Рішення № 126428803, 08.04.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2025Справа № 910/8412/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна»

про винесення додаткового рішення

у справі № 910/8412/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ МЕДІА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна»

про стягнення 772 062, 12 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МВ МЕДІА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» про стягнення 772 062, 12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №20230614/10495 від 14.06.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ МЕДІА» відмовлено повністю.

07.11.2024 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» надійшла заява про винесення додаткового рішення.

12.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 про витребування матеріалів справи №910/8412/24 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ МЕДІА" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» про винесення додаткового рішення до повернення матеріалів справи №910/8412/24 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ МЕДІА» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі № 910/8412/24 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного Господарського суду від 18.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ МЕДІА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в сумі 20 000 грн. 00 коп. В іншій частині вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

28.03.2025 матеріали справи №910/8412/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

01.04.2025 на виконання додаткової постанови Північного апеляційного Господарського суду від 18.03.2025 видано наказ.

02.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виконання рішення суду у добровільному порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення у справі №910/8412/2 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, то згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява відповідача про ухвалення додаткового рішення до розгляду у судове засідання не призначається.

Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесення судових витрат у справі №910/8412/24. Неможливість подати докази щодо судових витрат, обґрунтована тим, що представник позивача лише 01.11.2024 отримав копію рішення суду.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію рішення суду 01.11.2024.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Отже, в даному випадку до правовідносин підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Враховуючи наведені відповідачем пояснення щодо пропуску строку на подання доказів щодо судових витрат у справі № 910/8412/24, суд визнає поважними причини порушення відповідачем строку на подання додаткових доказів щодо судових витрат у справі № 910/8412/24.

У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити відповідачу строк на подання доказів щодо судових витрат у справі № 910/8412/24.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі №910/8412/24 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком відповідача, орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 165 000,00 грн.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснених відповідачем судових витрат на правничу допомогу, відповідачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 4/07-2024 від 30.07.2024, укладений між ТОВ «КАНТАР Україна» (клієнт) та Адвокатським бюро «Офіс Олександра Завадецького» (бюро), рахунки на оплату № 4/07-2024/1 від 30.07.2024, № 4/07-2024/2 від 05.09.2024, № 4/07-2024/3 від 01.10.2024, № 4/07-2024/4 від 31.10.2024, акти виконаних робіт (надану правничу допомогу) № 4/07-2024/2 від 05.09.2024, № 4/07-2024/3 від 01.10.2024, № 4/07-2024/4 від 31.10.2024, платіжні інструкції № 6458 від 30.07.2024, № 6688 від 10.09.2024, № 6802 від 03.10.2024, № 6904 від 31.10.2024, копію ордеру на надання правничої допомоги Серія АА № 1477793.

Дослідивши надані відповідачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1.1. договору Бюро надає клієнту правову допомогу щодо захисту його інтересів у відносинах з особами приватного та публічного права, з фізичними особами.

Договір набирає чинності з 29.07.2024 та діє до 31.12.2024 (п. 2.1. договору).

Згідно п. 7.1. договору за надання допомоги клієнт сплачує бюро: а) фіксований гонорар за виконання певних доручень; б) погодинний гонорар, який визначається на підставі часу, фактично витраченого за надання допомоги бюро. Погодинний гонорар нараховується за всі роботи, виконані адвокатами бюро, окрім роботи за яку нараховується фіксований гонорар.

Розмір погодинного гонорару бюро складає гривневий еквівалент 200 доларів США за годину роботи. Час, витрачений на необхідне очікування та дорогу підлягає оплаті у розмірі 50 % відповідного погодинного гонорару. За неповну годину роботи підлягає нарахуванню пропорційна частина погодинного гонорару (п. 7.2.1 договору).

