Ухвала суду № 126423878, 08.04.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/611/25

Провадження № 2-о/379/35/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

08 квітня 2025 року м. Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , третя особа: державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори Світлана Савчук про встановлення юридичного факту родинних відносин,

У С Т А Н О В И В .

04.04.2025 заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просять встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється сином заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Як встановлено судом, у заяві, заявником визначено третьою особою державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Світлану Савчук.

Однак, державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори у даній категорії справ не може бути третьою чи заінтересованою особою, виходячи з наступного.

Нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії відповідно до ст.9 Закону України «Про нотаріат».

Заявнику необхідно встановити факт родинних відносин задля того, щоб реалізовувати свої права як спадкоємця.

У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, як спір про право.

Також суд зазначає, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Всупереч наведеному, у заяві відсутні зазначення про наявність або відсутність заінтересованих осіб.

Відповідно до листа Верховного суду від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне, заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

З роз`яснень, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати у тому числі і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.

Зі змісту заяви вбачається, що метою встановлення факту родинних відносин необхідно для проведення дій юридичного характеру та в майбутньому для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина.

Згідно з п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Водночас, заявником не зазначено чи були інші члени сім`ї (дружина, діти) у померлого сина, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їхні права та обов`язки.

Враховуючи зазначене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) по справі, якою (якими) можуть бути спадкоємці померлих або за їх відсутності відповідна територіальна громада.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07,1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя ,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , третя особа: державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори Світлана Савчук про встановлення юридичного факту родинних відносин - залишити без руху.

Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною і повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 08.04.2025.

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА