Ухвала суду № 126422126, 08.04.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13426/24

Провадження №1-кп/201/560/2025

УХВАЛА

08 квітня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в межах кримінального провадження №12024041650001397 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою в обґрунтування якого прокурор посилалася на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено суворе покарання, що в сукупності з воєнним станом свідчить про високий ступінь ризику уникнення від суду. Також прокурор вважає, що існує ризик впливу на свідків злочину з боку обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, вважали, що запобіжний захід у виді домашнього арешту здатен забезпечити всі ризики.

Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, підозра трансформувалась в обвинувачення, обґрунтованість якого на стадії судового розгляду не перевіряється, так як суд до видалення до нарадчої кімнати за результатами розгляду кримінального провадження, не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Суд вважає доведеним ризик переховування від суду обвинуваченого, так як останній обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину за який передбачена суворе покарання, яке не передбачає можливості звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком, а тому, розуміючи наслідки розгляду кримінального провадження, обвинувачений очевидно може спробувати уникнути суду.

Також ступінь ризику підсилюється наявністю воєнного стану на території України, під час якого уникнути суду легше ніж в мирний час.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Суд враховує, що з часом ступінь ризику зменшується, однак серйозність обвинувачення, наслідки злочину у виді смерті людини та характеристика обвинуваченого дають підстави стверджувати, що ступінь ризику все ще є залишається високим.

Таким чином судом встановлено наявність ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід.

В той же час ризик впливу на свідків прокурором вкотре судовому засіданні не доведений, так як прокурор не лише не вказав яким чином можливий вплив, а й не вказав свідків на яких цей вплив можливий.

Вирішуючи питання доцільності продовження найсуворішого запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, які не є міцними, так як він не одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, наслідком якого є смерть людини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється суворим, що в своїй сукупності з ризиком свідчить, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлений ризик, а суспільна небезпека в даному випадку превалює над правом особи на свободу, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя людини, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178 199 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 06 червня 2025 року без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

Повний текст ухвали буде оголошено 07 квітня 2025 року о 16:00 годині.

Головуючий суддя: ОСОБА_1