Судом встановлено, що згідно актів виконаних робіт (надану правничу допомогу) № 4/07-2024/2 від 05.09.2024, № 4/07-2024/3 від 01.10.2024, № 4/07-2024/4 від 31.10.2024 Адвокатським бюро «Офіс Олександра Завадецького» надано відповідачу послуги з правової допомоги на загальну суму 271 731,92 грн, а саме:

-вивчення документів по справі № 910/8412/24: 4 години загальною вартістю 32 805,04 грн;

- нарада з клієнтом щодо справи № 910/8412/24: 1 година загальною вартістю 8201,26 грн;

- вивчення документів по справі № 910/8412/24: 2 години загальною вартістю 16 455,60 грн;

- підготовка відзиву та заяви про залучення у справу третьої особи у справі № 910/8412/24: 4 години загальною вартістю 32 910,56 грн;

- підготовка відзиву та заяви про залучення у справу третьої особи у справі № 910/8412/24: 6 години загальною вартістю 49 453,20 грн;

- підготовка відзиву та заяви про залучення у справу третьої особи у справі № 910/8412/24: 1 години загальною вартістю 8260,54 грн;

- підготовка заперечень у справі № 910/8412/24: 2 години загальною вартістю 16 437,92 грн;

- підготовка заперечень у справі № 910/8412/24: 3 години загальною вартістю 24 684,00 грн;

- підготовка заперечень у справі № 910/8412/24: 2 години загальною вартістю 16 474,20 грн;

- підготовка відповіді на додаткові пояснення позивача у справі № 910/8412/24: 4 години загальною вартістю 33 078,48 грн;

- підготовка відповіді на додаткові пояснення позивача у справі № 910/8412/24: 4 години загальною вартістю 32 971,12 грн.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/8412/24.

Разом з тим, частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Позивачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.

Поряд з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 цього Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Дослідивши акти виконаних робіт (надану правничу допомогу) № 4/07-2024/2 від 05.09.2024, № 4/07-2024/3 від 01.10.2024, № 4/07-2024/4 від 31.10.2024 суд критично ставиться до затраченого часу у загальній кількості 6 годин для вивчення документів по справі № 910/8412/24, 11 годин для надання відповідачу послуг щодо підготовки відзиву та заяви про залучення у справу третьої особи у справі, 7 годин для надання відповідачу послуг щодо підготовки заперечень у справі № 910/8412/24 та 8 годин підготовки відповіді на додаткові пояснення позивача у справі № 910/8412/24, оскільки відзив складається з 6 аркушів тексту, заперечення на відповідь на відзив складаються з 5 аркушів тексту, додаткові пояснення складаються з 3 аркушів тексту, відтак подані у справі зазначені документи не потребував такої кількості годин на виготовлення, враховуючи кваліфікацію адвоката, нескладність справи та кількість поданих у справі таким адвокатом документів.

Таким чином, заявлений розмір витрат для вивчення документів по справі № 910/8412/24, виготовлення адвокатом відзиву та заяви про залучення у справу третьої особи, підготовки заперечень у справі № 910/8412/24 та відповіді на додаткові пояснення позивача у справі № 910/8412/24 не є співрозмірними з складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданим адвокатом послуг та виконаними роботами, ціною позову.

Судом також враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Оцінюючи обґрунтованість та співмірність заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши наданий представником відповідача обсяг послуг, врахувавши складність справи, ціну позову, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде стягнення з позивача на користь відповідача 40 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з огляду на предмет і підстави позовних вимог, кількості доказів наданих до матеріалі справи, оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів справи та з огляду на те, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

За таких обставин, суд частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» про винесення додаткового рішення у справі № 910/8412/24.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» строк для подання доказів щодо судових витрат у справі №910/8412/24.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ МЕДІА» (04080, місто Київ, вул.Хвойки Вікентія, будинок 15/15, літера 53, ідентифікаційний код 44701137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАР Україна» (01033, місто Київ, вулиця СІМ`Ї ПРАХОВИХ, будинок 52, офіс 9, ідентифікаційний код 31813098) витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 08.04.2025.

Суддя О.В. Гулевець