Ухвала суду № 126428019, 08.04.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

08.04.2025м. Дніпро№ 904/1616/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши

заяву Державної податкової служби України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (філія ДПС України) (02068, Київська область, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок 3; ідентифікаційний номер 44082145)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99; ідентифікаційний код 44604267)

про видачу судового наказу про стягнення 290 823,50 грн за договором про закупівлю №52 від 25 жовтня 2024 року

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 04.04.2025 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Державної податкової служби України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (філія ДПС України) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" 290 823,50 грн за договором про закупівлю №52 від 25 жовтня 2024 року.

Подана заява обґрунтована порушенням боржником зобов`язань за договором про закупівлю №52 від 25 жовтня 2024 року щодо передачі у власність заявника товару (паливно-мастильних матеріалів) на суму 264 385,00 грн, та наявністю боргу по штрафних сануціях за неналежне виконання умов договору у розмірі 26 438,50 грн.

Судом перевірено зазначене в заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Водночас суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги (пункт 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження").

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (пункт 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункт 5).

За змістом заяви Державної податкової служби України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (філія ДПС України) про видачу судового наказу боржник (постачальник) відповідно до пункту 1.1 договору про закупівлю №52 від 25 жовтня 2024 року (далі договір, а.с. 8-28) зобов`язався поставити у власність заявника (покупця) нафтопродукти згідно коду ДК 021:2015-09130000-9 (нафта і дистиляти), визначеними сторонами в специфікації, що є додатком №1 до договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, підписаною уповноваженим представником, шляхом передачі постачальником покупцю талонів та/або паливних карток, за вибором покупця. В заявці зазначається найменування та асортимент товару (марка палива), кількість (обсяг) партії поставки, представник покупця, уповноважений на отримання товару, спосіб поставки товару (передача талонів та/або із застосуванням паливних карток), у випадку поставки товару із застосуванням паливних карток, кількість паливних карток, яка повинна бути передана покупцю разом з відповідною партією Товару, тощо.

Відповідно до пункту 4.1. договору загальна ціна договору відповідно до розрахунків, визначених сторонами у Специфікації (додаток № 1 до договору) становить: 276 925,00 грн, у тому числі ПДВ: 46 154,17 грн.

Згідно платіжної інструкції №959 від 29.10.2024 на суму 276 925,00 грн (а.с. 29) заявник здійснив повну попередню оплату товару за договором.

Суд зазначає, що матеріали заяви не містять заявки на отримання талонів та акту приймання-передачі талонів покупцю, доказів на виконання пунктів 3.1., 3.2. договору до суду не надано.

За умовами пунктів 3.2.-3.4. договору місцем поставки (фактичної заправки автотранспорту покупця) є АЗС зазначені у додатку №2 до договору та/або додатково будь-які інші АЗС по території України за умовами цього договору. Постачальник несе всі ризики щодо втрати чи пошкодження товару до його передачі покупцю згідно умов договору. Покупець має безпосереднього вибору АЗС з наведеного у додатку №2 до договору переліку. За потребою покупця, фактична заправка автотранспорту може здійснюватися постачальником додатково, крім АЗС зазначених у додатку №2 до договору, на будь-яких інших АЗС по території України, на яких можливий відпуск товару згідно наданих талонів, або паливних карток постачальника.

Заявник зазначає, що починаючи з 01 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенегія" обмежило, а в подальшому, зовсім припинило відпуск пального із тих АЗС, які визначені в договорі № 52 (додаток № 2 до даного договору), з яких таке пальне повинно відпускатись Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків за його вимогою.

Заявником вказано, що останнім використано лише 240 літрів нафтопродуктів (бензину А-95) на загальну суму 12 540,00 грн.

Проте, стверджуючи про зазначене, заявник не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним використано лише 240 літрів нафтопродуктів (бензину А-95) на загальну суму 12 540,00 грн, що решта паливних талонів на суму 264 385,00 грн. є невикористаною (нереалізованою заявником), а також, що всі АЗС боржника дійсно не функціонують й отримання палива на суму 264 385,00 грн. є неможливим. Не доведений і сам факт звернення на АЗС довірених осіб замовника з метою заправки автотранспортних засобів заявника відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 7.1. договору, договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов`язання за договором

Докази припинення дії договору відсутні.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом пунктів 3.7.-3.14. договору судом встановлено:

- строк поставки товару - постачальник зобов`язаний передати покупцю талони протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання постачальником заявки в порядку визначеному договором, якщо інший строк не буде погоджений сторонами. У випадку поставки товару із застосуванням паливних карток постачальник зобов`язується в цей же строк зарахувати відповідну кількість товару вказану в заявці покупця на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця та надати відповідне письмове підтвердження такого зарахування (пункт 3.7. договору);

