Рішення № 126423393, 03.04.2025, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1754/24

Провадження № 2/355/110/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

за участю секретаря судового засідання Ліберацької Ю.В.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» заборгованість за кредитними договорами - 181 670 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят) гривень 25 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, та витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3959756 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти, однак остання отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушила свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3959756 від 07.09.2023, загальна сума заборгованості склала 99 698 грн. 26 коп., з якої заборгованість з тіла кредиту 17 999 грн. 99 коп., заборгованості за процентами 81 698 грн. 27 коп..

Крім того, 07 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 7045898 про надання споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «АВЕНТУС Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти, однак остання отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушила свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

27.05.2024 ТОВ «АВЕНТУС Україна» на підставі Договору факторингу № 27/05/24-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.05.2024 №27/05/24-Ф року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 7045898 від 07.09.2023, загальна сума заборгованості склала 42 462 грн. 00 коп., з якої заборгованість з тіла кредиту 15 000 грн., заборгованості за процентами 27 462 грн. 00 коп..

Ухвалою Баришівського районного суду від 11.10.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 137).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в заяві від 12.02.2025 року просить суд розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.179).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у її відсутність до суду не надходила.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву на позов від відповідача не надходило.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 282-284 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3959756 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 18 000 грн. 00 коп., строк кредиту 360 днів: з 07.09.2023 року по 01.09.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У п.1.4 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Договір № 3959756 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 07.09.2023 електронним підписом.

07.09.2023 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3959756 від 07.09.2023, яким погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також, 07.09.2023 ОСОБА_1 електронним підписом А195 підписала паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту 18 000 грн. 00 коп., строк кредитування 360 днів, реальна річна процентна ставка 30 341,06%, процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки 18 537,59%.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему paytech, на підставі укладеного Договору про переказ коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до зазначеного договору про переказ коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року, було успішно перераховано кошти у сумі 18 000 грн. 00 хв. на платіжну картку клієнта: НОМЕР_1 .

24 травня 2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» був укладений договір факторингу №24/05/2024, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ «Фінтраст Україна» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» (Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до копії втягу з Реєстру Боржників за договором Факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 , за кредитним договором №3959756 від 07.09.2023, у загальному розмірі 99 698 грн. 26 коп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу склала 17 999 грн. 99 коп., сума заборгованості за відсотками 81 698 грн. 27 коп..

Як вбачається із долученого до матеріалів справи повідомлення від 27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» усіх боржників ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором №3959756 від 07.09.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» становить 99 698 грн. 00 коп..

Крім того, 07 вересня 2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7045898 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн. 00 коп., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У п. 1.5.1 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Договір № 7045898 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 07.09.2023 електронним підписом.

07.09.2023 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 7045898 від 07.09.2023, яким погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також, 07.09.2023 ОСОБА_1 електронним підписом підписала паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту 15 000 грн. 00 коп., строк кредитування 360 днів, реальна річна процентна ставка 29 653,85.

Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

27 травня 2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був укладений договір факторингу №27.05/2024-Ф, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ «Фінтраст Україна» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до копії витягу з Реєстру Боржників за договором Факторингу №27.05/2024-Ф від 27.05.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 , за кредитним договором №7045898 від 07.09.2023, у загальному розмірі 42 462 грн. 00 клп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу склала 15 000 грн., сума заборгованості за відсотками 27 462 грн..

Як вбачається із долученого до матеріалів справи повідомлення від 27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» усіх боржників ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором №70495898 від 07.09.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» становить 60 372 грн., з яких: 15 000 грн. - тіло кредиту, 27 462 грн. - проценти за користування кредитом та нараховані проценти за 60 календарних днів - 17 910 грн..

У період з 07.09.2023 року по 26.05.2024 року ОСОБА_1 здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в сумі 8 955 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в сумі 00 грн. та оплату процентів за користування кредитними коштами у сумі 8 955 грн..

В ході судового розгляду встановлено, що рішенням № 251124/1 Єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024, вирішено змінити найменування товариства на: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № 3959756 від 07.09.2024 та надало відповідачу кредит в сумі 18 000 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 24/05/24, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3959756 від 07.09.2023 у розмірі 121 298 грн. 25 коп., з яких сума заборгованості з тіла кредиту 17 999 грн. 99 коп., заборгованість за відсотками 81 698 грн. 27 коп..

Крім того, позивачем було нараховано відсотки за 60 календарних днів в межах строку договору факторингу, які складають 21 599 грн. 99 коп..

Також судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № 7045898 від 07.09.2023 та надало відповідачу кредит в сумі 15 000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 27.05/24, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7045898 від 07.09.2023 у розмірі 60 372 грн., з яких сума заборгованості з тіла кредиту 15 000 грн., заборгованість за відсотками 27 462 грн..

Крім того, позивачем було нараховано відсотки за 60 календарних днів в межах строку договору факторингу, які складають 17 910 грн..

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3959756 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.09.2023 та за Договором № 7045898 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.09.2023.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 повністю виконав кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті не себе зобов`язання в повному обсязі не виконав, у передбачені в договорами строки кошти (суму позики) та нараховані відсотки не повернув, відтак, вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту № 3959756 від 07.09.2023 у розмірі 121 298 грн. 25 коп. та по кредиту № 7045898 від 07.09.2023 у розмірі 60 372 грн. 00 коп. підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: договір про надання професійної правової допомоги від 17.07.2024, Акт №17/07-2024 від 17.07.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 17/07-2024 від 17.07.2024, рахунок на оплату №4382/26/08 від 26.08.2024, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у вивченні матеріалів справи та судової практики, складанні позовної заяви та подання до суду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За наведених обставин за рахунок відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які понесені на сплату судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530 ч.1, 1046 ч. 1, 1048 ч. 1, 1077 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитними договорами в сумі 181 670 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят) гривень 25 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822), понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822) суму витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко