Рішення № 126428502, 08.04.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2025Справа № 910/824/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр-т. Берестейський, 65, м. Київ, 03147; ідентифікаційний код 30115243)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20782312)

про стягнення 31 545, 10 грн

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі за текстом - ПрАТ «СГ «ТАС», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі за текстом - «СК «ПЗУ Україна», Відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 57 533, 59 грн, нарахованої пені - 7 596, 04 грн, 3 % річних - 938, 68 грн та інфляційних втрати - 4 260, 28 грн. за полісом № ЕР/213710628.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № AZEP 218340223 від 09.12.2023 здійснено виплату суми страхового відшкодування в розмірі 160 000 грн за шкоду спричинену страхувальником Відповідача.

З огляду на здійснення Позивачем виплати суми страхового відшкодування у вказаному розмірі, Позивач зазначає, що він в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та статті 108 Закону України «Про страхування» набув право вимоги до Відповідача (винної в ДТП особі) за полісом № ЕР/213710629 в межах встановлених лімітів відповідальності.

Позивач зазначає, що в досудовому порядку Відповідачем виплачено суму в меншому розмірі, що є недостатнім та підтверджується прострочення виконання грошового зобов`язання з боку Відповідача та стало підставою для нарахування Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем частково здійснено доплату суми страхового відшкодування однак зазначено, що Позивачем при здійсненні розрахунку, яка підлягає сплаті Відповідачем не враховано коефіцієнта фізичного зносу, на підтвердження розміру якого Відповідачем надано звіт про оцінку вартості (розміру) збитку, заподіяних пошкодження транспортного засобу.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

17.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли докази частково погашення боргу Відповідачем.

17.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій Позивач також просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині суми основного боргу до суми 18 750, 10 грн.

Суд зазначає, що подане Позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), приймається судом до розгляду, а подальший розгляд справи здійснюватиметься з її урахуванням.

18.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.12.2023 між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № AZEP 218340223, згідно умов якого застраховано майнові інтереси Страхувальника пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску.

Строк дії вказаного договору згідно пункту 12: з 11.12.2023 по 10.12.2024.

28.01.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода у м. Кривий Ріг за участю застрахованого автомобіля Mercedes Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля Volkswagen CC, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно - правова відповідальність якого застрахована Відповідачем згідно полісу № ЕР/213710628 (ліміт майнової шкоди - 160 000грн, франшиза - 0 грн).

За наслідками зазначеної ДТП пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль - Mercedes Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_1 .

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної вище ДТП.

28.01.2024 Страхувальник повідомив Позивача про настання ДТП та звернувся із заявою про настання події.

Згідно заяви на виплату суми страхового відшкодування № 02296/20/2024/96 від 28.01.2024 сума страхового відшкодування підлягала виплаті Страхувальнику.

Згідно ремонтної калькуляції № 02296_20 від 28.02.2024 відновлювальна вартість пошкодженого транспортного засобу склала 203 428, 56 грн.

Згідно страхового акту № 05541/20/924 від 05.03.2024 Позивачем прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 160 000 грн на користь ОСОБА_1 , що і здійснено згідно платіжної інструкції № 397597 від 06.03.2024.

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування вих. № 01722/9224 від 02.04.2024 Позивач звертався до Відповідача із вимогою про відшкодування 160 000 грн.

Докази направлення вказаної заяви матеріали справи не містять, однак Відповідачем визнається її отримання, а з матеріалів справи вбачається, що 15.05.2024 Відповідачем сплачено на користь Позивача 102 466, 41 грн суми страхового відшкодування із посиланням у призначенні платежу на заяву вих. № 01722/9224 від 02.04.2024.

Під час розгляду даної справи, Відповідачем 13.02.2025 додатково доплачено суму 38 783, 49 грн. в силу чого Позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині суми основного боргу.

Судом встановлено, що загалом станом на дату вирішення даного спору, Відповідачем на користь Позивача за полісом ЕР/213710628 сплачено 141 249, 90 грн., яка на переконання Відповідача є достатньою та свідчить про припинення зобов`язання перед Позивачем.