- товар постачається із застосуванням талонів та/або паливних карток та регламентується порядком відпуску і обліку товару з використанням талонів/паливних карток (додаток № 3), який є невід`ємною частиною договору (пункт 3.8. договору);

- датою поставки (передачі) товару є дата отримання покупцем товару від постачальника шляхом передачі йому талонів та/або дата зарахування відповідного обсягу товару на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця у разі застосування паливних карток. Датою фактичної поставки (відпуску) товару покупцю вважається дата фактичної заправки автотранспортного засобу покупця на відповідній АЗС (пункт 3.9. договору);

- обов`язок передачі (відпуску) товару покупцю покладається на постачальника. При цьому право власності на товар у талонах переходить від постачальника до покупця в момент приймання-передачі талонів, а у випадку поставки товару із застосування паливних карток - з моменту зарахування відповідного обсягу товару на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця, що підтверджується підписаними сторонами первинними документами на товар. Зарахування товару на рахунок покупця здійснюється постачальником в день підписання сторонами первинних документів на товар про що останнім надається відповідне письмове підтвердження (пункт 3.10. договору);

- передача талонів здійснюється постачальником в обсягах, зазначених в заявці на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої уповноваженому представникові покупця. Передача постачальником товару покупцю із застосуванням паливних карток здійснюється в електронному кабінеті покупця, шляхом зарахування обсягу товару зазначеного у відповідній заявці на рахунок покупця (пункт 3.11. договору);

- прийнятий за талонами/паливними картками товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника до моменту відпуску товару покупцю на АЗС (фактичної заправки автотранспорту покупця), про що за вимогою покупця може складатися акт приймання-передачі на відповідальне зберігання товару (складається в двох примірниках, з зазначенням найменування, асортименту та кількість товару). Строк відповідального зберігання товару повинен бути не менше строку дії талонів/паливних карток, що визначений в пункті 5 додатку 1 до цього договору. Вартість відповідального зберігання протягом строку дії талонів або паливних карток включено до ціни товару. Ризики випадкового знищення або випадкового псування товару переходять до покупця з моменту одержання (відпуску) товару по талонах та/або паливних картках на АЗС (пункт 3.12. договору);

- відпуск товару зі зберігання на АЗС здійснюється на підставі пред`явлених талонів та/або паливних карток, з обов`язковим наданням розрахункового документу за установленою формою (касовий (фіскальний чек)) на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт відпуску товару зі зберігання, та термінального чеку (чек Р08 - терміналу) - у випадку застосування паливних карток, що підтверджує ініціювання (здійснення) операцій із використанням паливної картки на рахунку Покупця у Постачальника палива (пункт 3.13. договору);

- відпуск товару на АЗС регламентується порядком відпуску і обліку товару з використанням талонів/паливних карток (додаток №3 до Договору) та правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами затвердженими постановою Кабінету міністрів України №1442 від 20.12.1997 (із змінами та доповненнями) (пункт 3.14. договору).

До матеріалів справи не долучено заявки на отримання талонів, акту приймання-передачі талонів, належним чином засвідчених копій (оригіналів) талонів на отримання паливо-мастильних матеріалів (товару), належним чином засвідчених копій (оригіналів) касових (фіскальних чеків) за результатами отримання товару на АЗС, що підтверджує заявником отримання за договором 240 літрів нафтопродуктів (бензину А-95) на загальну суму 12 540,00 грн. та наявність у заявника нереалізованих паливних талонів на суму 264385,00 грн.

Отже, суд позбавлений можливості перевірити обставини, вказані в заяві про видачу судового наказу, встановити строк поставки товару, кількість поставленого та непоставленого товару.

Суд зазначає, що невиконання постачальником своїх безпосередніх обов`язків з поставки товару за умов його оплати не трансформує автоматично ці зобов`язання у грошові.

При цьому заявник звернувся до боржника з вимогою №1216/6/31-00-17-01-06 від 28.01.2025 щодо повернення коштів за укладеним договором про закупівлю №52 від 25.10.2024.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наданими до заяви про видачу судового наказу доказами не підтверджується настання/відсутність строку виконання боржником зобов`язання щодо передачі замовнику паливно-мастильних матеріалів на суму 264 385,00 грн, у зв`язку з чим суд не може прийняти рішення по видачі судового наказу спираючись лише на факт невиконання боржником вимоги заявника про повернення коштів.

Отже, до заяви про видачу судового наказу не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги, а з наданих доказів не вбачається виникнення й порушення права, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21 8, 9 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому необхідно врахувати, що під час звернення до суду заявником платіжною інструкцією №305 від 28.03.2025 сплачено судовий збір у сумі 302,80 грн - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 60,56 грн більше від належного до сплати - 242,24 грн, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій службі України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (філія ДПС України) у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення 290 823,50 грн за договором про закупівлю №52 від 25 жовтня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 08.04.2024 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 08.04.2024.

Суддя Т.В. Іванова