов цієї заяви, банк надав відповідачу кредит у розмірі 25 000 грн строком на 24 місяці на умовах, передбачених у цьому договорі, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та комісії у розмірі 3,99%.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.41047799.107185.8810 від 17 лютого 2020 року АТ «Перший український міжнародний банк» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25 000 грн за кредитним договором № 1001553795101 від 17 лютого 2020 року.

08 травня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО» (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серія ФК № 1337, видане 15 березня 2018 року Нацкомфінпослуг), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників Банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1

16 липня 2024 року між ТОВ «ФК ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» (ліцензія на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит; переоформлена Національним банком України 27 березня 2024 року, витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0026/24179 від 28 березня 2024 року), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ (Позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1

22 липня 2024 року та 29 серпня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» було пред`явлено письмові вимоги (повідомлення) до відповідача ОСОБА_1 про наявність заборгованості за трьома кредитними договорами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Статтею 1056 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Згідно з випискою про рух коштів по банківських рахунках, ОСОБА_1 користувався наданими позивачем кредитними коштами та кредитним лімітом шляхом видачі готівкових коштів, переводу на інші рахунки, здійснення розрахунків у магазинах, тощо, а також зарахування в рахунок погашення заборгованості за кредитним лімітом.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за договорами виконало, відкрило на ім`я відповідача поточний рахунок, надало платіжну карту і ПІН до неї та встановило кредитний ліміт, а також перерахувало отримувачу грошові кошти на його рахунок.

Згідно з розрахунком заборгованості, внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач ОСОБА_1 на момент звернення із позовною заявою заборгував перед позивачем борг:

-за Кредитним договором 1001553795401 37 068, 30 грн, з яких 22 895, 60 грн заборгованість за кредитом; 8, 20 грн заборгованість за процентами та 14164, 50 грн заборгованість за комісією;

-за Кредитним договором 3001184949301 493, 73 грн, з яких 493, 59 грн заборгованість за кредитом; 0, 14 грн заборгованість за процентами;

-за Кредитним договором 2001184956801 33 523, 17 грн, з яких 21 596, 66 грн заборгованість за кредитом; 11 926, 51 грн заборгованість за процентами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт отримання відповідачем за кредитними договорами кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками по рахункам відповідача (а.с. 18-30).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, відповідно до наданих стороною позивача доказів, ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло статус нового кредитора та право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 2001184956801 від 30 листопада 2018 року, Кредитним договором № 3001184949301 від 03 грудня 2018 року та Кредитним договором № 1001553795401 від 17 лютого 2020 року.

З матеріалів справи встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

Відповідач ОСОБА_1 на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Також відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення суми боргу.

Відтак, оскільки відповідач ОСОБА_1 у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані первісним кредитором грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову в цій частині та стягує з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 1001553795401 37 068, 30 грн, з яких 22 895, 60 грн заборгованість за кредитом, 8, 20 грн заборгованість за процентами; за Кредитним договором № 3001184949301 493, 73 грн, з яких 493, 59 грн заборгованість за кредитом, 0, 14 грн заборгованість за процентами, та за Кредитним договором № 2001184956801 33 523, 17 грн, з яких 21 596, 66 грн заборгованість за кредитом, 11 926, 51 грн заборгованість за процентами.

При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1001553795401 заборгованість за комісією у сумі 14164, 50 грн, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст. 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер і в них поряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі №613/1436/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі № 1001553795401 від 17 лютого 2020 року не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, зроблені наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

В заяві № 1001553795401 від 17 лютого 2020 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд уважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99% щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, нарахування АТ «ПУМБ» заборгованості за комісією за кредитним договором № 1001553795401 від 17 лютого 2020 року в розмірі 14 164, 50 грн є безпідставним.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 14 164, 50 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитами є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 56 920, 70 грн, оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав.

Крім цього, згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи наведене, оскільки вимоги позивача задоволені на 80,07 %, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 939, 61 грн. (80,07 % від 2 422, 40 грн).

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (код ЄДРПОУ: 43696954) заборгованість за Кредитним договором № 1001553795401 у загальному розмірі 22 903, 80 грн; за Кредитним договором № 3001184949301 у загальному розмірі 493, 73 грн, та за Кредитним договором № 2001184956801 у загальному розмірі 33 523, 17 грн, що в загальній сумі становить 56 920 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 70 копійок.

У задоволенні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» заборгованість за комісією у сумі 14 164 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 50 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (код ЄДРПОУ: 43696954) судовий збір у розмірі 1 939 (одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 61 копійку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 43696954; місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус А, офіс 303.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча: Гевці В. М.