На підтвердження власних доводів, Відповідачем до відзиву надано Звіт № 1629 про оцінку вартості (розміру) збитку, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.02.2025, виконаного ФОП Таран Є.О., з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля - Mercedes Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_1 становить 141 249, 90 грн (без ПДВ) та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,6139.

Заперечуючи щодо наданого Відповідачем звіту, Позивач посилається на укладений з Відповідачем договір про порядок взаємного врегулювання вимог, які виникли у сторін на підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» від 18.06.2013, відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 відповідна калькуляція вартості відновлювального ремонту автомобіля, зроблена за допомогою програмного комплексу системи Аудатекс не може ставитись під сумнів за умови її правомірного використання (наявність чинної ліцензії на права її використання).

Крім того, згідно підпункту 3.1.2 пункту 3.1 вказаного договору сторони погодились приймати калькуляцію при дотриманні умов закріплених даним пунктом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що вина водія ОСОБА_2 під час керуванням автомобілем Volkswagen CC, державний номер НОМЕР_2 у вчиненні 28.01.2024 дорожньо-транспортної пригоди встановлена в судовому порядку та підтверджується постановою, суд погоджується з доводами Позивача та зазначає про правомірність заявлених вимог саме до Відповідача.

Відтак, до Позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (Відповідача) за полісом № ЕР/213710628 в розмірі 160 000 грн. - виплаченої суми страхового відшкодування.

Водночас, суд погоджується з доводами Відповідача щодо необхідності здійснювати розрахунок суми, яка підлягає відшкодуванню з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу з огляду на наступне.

Як зазначено судом вище, статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено обов`язок відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Проведення оцінки розміру завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Оскільки, рік випуску пошкодженого автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію технічного засобу СТО № 826803 від 01.12.2023 - 2012, тобто перевищував 7 років станом на дату ДТП, Відповідачем правомірно здійснено застосування коефіцієнта фізичного зносу, визначеного за результатами Звіту № 1629 про оцінку вартості (розміру) збитку, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.02.2025.

Зазначене Позивачем належними та допустимими доказами не спростовано, а наявність договору про порядок взаємного врегулювання вимог від 18.06.2013 не спростовує вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не може суперечити змісту останнього.

В силу зазначеного, зобов`язання Відповідача в частині відшкодування суми шкоди за полісом № ЕР/213710628 є таким, що припинено шляхом його виконання.

Що стосується нарахованої Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (стаття 992 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 36.5 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із наданого Позивачем розрахунку вбачається, що нарахування здійснено на суму 57 533, 59 грн за період з 03.07.2024 по 03.01.2025 щодо пені та за період з 03.07.2024 по 17.01.2025 нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

По - перше, що нарахування можливо здійснювали на суму 38 783, 49 грн. з урахування здійснених вище висновків.

По-друге, матеріали справи не місять доказів направлення Позивачем заяви № 01722/9224 від 02.04.2024.

Однак, враховуючи визнання Відповідачем факту надходження заяви № 01722/9224 від 02.04.2024, здійснення часткової оплати 15.05.2024, а також відсутність заперечень в частині визначеного Позивачем періоду, за підрахунками суду стягненню з Відповідача підлягають наступні суми: пені - 5 120, 50 грн, 3 % річних - 632, 76 грн, інфляційні втрати - 3 371, 73 грн, а тому вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи виплату Позивачем суми страхового відшкодування за шкоду спричинену страхувальником Відповідача в силу чого до Позивача перейшло права вимоги в цій частині, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню оскільки станом на дату ухвалення рішення Відповідачем відшкодовано суму заподіяного збитку в необхідному розмірі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр-т. Берестейський, 65, м. Київ, 03147; ідентифікаційний код 30115243) пеню - 5 120 (п`ять тисяч сто двадцять) грн 50 коп, 3 % річних - 632 (шістсот тридцять дві) грн 76 коп, інфляційні втрати - 3 371 (три тисячі триста сімдесят одна) грн 73 коп. та судовий збір - 875 (вісімсот сімдесят п`ять) грн 90 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.04.2025

Суддя Антон ПУКАС